Облік процесу постачання.

 

Господарська діяльність підприємства пов'язана з викорис­танням коштів, матеріальних і нематеріальних засобів, які по­стійно перебувають у кругообороті, що реалізується через господарські процеси. Під господарським процесом розуміють сукуп­ність однорідних операцій, спрямованих на виконання певного господарського завдання, і які характеризують рух засобів у системі кругообороту капіталу. При цьому капітал може набувати в процесі такого руху грошову, товарну або виробничу форми. Процес постачання пов'язаний з використанням рахунків обліку грошових коштів, розрахунків, засобів та предметів праці. Про­цес виробництва відображається на рахунках витрат виробництва і готової продукції. Процес реалізації відображається на рахунках собівартості реалізації, грошових коштів та розрахунків.

Кругооборот капіталу призводить до змін у структурі активів і пасивів підприємства. Кожен операційний цикл може відрізня­тися від попереднього за тривалістю, обсягами та структурними змінами в активах і зобов'язаннях, при цьому послідовність реа­лізації господарських процесів на підприємствах різних галузей та видів економічної діяльності залишається незмінною.

Процес постачання полягає в забезпеченні підприємства не­обхідними для його діяльності засобами Придбані запаси в обліку оцінюються за фактичною собівартістю, яка складається з:

- купівельної вартості запасів за вирахуванням непрямих податків (ПДВ), які відшкодовуються підприємству;

- сум ввізного мита;

- сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) (на транспорту­вання, страхування, вантажно-розвантажувальні роботи тощо);

- інших витрат, які пов'язані з придбанням запасів і дове­денням їх до стану, в якому вони придатні для викорис­тання в запланованих цілях.

Облік процесу постачання ведеться з використанням рахун­ків:

1) запасів — 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 28 "Товари";

2) грошових коштів — 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти";

3) розрахунків — 371 " Розрахунки за виданими авансами", 62 "Короткострокові векселі видані", 63 "Розрахунки з поста­чальниками та підрядниками", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 68 "Розрахунки за іншими операціями".

Документальне оформлення операцій придбання проводиться з використанням: договору купівлі-продажу, рахунку (рахунку-фактури), накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, прибуткового ордера, довіреності, платіжного доручення тощо.

ТЗВ обліковуються безпосередньо на рахунках запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати". Використання цього рахунка регламентовано ПСБО-9 "Запаси". ТЗВ, які відносяться до запасів, що вибули, визначається за методом середнього відсотка на підставі розрахунку, який проводиться в два етапи:

1) розрахунок середнього відсотка ТЗВ:

 

%ТЗВ = (ТЗВ_П + ТЗВ_М)/(З_{П +} З_М) * 100%,

 

де %ТЗВ — середній відсоток ТЗВ;

ТЗВ_П — сума ТЗВ на початок місяця;

ТЗВ_М — сума ТЗВ, що надійшли за місяць;

З_П — вартість запасів на початок місяця;

З_М — вартість запасів, що надійшли за місяць.

2) розрахунок суми ТЗВ на запаси, що вибули:

 

З_в * %ТЗВ / 100%,

 

де ТЗВ_В — сума ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули прот­ягом місяця;

З_в — вартість запасів, що вибули протягом місяця.