За допомогою різних методичних прийомів оцінюється стан ресурсів, чинність господарських операцій, достовірність економічної інформації, що виходить за межі господарюючого суб'єкта, в т.ч. і фінансової звітності, цілеспрямованість організаційних структур, методів, функцій управління, тобто оцінюється стан усіх об'єктів аудиту.
Звідси, змістом усіх без винятку аудиторських операцій є оцінка, тобто правильне сприйняття суттєвих сторін об'єктів аудиторської діяльності.
Головною проблемою в досягненні мети аудиту - оцінювання фінансової звітності - є вирішення питань: на що спрямувати роботу аудитора, адже в завдання аудитора не входить підтвердження абсолютної точності всіх бухгалтерських записів і реєстрів.
Перелік ознак оцінювання фінансової звітності є основою для визначення способів і прийомів, які ефективно використовуються при перевірці певного об'єкта аудиту.
Критерії– це конкретні показники, які використовуються для оцінки або визначення предмета перевірки, включаючи контрольні показники подання та розкриття інформації, якщо це доречно.
В аудиторській практиці не існує єдиної думки і єдиного підходу щодо методології перевірки фінансової звітності та висловлення думки щодо неї.
До ознак аудиторського оцінювання необхідно віднести наступні:
Критерії оцінки фінансової звітності - оцінювання, за допомогою якого можна визначити відповідність звітності попередньо встановленим нормам, правилам та показникам.
Завдання - деталізують головну мету аудиту, відображають її складові.
Напрями - характеризують спрямованість аудиторської перевірки, оскільки вказують, на перевірку яких об'єктів аудитор спрямовує свою діяльність (система бухгалтерського обліку, внутрішній контроль).
Вимоги - умови, яких обов'язково необхідно дотримуватися під час проведення аудиту, правила та вимоги до свого аудитора; правила складання фінансової звітності клієнта.
Підходи - сукупність способів та прийомів, за допомогою яких аудитор здійснює перевірку фінансової звітності, вирішує певні завдання.
Принципи бухгалтерського обліку - правила, якими слід керуватися під час вимірювання, оцінювання та реєстрації господарських операцій і під час відображення їх результатів у фінансовій звітності.
Передумови - являють собою події, інформацію, які виникають до проведення аудиту й існують незалежно від нього.
У теорії та практиці аудиту, що базується на міжнародних стандартах, використовується поняття фінансових звітів.
Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Будемо вважати ці категорії за певних умов тотожними та відзначимо, що аудитор оцінює фінансову звітність, насамперед, щодо її достовірності.
Аудитор розглядає достовірність фінансової звітності за двома загальними критеріями:
– якісна суттєвість;
– кількісна суттєвість.
Потім аудитор оцінює достовірність фінансової звітності щодо наступних критеріїв (табл. 2.1):
Таблиця 2.1