Історична, економічна та вартісна сутність фінансів

Історична, економічна та вартісна сутність фінансів.

 

Предмет дисципліни «Фінанси». Суб’єкти, об’єкти та зміст фінансових відносин на мікро-і макрорівнях.

Фінанси як наука відноситься до числа екон. наук. Фінанси – це екон. наука, яка вивчає ту сферу екон. відносин, яка пов’яз. з розподілом і перерозподілом вартості сусп. продукту створеного в сфері в-ва. Виникнення і функціонування фінансів є стадія розподілу. На цій стадії створена вартість сусп. продукту розподіляється за цільовим призначенням грош. коштів між суб’єктами господарювання та д-вою.Фінанси як екон. категорія мають такі ознаки: це не гроші, але неодмінно мають грош. хар-р; фін. відносини мають розподільчий хар-р; рез-том фін. відносин є створ. фін. фондів; фін. відносини мають сусп. характер. Предметом науки про фінанси є фін. відносини, які виникають на всіх рівнях господарювання. А саме: 1. загальнодерж.-макрорівень – фін. відносини виникають в процесі формування та викор-ня д-вою загальнодерж. централізованих грош. фондів: бюджет і спец. фонди (пенсійний, соц. страх тощо). 2.регіональний –рівень амін.-терит. одиниць (місцеві органи) – виникають в процесі формування та викор-ня регіональних фондів: місцеві бюджети всіх рівнів та спец. позабюджетні фонди. 3.мікрорівень – рівень суб’єктів господарювання – виникають в процесі викор-ня та формування ДФР, тих що створені на рівні п-ва. (амортизаційний Ф, Ф розвитку п-ва, Ф матер. заохочення тощо). 4.міжнар. рівень – міжнар. суб’єкти госп-ня, фін. інститути – виникають в процесі формування та використання ЦФР на світовому рівні: перерозподільно-обмінні відносини. У фінансових відносинах виділяють такі об’єкти як: 1. національне багатство – це вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у ви-во природних ресурсів. А саме це основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас, валютний запас, природні ресурси. 2.ВВП – додана вартість, вироблена у країні виробниками товарів, послуг у поточному році. Суб’єктами фінансових відносин виступають підприємці, робітники і службовці, держава.

 

Призначення та зміст розподільної функції фінансів.

Сутність кожної економічної категорії детально розкривається в її функціях, які характеризують суспільне призначення цієї категорії. Розподільча та перерозподільна ф-я. Суть в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу та перерозподілу ВВП і тому об’єктом розподілу виступає частина ВВП та НД. Суб’єктами розподілу є держава, юридичні та фізичні особи. Механізм дії цієї функції включає з стадії: 1.первинний розподіл – розподіл за новоствореною вартістю і формування первинних доходів суб’єктів зайнятих у створені ВВП. Формування первинних доходів: із.. осіб – з/п; юр. осіб – прибуток; держави – доходи від державних послуг. 2.перерозподіл – полягає у створенні і використанні централізованих фондів.Провідну ролі тут грає держава Етапи: 1.вилучення частини ВВП і формування централізованих фондів: держави – бюджет і спеціальні фонди; відомчі – Міністерства і відомства корпоративні фонди. 2.використання цих фондів. Формуються як первинні так і вторинні доходи. 3.Вторинний розподіл – це другий етап перерозподілу в частині формування первинних доходів із... осіб, які зайняті в бюджетній сфері, він властивий тим, хто не бере в первинному розподілі.

 

Призначення та зміст контрольної функції фінансів, її зв’язок з фінансовим контролем.

Суть контрольної фунцкцїх в тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням та розподілом ВВП між відповідними грошовими фондами і каналами розподілу та їх цільовим використанням. В процесі цього контролю охоплюється вся діяльність юридичних і фізичних осіб, а також держави. Будучи тісно пов’язаною з розподільчою та перерозподільною функціями, контрольна функція через кількісні параметри відповідних фінансових показників дозволяє оцінити результати господарської діяльності суб’єктів господарювання і прийняти відповідні рішення направлені на усунення недоліків. Головною контролюючою пропорцією є співвідношення між фондами нагромадження і споживання. У практичній діяльності контрольна функція фінансів знаходить свій прояв у фінансовому контролі. Контрольна функція висвітлює фінансові відносини базису, а фінансовий контроль висвітлює відносини надбудови.

