Визначення фінансового результату діяльності підприємства полягає в зіставленні витрат і доходів, які були понесені у зв'язку з отриманням таких витрат (принцип відповідності). Тому величина витрат є одним з основних якостей, показників діяльності підприємства, від якого залежить ефективність його діяльності та фінансового становища.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформація про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності встановлена в П(С)БО № 16. Його форми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності підприємства, крім банків та бюджетних установ.
Згідно з П(С)БО № 16 під витратами розуміється зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів і збільшення зобов'язань, що викликають зменшення власного капіталу (за рахунок його вилучення або розподілу власником) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Згідно з П (С) БО № 16 передбачено, що витрати в бухгалтерському обліку визнаються виходячи з принципу відповідності, тобто в тому звітному періоді, в якому був отриманий дохід, для якого вони зроблені.
Для обліку і планування витрат підприємства важливе значення має їх класифікація. Визнані підприємством витрати від звичайної діяльності в бухгалтерському обліку класифікуються за такими групами:
- собівартість реалізованої продукції;
- адміністративні витрати:
- витрати на збут;
- інші операційні витрати;
- фінансові витрати;
- інші витрати.
Крім того витрати операційної діяльності підприємства підрозділяються за такими економічними елементами:
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- амортизація;
- інші амортизаційні витрати.