| Показник | % показника |
| Для статей Балансу: | |
| – власний капітал | |
| – загальна вартість активів | 1–2 |
| Для показників Звіту про фінансові результати | |
| – товарооборот | 0,5–1 |
| – валовий прибуток | 1–2 |
| – прибуток до оподаткування |
Способи розрахунку рівня суттєвості в аудиті залежать від виду компанії – чи вона є публічною, чи непублічною.
Так, для публічних компаній, акції яких обертаються на ринку цінних паперів, рівень суттєвості розраховується в межах 5–10 % обраної критичної компоненти. Для всіх інших (непублічних) компаній рівень суттєвості розраховується так:
– 2 % оборотних активів або статутного капіталу;
– 10 % нерозподіленого прибутку;
– 0,5–3 % виручки від реалізації продукції з використанням «плинної шкали».
Аудитор повинен оцінювати суттєвість:
а) визначаючи характер, розрахунок часу та обсяг аудиторських процедур;
б) оцінюючи наслідки викривлень.
Викривлення (похибка) вважається несуттєвим, якщо вплив викривлених кількісних факторів на фінансову звітність нижче 5 %. Якщо вплив цих факторів на Звіт про фінансові результати знаходиться в межах від 5 до 10 %, а на Баланс – вище 10 %, то такі викривлення і ризик отримання цих викривлень є суттєвими.
Між суттєвістю і аудиторським ризиком є зворотний зв’язок, тобто: чим вищий рівень суттєвості, тим нижчий аудиторський ризик, і навпаки.
Аудитор враховує зворотний взаємозв’язок між суттєвістю й аудиторським ризиком при визначенні характеру, розрахунку часу та обсягу аудиторських процедур. Наприклад, якщо після планування конкретних аудиторських процедур аудитор визначає, що прийнятний рівень суттєвості є нижчим, то аудиторський ризик підвищується.
Оцінка суттєвості є професійним судженням аудитора.