Фінансова інфраструктура: сутність, призначення та роль.

 

Складові організаційної фінансової інфраструктури.

 

Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність.

Роль фінансів у суспільному відтворювальному процесі.

 

Сутнісні ознаки фінансів. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями (ціна, кредит, заробітна плата).

Фінанси як об’єктивна економічна категоря це грошові відносини які виникли в процесі розподілу і перерозподілу вартості ВВП та формуванням грошових доходів та накопичень які прийматьформи фін. ресурсів.. Фінанси це грошові вартісні відносини. Обов’язковою умовою існування фінансів є наявність грошей. Гроші не= фінансам. Самі по собі гроші не визначають суті фінансів, їх внутрішнього змісту і суспільного призначення. Фінансові відносини це частина грошових відносин їх сфера вужча за грошові відносини. Об’єктивною основою фінансів є такі функції грошей: 1. Гроші як засіб платежу (ЗП, пенсії, степенд) 2. Г. як засіб нагромадження (створення фондів) Ознаки: 1.Обмінно-розподільчий характер (виражається у відносинах обміну і розподілу між юр. тафіз. особами з приводу куп.-пр.)2.Грошова форма відносин (гроші є обов’язковою формою існування фінансів).3.Еквівалентний(якщо за призначенням) характер обмінута розподілу, нееквівалентний х-р по перерозподілу. Видима сторона фінансів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб'єктами фінансових відносин. Ці потоки — їх характер і форми, спрямованість і обсяги — виступають предметом практичної діяльності. Прихована сторона фінансів пов'язана з тим, що відображають ті чи інші грошові потоки, а саме — рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини

Категорія "ціна" - ек інструмент, завдяки якому вартість ВВП набуває грошового виразу та стає об'єктом розподілу. Категорія "3П" - необхідна для формування доходів конкретних робітників. Вона є складовою частиною загальної сис-ми розподілу. Вона функціонує разом з фінансами і створює умови для наступного задоволення потреб. На відміну від фінансів, 3/П пов'язана з грошовими потоками, що надходять у власність відповідних осіб і вик-ся для задоволення особистих потреб. Фін ресурси знаходяться у розпорядженні суб'єктів госп-ня і дер-ви і використов-ся для задоволення сусп. потреб. Категорія "кредит" - приймає участь у розподілі ВВП, має свої особливості: існує на основі повернення; кредитні ресурси відображають переважний рух в часі від кредитора до позичальника і навпаки, а фін ресурси мають односторонній рух вартості; кредитний розподіл пов'язаний з рухом грошових коштів між суб'єктами. фін розподіл здійснюється як між суб'єктами так і в їх межах по цільовому призначенню; кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу за рахунок тимчасово вільних грошових коштів, а фін - на стадії розподілу ВВП; кредитні ресурси надаються на відповідний термін на умовах платності. Фін ресурси надаються безкоштовно, без умови їх повернення; кредит має більш тісний зв'язок з грошовим обігом. За його допомогою задовольняються потреби в платіжних засобах та здійснюється регулювання грошової маси. Фін та кредитні ресурси вик-ся комплексно: якщо не достатньо фін ресурсів вик-ся кредитні ресурси

 

Фінансові категорії державних фінансів, їх економічний зміст та форми прояву.

