Ураження аорти при гіпертонічній хворобі

Аневризма аорти – локальне мішковидне вибухання стінки аорти або дифузне розширення стінки аорти більше, ніж в 2 рази в порівнянні з нормою. Симптоматика аневризми грудної аорти залежить від її локалізації і величини, і складається з симптомів порушення гемодинаміки і здавлення навколишніх органів.

Розшаровуючи аневризми аорти значно частіше зустрічаються у хворих з АГ. У клінічному перебігу розшаровуючої аневризми можна виділити два етапи: перший етап відповідає розриву інтими аорти, утворенню внутрішньостінкової гематоми і початку розшарування, другий етап характеризується повним розривом стінки аорти з подальшою кровотечею.

Інструментальні дослідження включають рентгенологічне дослідження (оглядова рентгенографія черевної порожнини) ультразвукову ехосонографію, доплер-дослідження аорти, аортографію.

 

Лікування артеріальної гіпертензії.

Задачи лікування артеріальної гіпертензії:

· Короткострокові (1 - 6 міс. від початку лікування):

- зниження систолічного і діастолічного АТ на 10% і більш або досяг нення цільового артеріального тиску;

- відсутність гіпертонічного кризу;

- збереження або покращання якості життя;

- вплив на змінні чинники ризику.

· Середньострокові (> 6 міс. від початку лікування):

- досягнення цільового рівня артеріального тиску;

- відсутність ураження органів-мішеней або зворотна динаміка уражень, що були наявні;

- усунення змінних чинників.

· Довгострокові:

- стабільна підтримка артеріального тиску на цільовому рівні:

- відсутність прогресу ураження органів-мішеней;

- компенсація наявних серцево-судинних ускладнень.

· Цільові рівні артеріального тиску:

- у загальній популяції хворих – 140/80 мм рт.ст.

- для пацієнтів з АГ і цукровим діабетом 2 типу – 130/85 мм рт.ст.

- для пацієнтів з АГ і цукровим діабетом з протеїнурією > 1 г/добу – нижче 120/70 мм рт.ст.

- для пацієнтів з АГ і хронічною нирковою недостатністю – 125/75 мм рт.ст.

 

Характеристика сучасних діуретиків

 

Непатентована назва Добова доза, міліграм  
Тіазідні діуретики
Гідрохлортіазид (дигідрохлотиазид, гіпотіазид)   12,5–50  
Циклометіазид (циклопентіазид, навідрекс, салимід)   0,5
Політіазід   2-4
Тіазідоподібні діуретики
Хлорталідон   12,5 – 50  
Клопамід   10 – 20  
Індапамід (арифон)   1,5 - 2,5
Петльові діуретики
Фуросемід   20 – 480  
Торасемід   2,5 - 10
Етакрінова кислота (урегит)   25-100
Калійзберігаючі діуретики  
Спіронолактон (верошпірон)   25 - 100
Тріамтерен   25 - 150
Амілорид 5 - 10
Еплеренон (Інспра) 25 - 50

 

Чинники, що вимагають призначення діуретиків або комбінації інших препаратів з діуретиками: літній вік, ізольована систолічна гіпертензія, затримка рідини з ознаками гіперволемії, серцева недостатність, ниркова недостатність, остеопороз, гіперальдостеронізм.