Суттєвість - одно з важливих понять в аудиті, яке припускає, що аудитор не повинен, не може і ніколи не перевіряє усієї діяльності підприємства чи всієї його фінансової звітності з точністю до одиниці, в якій вона складена, а тому суттєвість - це можливість інформації вплинути на рішення користувача. В кожному конкретному випадку для кожного підприємства необхідно оцінити ту величину активів, пасивів або фінансових результатів, яка здатна змінити думку про звітність і вплинути на рішення особи, яка її читає.
У "Концептуальній основі фінансової звітності" поняття "суттєвість" визначається так: Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення можуть вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.
Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском або неправильним відображенням. Таким чином, суттєвість скоріше виступає певним порогом або критерієм відсікання, а не основною якісною характеристикою, яка має бути властивою інформації, щоб вона стала корисною.
Суттєвостіприсвячений окремий МСА 320 з однойменною назвою – «Суттєвість при плануванні і проведенні аудиту». Метою цього МСА є встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо поняття суттєвості та її взаємозв’язків з аудиторським ризиком. У цьому МСА суттєвість розглядається стосовно певної економічної інформації та говориться про те, що суттєвістю є відображена в абсолютних одиницях можливість інформації впливати на рішення її користувачів.
Суттєвість в аудиті передбачає, що аудитор не повинен перевіряти всю діяльність підприємства або всю його звітність з точністю до одиниці, в якій вона складена, але зобов’язаний встановити її достовірність в усіх суттєвих відносинах.
Оцінка суттєвості є предметом професійного судження аудитора. Саме тому стандарти не містять конкретної методики оцінки суттєвості. Проте вони надають рекомендації, які повинен враховувати аудитор, коли приймає рішення щодо суттєвості. Кожна аудиторська фірма повинна мати власні внутрішні стандарти (методику), за допомогою яких проводиться оцінка суттєвості під час здійснення аудиторської перевірки. Така методика є своєрідним "ноу-хау" і втілює накопичений практичний досвід роботи. Оцінка суттєвості проводиться на всіх етапах здійснення процесу аудиту, починаючи з етапу укладання договору і завершуючи етапом проведення заключних процедур - формування аудиторської думки.
Ймовірність виявлення аудитором суттєвих перекручень залежить від багатьох факторів (див. Рис. 1.1).