Управління аудиторською діяльністю в світі та в Україні.

 

 

Головною міжнародною професійною організацією бухгалтерів і аудиторів є Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ), яка нині об’єднує 173 професійних організацій зі 129 країн.

МФБ забезпечує керівництво професійними бухгалтерами на між­на­родному рівні шляхом виконання таких завдань:

– розробка, розвиток і підтримання на високому якісному рівні Міжнародних професійних стандартів та Кодексу етики;

– активна підтримка зближення національних професійних стан­дартів, особливо стандартів з аудиту, надання впевненості, етики, ос­віти і фінансової звітності;

– постійне покращення якості аудиту та управління фінансами;

– підтримка цінностей бухгалтерської професії для забезпечення постійного притоку осіб з високими моральними якостями;

– підтримання відповідності вимогам організації;

– допомога країнам, що розвиваються та переходять до ринкової економіки, у створенні та підтриманні професії,

– служіння інтересам суспільства у співробітництві з регіо­наль­ни­ми бухгалтерськими та іншими організаціями.

Згідно з міжнародною практикою аудиту, в кожній країні повинна існувати вища аудиторська установа. Вона може бути створена як окрема юридична особа або ці функції виконують визначені законом уже існуючі міністерства чи відомства.

В Україні питання, пов’язані з діяльністю та професійним захистом аудиторів, регулюють: Аудиторська палата України (АПУ) і Спіл­ка аудиторів України (САУ).

АПУ було створено 28 жовтня 1993 року відповідно до першої ре­дакції Закону України «Про аудиторську діяльність» [16], наступні редакції цього Закону розкривають її повноваження; питання щодо створення, основних завдань та діяльності АПУ висвітлено в розділі ІІІ «Аудиторська палата України», ст. 12–15.

АПУ формується на п’ять років з 20-ти осіб.

Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» від державних органів до АПУ делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна податкова служба України, Національний банк України, Державна служба статистики України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Рахункова палата України та Державна фінансова інспекція.

До складу АПУ від з’їзду аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п’яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

Аудиторська палата України:

1) здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;

2) затверджує стандарти аудиту;

3) затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;

4) веде Реєстр;

5) здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

6) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

7) регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення;

8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

Щорічно Аудиторська палата України отримує від аудиторських фірм та аудиторів звіти про виконані ними роботи, здійснює їх аналіз та подає до Кабінету Міністрів України узагальнену інформацію про стан аудиторської діяльності в Україні.

Комісії АПУ: