Особливістю бухгалтерського обліку є відображення господарських засобів, джерел їх утворення та господарських процесів у грошовому виразі. Для цього використовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку, як оцінювання та калькулювання.
Вартісне вимірювання об'єктів обліку вважається необхідною передумовою їх наступного визнання. Оцінювання включає три елементи:
1) об'єкт або подія;
2) належна до кількісного оцінювання властивість (якість, ознака, характеристика);
3) шкала виміру або сукупність одиниць виразу властивості (будь-який об'єкт або подія мають декілька властивостей, які можна виміряти).
Єдиний грошовий вимірник є важливим принципом бухгалтерського обліку і фінансової звітності, згідно з яким вимірювання та узагальнення господарських операцій підприємства у фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці, а саме – у грошовій одиниці України – гривні.
Оцінювання– спосіб грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку, сутність якого полягає в перерахунку натуральних та трудових характеристик об'єктів обліку у вартісні. Оцінювання будується за принципами:
1) реальності – забезпечує відповідність грошового виразу об'єктів обліку їх фактичній величині;
2) адекватності – забезпечує точне обчислення фактичної собівартості всіх об'єктів обліку шляхом проведення інвентаризації та переоцінювання;
3) однаковості – забезпечує єдність підходів і незмінність оцінювання протягом тривалого часу всіма суб'єктами господарювання шляхом встановлення обов'язкових до застосування положень (стандартів), інструкцій та правил обліку і калькулювання.
Оскільки фактичну оцінку господарських засобів та їх джерел не завжди можливо, а інколи і економічно не доцільно отримати, то замість визначення фактичної вартості застосовують певні облікові припущення щодо вартісного вимірювання того чи іншого об'єкта обліку – бази (способи) оцінювання.