Фінансові категорії — категорії фінансової науки, які в абстрактній теоретичній формі характеризують важливі сторони фінансово- економічної діяльності. До Ф. к. належать: податки, державний кредит, державні доходи, державні витрати, бюджет. Вони відображають стійкі причинно-слідственні зв'язки і залежності, які складають зміст об'єктивних економічних законів. Податки являють собою обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету. Податок — це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може. Державний кредит — грошові відносини, що виникають у дер- жави із юридичними та фізичними особами у зв'язку із мобілізацією тимчасово вільних грошових коштів у розпорядження органів державної влади, які призначені для фінансування державних витрат; форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Д.к. має строк повернення і ціну в формі процентів. Буває внутрішнім і зовнішнім. Бюджет — економічні відносини, що виникають у дер- жави із юридичними та фізичними особами у зв'язку із розподілом і перерозподілом ВВП з метою форм. і викорис. бюдж. фонду призначеного для виконання державою покладених функцій. Доходи Державного бюджету України – фн. відносини, які скл. в державі в процесі форм. бюдж. фонду фін. ресурсів. Державні витрати- це фін. відносини які обумовлені використанням центр. та децентр. доходів держви і направлені на задоволення заг. потреб держави.

 

Економічна сутність фінансових категорій корпоративних фінансів.

Акціонерний капітал Позичковий капітал-— це частина авансованого капіталу, сформована за рахунок… Функціонуючий капітал- Функціонуючий капітал корпорації породжує ще одну складну категорію — інвестиції як абстракцію…

Поясніть, у чому полягають відмінності між фінансовими відносинами мікро- та макрорівня.

 

Обґрунтуйте, що фінанси – це категорія об’єктивна.

Обгрунтування того, що фінанси – об’єктивна категорія слід почати з розуміння того, що фінанси протягом розвитку людства виникли внаслідок розвитку товарно-грошових відносин та потреби у фінансових ресурсах незалежно від діяльності держави, але з часом фінанси почали керуватися централізовано державою. Одже держава може лише впливати на розвиток фінансів, фінансових відносин: вводити чи відміняти конкретні форми використання фін ресурсів, чи їх аккумуляції. Фінансові відносини органічно розвиваються на прилаштовуються до поточних потреб суспільств та дозволяють підвищувати ефективність відносин між суб’єктами цих відносин задля процвітання країни.

 

Обґрунтуйте необхідність перерозподілу вартості ВВП та фінансові інструменти його забезпечення.

 

Поясність, у чому полягає зв’язок фінансів з державою і товарно-грошовими відносинами.

  16. Обґрунтуйте, яким чином через фінанси держава може впливати на внутрішню… Фінанси, як ніяка інша економічна категорія дає змогу регулювати галузеву і территоріальну структуру економіки,…

Обґрунтуйте відмінності між фінансами і кредитом.

Відмінності між фін та кредитом у тому, що рух вартості для фінансових відносин – односторонній (безповоротна основа), а для кредиту – двосторонній рух (оскільки на основі платності, строковості, поверненості і забезпеченості). Кредитний перерозподіл вартості пов’язаний з переміщенням грошових коштів між суб’єктами розподільного процесу. Фінанси функціонують і в рамках господарського суб’єкту. До того ж за допомогою фінансів здійснюється розподіл і перерозподіл ВВП, а кредит діє лише на стадії перерозподілу тимчасово вільних фін ресурсів.

 

Обґрунтуйте, що фінанси і гроші – це різні економічні категорії.

Як відомо важливою ознакою фінансів є їх грошовий характер. Справді, фінанси мають грошову форму вираження, але треба усвідомлювати, що ці два…   22.Фінанси феодального міста. Розвиток податків у феодальному місті.

Фін забезпечення: самофінансування, кредитування, зовн фін-ння..

2) Фін регулювання:

Фінансове планування

-фін показники і фін важелі (фін норми і нормативи, ліміти); -фін право.

У бюджетній сфері застосовуються такі методи бюджетного регулювання

Нормативний метод -застосовується в усіх випадках коли доходи в бюджети від податків та інших платежів встановлюються по нормативах. Метод перерозподілу –дає змогу через нормативи відрахувань регулювати бюджети… Метод коефіцієнтів –використовується дуже широко. Через зростання цін на товари першої необхідності, а також ріст ЗП в…

Методи регулювання можна згрупувати

За видатками – метод коефіцієнтів, нормативний. Форми бюджетного регулювання . Розвиток економічних відносин в умовах переходу до ринку, їх зміцнення і вдосконалення потребує підвищення економічних…

Джерела фінансування бюджетного дефіциту.

