Узагальнення даних обліку та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу або року. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до моменту його ліквідації.
Згідно з чинним господарським законодавством та установчими документами підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо). Державна регламентація звітності викликана необхідністю узагальнення показників звітності підприємств, видів економічної діяльності з метою розрахунку макроекономічних показників Державним комітетом статистики України, яким встановлюються єдині правила та форми складання і показники звітності. За порушення цих правил та вимог на посадових осіб підприємства можуть бути накладені адміністративні стягнення.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань щодо задоволення інформаційних потреб користувачів звітність повинна відповідати таким вимогам:
1) зрозумілість для користувачів — ґрунтується на припущенні, що користувачі мають відповідні знання з економіки та бухгалтерського обліку і ретельно досліджуватимуть звітність;
2) доречність — здатність інформації впливати на економічні рішення користувачів шляхом оцінювання минулих, поточних чи майбутніх подій або ж забезпечити підтвердження чи коригування минулих оцінок користувачів;
3) суттєвість. Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів;
4) достовірність — відсутність у фінансовій звітності суттєвих помилок та упередженості, що дає користувачам можливість покластися на неї тією мірою, якою вона відображає або, як очікується, відображатиме реальний стан справ підприємства;
5) порівнюваність — можливість користувачів порівнювати: фінансові звіти підприємств за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств;
6) своєчасність — можливість втрати звітністю своєї доречності через надмірну затримку надання її користувачам. Керівництво має знайти оптимальне співвідношення між своєчасністю надання звітності та забезпеченням її достовірності.
Для забезпечення дотримання перелічених вимог фінансова звітність повинна містити дані про:
- підприємство (повну назву, організаційно-правову форму, місце знаходження, назва органу управління, якому підпорядковується підприємство, назва материнської (холдингової) компанії, опис основної діяльності підприємства, середню чисельність персоналу за звітний період);
- дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт відрізняється від звітного періоду, передбаченого ПСБО, причини і наслідки цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності;
- валюту звітності та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;
- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періодів для порівняння показників у динаміці, розрахунку та аналізу зрушень у структурі, побудові рядів динаміки для потреб економічного аналізу;
- облікову політику підприємства та її зміни шляхом опису принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності;
- консолідацію фінансових звітів;
- припинення окремих видів діяльності;
- обмеження щодо володіння активами;
- участь у спільних підприємствах;
- виявлені помилки минулих років та їх коригування;
- переоцінювання статей фінансових звітів;
- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними ПСБО.
Фінансові звіти відображають наслідки та результати діяльності, шляхом об'єднання їх в основні класи за економічними характеристиками, які називаються елементами фінансових звітів. До елементів фінансових звітів відносяться: активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати.
Стаття, яка відповідає визначенню елемента, має бути визнана (наведена) у фінансовій звітності, якщо вона відповідає таким критеріям:
• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
• оцінка статті може бути достовірно визначена.
Класифікація фінансової звітності:
1. За будовою:
1.1. За станом на певну дату (моментні показники);
1.2. За звітний період (інтервальні показники).
2. За змістом і джерелами формування:
2.1. Статистична — відомості для статистичного вивчення господарської діяльності.
2.2.Фінансова — інформація про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та власний капітал підприємства за звітний період.
2.3.Податкова — дані про розрахунок сум податків до сплати в бюджет, а також надмірно сплачених сум, що підлягають відшкодуванню.
3. За спрямованістю:
3.1. Внутрішня — використовується для управління підприємством;
3.2. Зовнішня — подається органам виконавчої влади та іншим користувачам.
4. За обсягом інформації:
4.1. Скорочена;
4.2. Повна.
5. За ступенем узагальнення:
5.1. Індивідуальна — відображає показники діяльності однієї юридичної особи.
5.2. Консолідована — дає уявлення про діяльність суб'єкта господарювання та його дочірніх і асоційованих підприємств як єдиної економічної одиниці.
6. За періодичністю подання:
6.1. Річна;
6.2. Проміжна (квартальна, місячна).
7. За рівнем узагальнення:
7.1. Первинна — складена окремими підприємствами;
7.2. Зведена — складається об'єднаннями підприємств щодо всіх суб'єктів, які входять до їх складу або належать до сфери їх управління.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
- придбання, продажу та володіння цінними паперами;
- участі в капіталі підприємства;
- оцінювання якості управління;
- оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
- забезпеченості зобов'язань підприємства;
- визначення сум дивідендів, що підлягають розподілу;
- регулювання діяльності підприємства, інших рішень і має задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.