У зв’язку із затвердженням Аудиторською палатою України у 2003 році в якості національних стандартів аудиту Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів, набув чинності Кодекс етики професійних бухгалтерів (КЕПБ), перший з яких був прийнятий у липні 1996 року.
Нині є чинною редакція КЕПБ від 30 червня 2006 року, крім визначених окремих параграфів розділу 290, які застосовуються для звітів із завдань з надання впевненості, датованих 31 грудня 2008 року або більш пізньою датою.
Загалом текст КЕПБ поділяється на три частини.
Для врегулювання питань професійної етики аудиторів розроблено та прийнято в липні 1996 р. (остання його редакція набула чинності з 30 червня 2006 р.) Міжнародною федерацією бухгалтерів Кодекс етики професійних бухгалтерів. Цей Кодекс є основою визначення етичних вимог (кодексів етики, детальних правил, рекомендацій, стандартів поведінки), які висуваються стосовно аудиторів у кожній окремій країні (з урахуванням особливостей у мові, культурі, правових та соціальних системах). Кодекс етики професійних бухгалтерів (аудиторів) МФБ установлює стандарти поведінки професійних бухгалтерів (аудиторів) та містить основні принципи, дотримання яких є обов'язковим для досягнення загальних цілей.
Кодекс етики МФБ визнає, що цілі бухгалтерської (аудиторської) професії полягають у виконанні роботи відповідно до найвищих стандартів професіоналізму, у забезпеченні найкращих результатів роботи і в цілому у виконанні вимоги про дотримання суспільних інтересів.
Кодекс етики МФБ повинен слугувати зразком для національних етичних рекомендацій. Він установлює стандарти поведінки професійних бухгалтерів і викладає основні принципи, яких повинні дотримуватися професійні бухгалтери для досягнення загальних цілей. Окремі країни мають власні національні Кодекси професійної етики бухгалтерів (аудиторів). У випадку, коли будь-яка національна вимога суперечить певному положенню Кодексу етики МФБ, має виконуватися національна вимога. Деякі країни як національний кодекс прийняли Кодекс етики МФБ без жодних змін (у тому числі й Україна).
Найбільш загальними фундаментальними принципами аудиторської етики є такі:
1. чесність;
2. об'єктивність;
3. професійна компетентність та належна ретельність;
4. конфіденційність;
5. професійна поведінка;
6. технічні стандарти.
Кодекс етики професійних бухгалтерів, затверджений МФБ, поділяється на три частини:
• частина А стосується всіх професійних бухгалтерів;
• частина Б стосується бухгалтерів-практиків;
• частина В стосується штатних професійних бухгалтерів.
У частині А розкриваються такі принципи етики: чесність та об'єктивність, професійна компетентність та належна ретельність, конфіденційність, професійна поведінка.
Чесність передбачає чесне та справедливе ведення справ і правдивість. Об'єктивність зобов'язує всіх професійних бухгалтерів бути справедливими, чесними і вільними від конфлікту інтересів. Це відмітна риса професії.
Об'єктивність полягає в тому, що аудитор не повинен виявляти упередженого ставлення до клієнта і його звітності при аудиторській перевірці і складанні висновку. Неприпустиме свідоме використання неточної інформації або викривлення результатів аудиту. Варто також зауважити, що аудитор не повинен коментувати зміст тієї публічної звітності, яку він перевіряє, не може давати власних оцінок якості роботи керівництва підприємства-клієнта або окремих його співробітників, виявляти емоційне ставлення при представленні на загальних зборах акціонерів аудиторського висновку. Він мусить ураховувати при оцінюванні бухгалтерської фінансової звітності тільки ті дані, які безпосередньо стосуються перевірки і підтвердження звітності. Об'єктивність має стати складовою мислення аудитора щодо виконання поставлених завдань у межах аудиторської перевірки.
Варто мати на увазі, що у ряді випадків, які впливають і на незалежність, об'єктивність аудитора може бути поставлена під загрозу:
• наявність значної суми простроченої плати (гонорару) за послуги та аудит, виконані попередньо, а аудитор розпочинає роботу з проведення аудиторської перевірки звітності за наступний період; цей факт можна розглядати як наявність значного кредиту, наданого аудиторською фірмою клієнту;
• порушено судовий позов (процес) між аудиторською фірмою та клієнтом;
• наявність тиску на аудитора з боку дочірніх підприємств, банків, адвокатів, ділових кіл тощо;
• прийняття надмірної гостинності та подарунків від клієнта.
Завдання. Самостійно розкрити і конкретизувати складові Частини А КЕПБ, в якій визначено саме фундаментальні, тобто основоположні, принципи діяльності всіх професійних бухгалтерів.