1. звичайний дефіцит (при його розрахунку в доходах бюджету не враховують кошти, які мають поворотний і платний характер-запозичення; а з видатків… 2. американ. економіст Хеллер розробив концепцію активного і пасивного… - активний БД виникає тоді, коли уряд за допомогою бюджетних видатків стимулює інвестиції і споживання, а також знижує…

Кредити Національного банку та комерційних банків.

Міжнародні позики.

В програму конкретних заходів по скороченню бюджетного дефіциту слід включити і послідовно проводити в життя такі заході, які, з однієї сторони стимулювали б притік грошових засобів в бюджетний фонд країни, аз іншої- сприяли б скороченню державних витрат. Економічними наслідками застосування цих джерел. В світовій практиці для зниження бюджетного дефіциту широко використовується така форма, як залучення в краіну іноземного капіталу.

 

 

Обґрунтуйте економічну доцільність використання різних джерел фінансування бюджетного дефіциту та економічні наслідки їх застосування.

Для фінансування дефіциту бюджету використовується як інфляційні, так і неінфляційні джерела. Неінфляційні джерела містять в собі: • фінансування… Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту,… Дефіцит бюджету часто покривають додатковою емісією грошей. Внаслідок такої емісії розвивається неконтрольована…

Кредити Національного банку та комерційних банків.

Міжнародні позики.

В програму конкретних заходів по скороченню бюджетного дефіциту слід включити і послідовно проводити в життя такі заході, які, з однієї сторони стимулювали б притік грошових засобів в бюджетний фонд країни, аз іншої- сприяли б скороченню державних витрат. Економічними наслідками застосування цих джерел. В світовій практиці для зниження бюджетного дефіциту широко використовується така форма, як залучення в краіну іноземного капіталу.

 

Обгрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші ніж грошова емісія.

Зменшити дефіцит бюджету уряд може і шляхом накопичення заборгованості – прострочування платежів по боргах або за куплені товари, а також за рахунок…   Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик…

Обґрунтуйте шляхи скорочення бюджетного дефіциту.

Для фінансування дефіциту бюджету використовується як інфляційні, так і неінфляційні джерела. Неінфляційні джерела містять в собі: * фінансування…

Поясніть, за яких умов дефіцит бюджету може бути корисним для економіки держави.

Тезу про позитивний вплив бюджетного дефіциту на економіку підтримував Дж. Кейнс. Розвиваючи теорію Дж. Кейнса, новокейнсіанці стверджували про… Стосовно впливу бюджетного дефіциту на розвиток економіки існують суперечливі… Економісти неокласичного напрямку дотримуються протилежної позиції. На їхню думку, хронічні дефіцити неминуче…

Поясніть, у чому полягає позитивний і негативний вплив профіциту бюджету на національну економіку.

Бюджетний профіцит є специфічним явищем. По-перше, як уже зазначалося, це досить відносний показник, адже завжди можна знайти певні напрями… Оскільки централізація фінансових ресурсів в руках органів влади завжди… Якщо профіцит бюджету виявиться в процесі виконання бюджету, то і тут його наявність не може бути оцінене однозначно…

Поясність відмінності між поняттями «дефіцит бюджету», «первинний дефіцит бюджету» і «касовий дефіцит бюджету».

Сучасна економічна думка пропонує багато концепцій бюджетного дефіциту, за допомогою яких визначається ефективність фіскальної політики та її вплив… загальний дефіцит бюджету, який називають також “фактичним” чи “касовим”,… зовнішній дефіцит дорівнює зовнішнім видаткам держави за винятком державних надходжень від зовнішніх джерел;

Поясність відмінності між активним і пасивним бюджетним дефіцитом.

