Визначення відповідності марки заповнювача за міцністю марці за насипною густиною

Найменування матеріалу Марка за міцністю залежно від марок за насипною густиною, кг/м3
Гравій керамзитовий П25 П35 П50 П50 П75 П100 П125 - - - -
Гравій сланце-поритовий П15 П25 П25 П35 П35 П50 П75 П100 П125 - -
Гравій глинозольний - - - П50 П50 П75 П100 П125 П150 - -
Щебінь керамзитовий П25 П35 П50 П50 П75 П100 П125 - - - -
Щебінь шлако-пемзовий - П15 П15 П15 П25 П25 П25 П35 П50 П75 П100
Щебінь глинозольний - - - П15 П35 П50 П75 П100 - - -

 

Міцність заповнювачів при стискуванні у сталевому циліндрі (Dвн=h) (рис.3.2) визначають за навантаженням, що відповідає зануренню пуансона на 20 мм у шар проби заповнювача, який випробовується.

Міцність заповнювача визначають для фракцій крупного заповнювача 5...10, 10...20, 20...40 мм.

Міцність заповнювачів при стискуванні у сталевому циліндрі (Dвн=h) (рис.3.2) визначають за навантаженням, що відповідає зануренню пуансона на 20 мм у шар проби заповнювача, який випробовується.

Міцність заповнювача визначають для фракцій крупного заповнювача 5...10, 10...20, 20...40 мм.

Висушену і попередньо зважену пробу заповнювача об’ємом 2 л (m1) совком насипають з висоти 100 мм в сталевий циліндр з піддоном так, щоб після розрівнювання металевою лінійкою рівень заповнювача трохи не доходив до верхнього краю циліндра. У циліндр вставляють пуансон так, щоб нижня риска на пуансоні співпала з краєм форми.

 

 

 

Рис.3.2. Циліндр для визначення міцності пористого заповнювача:

1 – циліндр; 2 – пуансон; 3 – риска; 4 – піддон

 

Залишок заповнювача зважують (m2) і потім розраховують насипну густину заповнювача у циліндрі (rнз) , кг/м3, за формулою:

 

де m1, m2 – маса вихідної проби заповнювача і залишку відповідно, кг;
Vз – об’єм заповнювача у циліндрі, що дорівнює 0,001770 м3 (1,77 дм3).

Показник rн.з повинен співпадати з rн (див. розділ 2.1). Допустимі при цьому відхилення становлять: для фракцій 5...10 та 10...20 мм –
від +4 до –2%; для фракції 20...40 мм – від –6 до +15%. Якщо показники rнз та rн не співпадають, то удруге визначають насипну густину у циліндрі на іншій наважці заповнювача.

Для випробування заповнювача на міцність циліндр з пуансоном встановлюють на нижню плиту преса, стискують заповнювач до занурення пуансона на 20 мм (до верхньої риски) і відмічають показники стрілки манометра (гідравлічного преса) у цей момент. Утискування пуансона слід проводити зі швидкістю 0,5...1,0 мм/с.

Міцність при стискуванні заповнювача у циліндрі (R), МПа (кгс/см2), розраховують за формулою:

= ,

де Р – навантаження при стискуванні заповнювача у циліндрі, що відповідає зануренню пуансона до верхньої риски Н (кгс); F – площа поперечного перерізу циліндра, що дорівнює 0,0177 м2 (177 см2).

Міцність заповнювача окремої фракції при стискуванні у циліндрі розраховують як середньоарифметичне значення результатів двох паралельних випробувань для кожної фракції заповнювача.

Результати випробувань заносять до табл. 3.9.

Таблиця 3.9