Форми внутрішнього і зовнішнього державного кредиту.

Держ кредит може бути внутрішнім і зовнішнім. Основна частка державних витрат здійснюється в національній валюті, тому переважний розвиток одержує внутрішній державний кредит. Але широкий міжнародний поділ праці, обмін технологіями і науково-технічними ідеями, надання фінансової допомоги іноземним державам - усе це обумовлює інтенсивний розвиток міжнародного державного кредиту. У систему держкредитних відносин включається також і умовний державний кредит, коли держава виступає в ролі гаранта за кредити, надані іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним об'єднанням і т.д.

Внутр. Держ кредит виступає в таких формах: державні позики, перетворення частини вкладів населення в держ позики, запозичення коштів загальнодерж-го позикового фонду, казначейські позики, гарантовані позики. Держ позики – тимчасово вільні кошти підприємств, населення залучаються на фінансування суспільних потреб через випуск і реалізацію облігацій, казначейських зобов’язань та інш видів держ ЦП. Облігація символізує держ боргове зобов’язання і надає право ії власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і проценти. За своєю сутність облігації держ позики є особливою формою фіктивного капіталу, це податок взятий наперед. Казначейські зобов’язання мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бедж дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі процентів. Перетворення частини внесків населення в держ позики здійснюється через купівлю цінних паперів, а також оформленням безоблігаційних позик. Використання державою коштів позикового фонду характеризується тим, що держ кредитні установи безпосередньо передають частину кредит ресурсів на покриття витрат уряду. Казначейські позики виражають відносини з надання фін допомоги підприємствам, органам дер влади і управління за рахунок бюджетних коштів на умовах терміновості, платності, поворотності. В окремих випадках уряд може гарантувати безумовне погашення позики, випущеної органами влади й управління нижчого підпорядкування або окремими господарськими організаціями, а також виплату процентів по ній. За гарантованими позиками уряд реально несе фін відповідальність тільки у разі неплатоспроможності платника.