Американ. економіст Хеллер розробив концепцію активного і пасивного бюджетного дефіциту:

- активний БД виникає тоді, коли уряд за допомогою бюджетних видатків стимулює інвестиції і споживання, а також знижує податки. Ці заходи є дискреційними;

- пасивний БД виникає як наслідок економ спаду, що призводить до зменшення бюджет доходів; а також як наслідок автоматичних змін.

Активний — це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятимезростанню ВВП. Пасивний — покриття поточних витрат.

Бюджетний дефіцит – це явище коли видатки бюджету перевищують доходи. Причиною дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості. Заходами можуть виступати: державні позики; грошова емісія; підвищення рівня оподаткування; зменшення видатків; додаткові податкові надходження, які отримує держава завдяки зростанню ВВП на основі інвестування позичених коштів;

 

 

Економічна сутність і специфічні особливості державного кредиту.

-банк дає кредити тільки під забезпечення; -при держ. кредиті позикодавці фіз. і юр. особи, а при банк. кредиті позичають…  

Функції державного кредиту.

Функції держ кредиту: розподільна (формування централізованих грошових фондів держави); регулювальна (вступаючи в кредитні відносини, держава…  

Необхідність і призначення державного кредиту.

Держ. кредит – економічні відносини, які виникають між державою з одного боку та юрид, фіз. особами, іноземними державами виступає в якості позичальника, кредитора і гаранта. Необхідність держ. кредиту: невідповідність можливостей держави щодо отримання доходів і обсягів взятими нею зобов’язаннями; необхідність ефективного використання ресурсного потенціалу ек-ки; державні цінні папери дозволяють зизити ризики і приймають участь в регулюванні грошового обігу. Призначення: держ кредит – засоб мобілізації державою додаткових фінансових ресурсів.

 

Форми внутрішнього і зовнішнього державного кредиту.

Внутр. Держ кредит виступає в таких формах: державні позики, перетворення частини вкладів населення в держ позики, запозичення коштів…    

Класифікація державних позик.

Держ. позики-є кредитним відносинами між держ. і фіз. або юр. особами, коли дер-ва отримує обумовлену суму коштів на визнач. строк за встановлену плату. Класифікація держ. позик:

1. За правовим оформленням: державні позики, що оформляються підписними зобов’язаннями або надаються на підставі угод (кредити від урядів інших країн, міжнародних орг-цій і фін інституцій) і забезпечені випуском ЦП (мобілізуються кошти на фінансовому ринку);

2. Залежно від місця розміщення позик: внутрішні і зовнішні

3. За правом емісії: державні і місцеві. Держ позики випускаються центр органами упр-ня. Надходження від них спрямовують у держ бюджет. Місцеві позики випускаються місцевими органами упр-ня і спрямовуються у відповідні місцеві бюджети;

4. За характером використання ЦП: ринкові (вільно купуються, продаються і перепродаються на ринку ЦП) і неринкові (не допускають виходу ЦП на ринок);

5. Залежно від установлення забезпеченості: заставні (держ майно, конкретні доходи) і без заставні (авторитет держави і статус у світовому співтоваристві);

6. Відповідно до терміну погашення заборгованості: короткострокові (до 1 р), середньострокові (1-5 р), довгострокові ( понад 5 р)

7. За характером виплати доходу: процентні (доход виплачується у вигляді процента), виграшні (проводяться тиражі-виграші і дохід отримують ті, чиї облігації виграли), дисконтні (ЦП купуються з певною скидкою, а погашаються за номінальною вартістю);

8. За характером погашення заборгованості: одноразова виплата і виплата частинами (однакові, зростаючи, зменшується сума);

9. Залежно від зобов’язань держави в погашені боргу: позики з правом довгострокового погашення (можна враховувати ситуацію на фін ринку) і без права погашення.

 

 

Джерела погашення державних позик.

