Бухгалтерські рахунки класифікують так:
1. За економічним змістом об'єктів обліку:
1.1. Рахунки господарських засобів (активів) – призначені для відображення наявності та руху засобів. Залежно від виду активів рахунки поділяються на рахунки для обліку:
- необоротних активів – використовуються для отримання та узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, нематеріальних активів, фінансових та капітальних інвестицій та інших необоротних активів;
- запасів – використовуються для обліку виробничих запасів, готової продукції, товарів, необхідних для здійснення господарської діяльності;
- грошових коштів – використовуються для узагальнення даних про наявність і рух грошових коштів у касі, на поточних та інших рахунках у банках, грошових документів тощо;
- коштів у розрахунках – використовуються для узагальнення інформації про розрахунки дебіторами підприємства (покупцями та замовниками, за виданими авансами, підзвітними сумами, нарахованими доходами тощо).
1.2. Рахунки джерел формування засобів (пасивів) - відображають наявність та рух джерел. Залежно від виду пасивів рахунки поділяються на рахунки для обліку:
- власних джерел (власного капіталу і забезпечення зобов'язань) – використовуються для узагальнення інформації про стан і рух різних видів власного капіталу – статутного, пайового, додаткового, резервного, нерозподілених прибутків тощо, а також забезпечень, цільового фінансування і цільових надходжень;
- залучених джерел – використовуються для узагальнення відомостей про стан і рух довго - та короткострокових зобов'язань підприємства (за кредити, отримані від банків, за випущеними облігаціями, за виданими векселями, з оплати праці, перед постачальниками та підрядниками, за отриманими авансами тощо).
1.3. Рахунки господарських процесів – використовуються для відображення господарських операцій, пов'язаних із заготівлею і придбанням ресурсів, для здійсненням капітальних інвестицій, виробництвом та реалізацією продукції.
2. За призначенням і структурою.
2.1. Основні – призначені для обліку наявності та руху господарських засобів та джерел їх утворення і є основою для складання балансу. Поділяються на:
- матеріальні – призначені для обліку наявності й руху матеріальних цінностей підприємства (основних засобів, товарів, виробничих запасів);
- грошові – використовуються для обліку наявності та руху грошових коштів підприємства (в касі, на рахунках в банках, грошових документів, інших еквівалентів грошових коштів);
- розрахункові – використовуються для обліку розрахункових відносин підприємства з іншими юридичними та фізичними особами (дебіторська та кредиторська заборгованість підприємства);
- рахунки капіталу – призначені для обліку та контролю стану та руху різних видів власного капіталу, забезпечення зобов'язань та цільового фінансування.
2.2. Регулювальні – призначені для коригування показників окремих статей балансу, через що кожен з них розглядається в сукупності із основним рахунком. Самостійного значення не мають. Поділяються на:
1) контрарні (контрактивні і контрпасивні) – для формування показників балансу сальдо за контрарними рахунками віднімається від сальдо за основними рахунками, зменшуючи величину основного об'єкта обліку;
2) доповнювальні - для формування показників балансу сальдо за доповнювальними рахунками додається до сальдо за основними рахунками, збільшуючи величину основного об'єкта обліку.
2.3. Операційні – призначені для відображення господарських процесів постачання, виробництва, реалізації, витрат, доходів та результатів діяльності підприємства. Більшість з них не мають сальдо. Поділяються на:
- розподільчі – призначені для обліку витрат, які не можуть бути віднесені до конкретних об'єктів обліку, а потребують розподілу за встановленими критеріями. Поділяються на збірно-розподільчі (призначені для попереднього збирання витрат, пов'язаних із здійсненням загальновиробничих функцій з метою наступного їх розподілу за відповідними об'єктами), і звітно-розподільчі, або бюджетно-розподільчі (використовуються для розмежування витрат і доходів між звітними періодами для формування достовірного показника фінансового результату згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат);
- калькуляційні – призначені для обліку витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг для обчислення їх собівартості (виробництво, капітальні інвестиції);
2.4. Результатні – використовуються для порівняння доходів з витратами. Поділяються на:
- операційно-результатні – призначені для визначення результатів господарської діяльності підприємства шляхом порівняння валових доходів і валових витрат (фінансові результати);
- фінансово-результатні – призначені для обліку чистих фінансових результатів діяльності підприємства, нерозподіленого прибутку або непокритих збитків.
Основні, регулювальні, операційні та результатні рахунки складають систему балансових рахунків, оскільки їх сальдо відображаються в цій формі фінансової звітності. В обліку також використовуються рахунки, які не відображаються в балансі, а розміщуються за його підсумком. Їх називають позабалансовими. Поділ рахунків на балансові і позабалансові здійснюється за такими критеріями:
1) ймовірність того, що підприємство отримає або втратить майбутню економічну вигоду, пов'язану з даним видом активу або пасиву;
2) конкретний вид активу або пасиву має вартість, яка може бути точно оцінена. Якщо засоби або джерела не відповідають цим критеріям, то їх обліковують на позабалансових рахунках.
2.5. Позабалансові – призначені для обліку наявності та руху цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (умовні права і зобов'язання, бланки суворого обліку; списані активи). Поділяються на:
- рахунки для обліку майна (орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, бланки суворого обліку);
- рахунки для обліку зобов'язань (контрактні зобов'язання, непередбачені активи і зобов'язання, гарантії та забезпечення надані і отримані).
Облік на позабалансових рахунках ведеться без застосування методу подвійного запису.
Порівнюваність і узагальнення даних обліку та звітності забезпечується використанням єдиної системи рахунків бухгалтерського обліку, яка має форму Плану рахунків.
План рахунків– це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення облікової інформації про діяльність підприємства, необхідної користувачам для прийняття рішень. На сьогодні в Україні застосовують п'ять планів рахунків бухгалтерського обліку:
- підприємств і організацій;
- суб'єктів малого підприємництва;
- бюджетних установ;
- Національного банку України;
- комерційних банків.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій складається з десяти класів.