Радіонуклідна візуалізація міокарду при гострому ІМ дає лікарю інформацію, яку неможливо отримати при коронароангіографії. За допомогою радіонуклідних методів можна визначити, чи відповідають анатомічні порушення, виявлені при ангіографії, функціональним порушенням перфузії міокарду; визначити локалізацію некротичних змін міокарду і до певної міри дати кількісну оцінку величини некрозу; зареєструвати вентрикулограму по зображенню внутрішньошлуночкової ємкості крові неінвазивним способом.
Для візуалізації ІМ запропоновано два методи: із застосуванням технецію-99 пірофосфата, який накопичується в зонах свіжого (до 3-4 діб) ГІМ, або талія-201, який акумулюється в клітинах життєздатного міокарду подібно до калія, а в тканинах розподіляється відповідно кровотоку. |Проте радіоізотопна візуалізація - дорогий метод, що вимагає значного часу і пов'язаний з опромінюванням.
Ехокардіографія
Значення ехокардіографії для діагностики гострого ІМ полягає головним чином у виявленні локальних порушень рухливості (скоротності) ішемізованих ділянок міокарду із зниженням сегментарної скоротності.