Джерелами погашення державних позик залежно від економічної ситуації вкраїні виступають: • доходи від вкладання позичених коштів у високоефективні інвестиційніпроекти; • додаткові надходження від сплати податків; • кошти, заощаджені від зменшення видатків з бюджету; • додаткова емісія грошей; • кошти, отримані від розміщення нових державних позик. Використання тих чи інших джерел для погашення позик приводить до різнихнаслідків. Якщо, наприклад, доходи від вкладання коштів у інвестиційніпроекти є найбільш привабливим, хоч і не завжди реальним джереломпогашення позик, то додаткова грошова емісія негативно впливає на рівеньінфляції та економічну ситуацію в країні.

 

Сутність і види державного боргу.

Державний зовнішній борг складається з: • позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу; • позик на підтримку…  

Причини виникнення і соціально-економічні наслідки зростання державного боргу.

Держ борг має економічно обґрунтовані межі. Існування великого держ боргу може підірвати економ зростання країни і негативно впливати на ії фін… Загальний державний борг України з 1992 року поступово зростав. Це…

Управління державним боргом та його обслуговування.

Управління державним боргом — це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, та забезпечення платоспроможності держави.

У широкому розумінні управління державним боргом передбачає формування одного із напрямів фінансової політики держави, пов'язаної з її діяльністю у ролі позичальника і гаранта, що потребує комплексного підходу, координації грошово-кредитної (монетарної) та фіскальної політики, узгоджених взаємовідносин уряду та Національного банку з питань боргової політики; розроблення ефективних форм і методів зниження боргового тягаря у контексті переходу від антикризового менеджменту (тобто реструктуризації боргових зобов'язань) до стратегічного боргового менеджменту із застосуванням інструментів активного управління державним боргом. Управління боргом у вузькому розумінні варто розглядати як сукупність дій, пов'язаних з підготовкою до випуску, розміщенням боргових зобов'язань держави, наданням гарантій, а також проведенням операцій з обслуговування та погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до зазначеного вище державну політику у сфері управління державним боргом можна поділити на боргову стратегію і боргову тактику.

Останнім етапом управління державним боргом є його погашення та обслуговування. Важливо враховувати суттєву відмінність між:

— погашенням боргу, яке варто розглядати як виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості державних цінних паперів;

— обслуговуванням боргу, що передбачає виплату відсотків за позиками (доходу, що сплачується на користь кредитора згідно з умовами угоди про позику або про випуск державних цінних паперів).

Методи управління державним боргом.

Методи управління державним боргом:

Рефінансування державного боргу — це погашення основної заборгованості й процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик. Для успішного застосування механізму рефінансування необхідна висока фінансова репутація країни-позичальника. На світовому фінансовому ринку репутація позичальників виражається в рейтингах, що присвоюються відповідній країні спеціальними агентствами відповідно до міжнародних правил рейтингування.

Реструктуризація заборгованості полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу. Зокрема, сьогодні використовується кілька варіантів реструктуризації зовнішньої заборгованості, які відпрацьовані Паризьким клубом офіційних кредиторів.

Конверсія державного боргу — це зміна дохідності позик. Вона здійснюється у разі зміни ситуації на фінансовому ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фінансового стану держави, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.

Консолідація — це передання зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків позики.

Уніфікація являє собою об'єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управління державним боргом. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скорочення державного боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки він означає не що інше, як часткову відмову держави від своїх боргів.

Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата доходів не проводиться.

Анулювання боргів означає повну відмову держави від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет держави, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпечення їх повного погашення у встановлені строки.

131. Зовнішній і внутрішній державний борг: сутність, склад, причини виникнення та заходи щодо скорочення.

Структурно державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній державний борг – сукупність зобов’язань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації). Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

До складу внутрішнього державного боргу України входять такі зобов’язання:

Заборгованість КМУ перед НБУ за наданими кредитами та коштами, вкладеними в державні боргові цінні папери.

Заборгованість з погашення та обслуговування боргових цінних паперів перед комерційними банками.

Зобов’язання щодо погашення та компенсації виплат населенню на залишки вкладів в Ощадному банку України.

