Довгострокові облігації є однією із форм розміщення довгострокових зобов'язань. Вони мають юридичну силу і відображають зобов'язання компанії-емітента виплатити основну суму боргу та відсотки по ньому в обмін на капітал, який вкладений власниками облігацій - інвесторами.
Облік зобов'язань по довгострокових облігаціях ведеться на реальному, балансовому, пасивному рахунку "Облігації до сплати", кредитове сальдо якого означає суму боргу по випущених довгострокових облігаціях на певну дату. По кредиту цього рахунка відображається виникнення зобов'язань перед утримувачами довгострокових облігацій при їх розміщенні, а по дебету - їх погашення. У Балансі зобов'язання по довгострокових облігаціях відображаються в розділі "Непоточні зобов'язання".
Порядок відображення в обліку емісії довгострокових облігацій залежить від того, за якою вартістю вони продаються на ринку цінних паперів.
Облігації продаються за номінальною вартістю за умови, що встановлена відсоткова ставка по облігаціях ідентична з ринковою ставкою відсотків, тобто інвестори готові вкладати в них кошти за офіційно встановленою відсотковою ставкою.
Прибуток або збиток від викупу облігацій відображаються в Звіті про прибутки і збитки як екстраординарні. Вони вказуються у звітності за вирахуванням податків. У примітках до звітності мають бути пояснені обставини, в результаті яких вони з'явилися.
Конвертовані облігації за умовами контракту можуть обмінюватись на звичайні акції. Власники облігацій йдуть на це при зростанні ринкової ціни акцій. При конвертації облігацій у звичайні акції дотримуються таких облікових правил:
1) акції відображаються за вартістю, що дорівнює поточній вартості заміщених облігацій. Ринкова вартість ні облігацій, ні акцій не наводиться;
2) від цієї операції не визначається фінансовий результат (прибуток чи збиток). Різниця між номіналом акцій та поточною їх вартістю показується на рахунку "Додатковий капітал".