Актуальність проблеми артеріальної гіпертензії (АГ) визначається її високою частотою у популяції, впливом на стан здоров'я, працездатність і тривалість життя населення. За даними епідеміологічних досліджень, проведених в Україні, підвищення артеріального тиску (АТ) (140/ 90 мм рт.ст. і вище) виявлене більш ніж у 40 % дорослого населення. Серед осіб з підвищеним АТ про наявність захворювання знають близько 47 % сільських і 85,1 % міських мешканців, лікуються – відповідно 12,4 % і 61,2 %, ефективне лікування отримують лише 6,2 % сільських і 20,5 % міських мешканців, хворих на АГ.
Прогресивне збільшення кількості осіб з підвищеним АТ, значні соціально-економічні наслідки, пов'язані з розвитком ускладнень цієї патології (гіпертрофія міокарду лівого шлуночку, серцева недостатність, цереброваскулярні інциденти, хронічна ниркова недостатність), обумовлюють актуальність і необхідність розробки шляхів первинної профілактики, раннього виявлення і адекватної медикаментозної терапії.
Загальна мета:вміти поставити діагноз гіпертонічної хвороби (ГХ), визначити її ступінь і стадію, діагностувати ураження органів –мішеней, назначити адекватну терапію.
| Конкретні цілі: | Початковий рівень знань – умінь: |
| 1. Вивчити чинники ризику ГХ, навчиться діагностувати ГХ, визначати її ступені. 2. Уміти скласти програму обстеження хворого АГ. 3. Провести діагностику ураження органів-мішеней з визначенням стадії АГ. 4. Навчитися своєчасній діагностиці ускладнень АГ. 5. Визначити тактику лікування, обсяг первинної і вторинної профілактики АГ з урахуванням перебігу ГХ, наявності супутньої патології і ускладнень; навчитися застосовувати комбіновану терапію. | 1. Збір скарг, анамнезу, проведення об'єктивного обстеження (вимірювання АТ на руках, ногах, трактування даних аускультації серця, судин). 2. Інтерпретація даних обов'язкових і додаткових лабораторних, інструментальних, рентгенологічних, радіонуклідних досліджень. 3. Визначення за даними лабораторних і інструментальних методів характеру ураження органів – мішеней (серця, нирок, мозку, судин), обумовленого АГ, асоційованою з супутньою патологією. 4. Уміння своєчасно розпізнавати ускладнення АГ. 5. Знання патогенетичної класифікації антигіпертензивних засобів, їх прямих і побічних ефектів, оптимальних комбінацій і взаємодій. |