Грошові кошти, які призначені для погашення зобов’язань з виплати заробітної плати в державних установах, пенсій, стипендій та інших передбачених законодавством обов’язкових виплат громадянам.

Зобов’язання перед комерційними банками і іншими юридичними особами за гарантіями з наданих кредитів та позик.

Компенсація заборгованості суб’єктам підприємницької діяльності з поверненням ПДВ .

Зовнішній державний борг – сукупність боргових зобов’язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Зовнішній державний борг класифікують за такими ознакам:

за видами кредитів (банківські і фірмові);

за формами представлення (валютні та товарні);

за цільовим використанням (інвестиційні та не інвестиційні);

за умовами надання (пільгові, зі сплатою високих відсотків, на компенсаційній основі);

за термінами повернення заборгованості (короткострокові, середньострокові, довгострокові);

за умовами повернення боргу (одноразові, рівними частинами, нерівними частинами).

Внутрішній борг має певні переваги над зовнішнім. Повернення внутрішнього боргу і виплата відсотків за ним не зменшують фінансового потенціалу держави, тоді як зовнішній борг має у своїй основі відплив капіталу з держави. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у власності держави. Платоспроможність за внутрішніми позиками забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспроможність держави за зовнішніми позиками залежить насамперед від валютних надходжень. Можливості у погашенні зовнішнього боргу визначаються сальдо торговельного балансу. Його позитивне сальдо характеризує ті ресурси, які забезпечують платоспроможність держави і дають змогу тим самим урегулювати платіжний баланс.

132. Призначення і характеристика державних цінних паперів.

Державний кредит може мати дві форми: ощадна справа і державні позики.

Державні позики є основною формою державного кредиту. За правом оформлення розрізняють державні позики, що надаються на підставі угод і забезпечені випуском цінних паперів.

Оформлення державних позик може здійснюватись двома видами цінних паперів – облігаціями і казначейськими зобов’язаннями (векселями).

Облігація являє собою боргове зобов’язання держави, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу. Вони можуть бути знеособленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти). Облігація має номінальну вартість – зазначену суму боргу – і курсову ціну, за якою вона продається і перепродається залежно від її дохідності, надійності й ліквідності. Різниця між курсовою ціною і номінальною вартістю облігації становить курсову різницю.

Казначейські зобов’язання (векселі) мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі процентів чи на дисконтній основі. Казначейськими зобов’язаннями, як правило, оформляються короткострокові позики (іноді середньострокові – казначейські ноти), облігаціями – середньо- та довгострокові.

За ознакою характеру використання цінних паперів є ринкові та неринкові позики. Облігації (казначейські зобов’язання) ринкових позик вільно купуються, продаються і перепродаються на ринку цінних паперів. Неринкові позики не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати.

За характером виплати доходу державні позики поділяються на процентні, виграшні та дисконтні (з нульовим купоном).

Перетворення частини вкладів населення в державні позики, призначені на потреби держави, здійснюється через купівлю особливих цінних паперів (наприклад, казначейських ощадних сертифікатів) або ринкових цінних паперів (облігацій, казначейських зобов’язань), а також оформленням безоблігаційних позик.

133. Джерела погашення внутрішнього та зовнішнього державного боргу.

Джерелами погашення державних позик можуть бути

доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти;

додаткові надходження від податків;

економія коштів від зменшення видатків;

емісія грошей;

залучені від нових позик кошти (рефінансування боргу).

Найбільш реальним джерелом є доходи, отримані від інвестування позичених коштів. Вони найповніше відображають сутність і принципи кредиту та забезпечують фінансову стабільність. Надходження від збільшення податків чи економія від зменшення видатків також реальні джерела, однак тут є певні обмеження. Якщо збільшення податкових надходжень досягається за рахунок розширення податкової бази внаслідок використання позик, то це цілком прийнятно. Однак якщо існує необхідність введення для покриття заборгованості нових податків чи збільшення ставок діючих (аналогічно зменшення видатків для економії коштів), то краще це зробити відразу, а не випускати позичку. Адже за позикою треба виплачувати дохід, тобто збільшення податків при поверненні боргу буде більшим, ніж у момент випуску позики. Аналогічно скорочення видатків у майбутньому має бути більшим, ніж у даний момент.

