Ставка може бути розрахована виходячи з фактичних або бюджетних (планових) показників. Розподіл витрат на підставі фактичних показників може бути ускладнений при сезонному і циклічному характері виробництва, оскільки при зміні обсягу виробництва відповідно зміняються величина ставки накладних витрат, що припадають на одиницю продукції. Тому в зарубіжній практиці найчастіше застосовують заздалегідь встановлену певну ставку розподілу накладних витрат, використання якої дає змогу визначити собівартість продукції одразу після її виготовлення.
Розрахунок планової ставки розподілу виробничих накладних витрат включає такі кроки:
- розрахунок прогнозованої величини накладних витрат;
- вибір бази розподілу накладних витрат;
- розподіл прогнозованої на майбутній період величини накладних витрат на прогнозоване кількісне значення бази;
- віднесення накладних витрат на кожен вид продукції з використанням даної ставки.
На практиці прогнозні дані, що використовують для розрахунку планових ставок, не співпадають з фактичними даними. У цьому випадку накладні витрати, віднесені на собівартість продукції відрізнятимуться від фактичної суми накладних витрат, що призводить до неповністю розподілених накладних витрат або надмірно розподілених накладних витрат.