Емісія грошей є фіктивним джерелом погашення боргу, оскільки вона веде до інфляції, яка знецінить повернені державою кредиторам кошти. Тому за відсутності реальних джерел погашення боргу доцільніше відразу використати грошову емісію для покриття бюджетного дефіциту, ніж випускати позики, для погашення яких у майбутньому доведеться друкувати більше грошей, тобто рівень інфляції в даний момент буде менший, ніж у майбутньому.

Погашення старих боргів за рахунок випуску нових позик веде до зростання державного боргу. Таке джерело може використовуватись тільки як разове. Якщо ж воно використовується постійно, то це не що інше, як так звана «фінансова піраміда». Подібна фінансова політика є необґрунтованою і веде до фінансового краху, оскільки держава рано чи пізно стає неплатоспроможною.

Джерелами погашення зовнішнього боргує:

- бюджет,

- золотовалютні резерви,

- кошти, отримані від приватизації державного майна,

- нові запозичення.

134. Обґрунтуйте, яким чином державний кредит може впливати на стан грошового обігу, рівень процентних банківських ставок, на виробництво і зайнятість населення.

Вступаючи в кредитні відносини, держава впливає на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість.

Держава регулює грошовий обіг, розміщуючи облігації державної позики серед різних груп інвесторів. Мобілізуючи кошти фізичних осіб, держава зменшує їх платоспроможний попит. Тоді, якщо за рахунок кредиту профінансовані виробничі витрати, наприклад інвестиції, відбудеться абсолютне скорочення готівкової маси в обігу. У випадку фінансування витрат на виплату заробітної плати, наприклад учителям, лікарям, кількість готівкової грошової маси в обігу залишиться незмінною, хоча можлива зміна структури платоспроможного попиту.

Виступаючи на фінансовому ринку як позичальник, держава збільшує попит на позичкові ресурси і тим самим сприяє зростанню ціни на кредит. Чим вищий попит на вільні кошти з боку держави, тим вищим буде, за інших рівних умов, рівень позичкового процента, тим дорожче буде для підприємців банківський кредит. Дорожнеча позичкових коштів змушує бізнесменів скорочувати інвестиції у сферу виробництва, водночас вона стимулює нагромадження у вигляді придбання державних цінних паперів.

Як кредитор і гарант держава може позитивно впливати на виробництво і зайнятість. У промислово розвинутих країнах поширена система підтримки малого бізнесу, експорту продукції або виробництва в окремих галузях, де має місце спад, через гарантування державою погашення кредитів, наданих банками відповідно до державних програм. Підтримка малого бізнесу передбачає, що держава бере на себе погашення заборгованості банкам за кредитами, наданими малим підприємствам у випадку їх банкрутства. У більшості промислово розвинутих країн функціонують державні або напівдержавні страхові компанії, які за низькими ставками страхують ризик неплатежу експортерам національних товарів. Цим заохочується освоєння нових ринків збуту національної продукції. Велике значення у стимулюванні розвитку виробництва і зайнятості мають кредити, що надаються державою за рахунок бюджетів або позабюджетних фондів. З їх допомогою забезпечується прискорений розвиток відповідних регіонів або необхідних напрямів економіки на тій чи іншій території.

135. Обґрунтуйте необхідність та доцільність використання державних позик у формуванні фінансових ресурсів держави

Об’єктивна необхідність використання державного кредиту на задоволення потреб суспільства обумовлена постійною суперечністю між величиною цих потреб і можливостями держави щодо їх задоволення за рахунок бюджетних фондів. Регулювання економіки, соціальна політика держави, виконання нею своїх функцій щодо оборони країни й управління вимагають постійного збільшення бюджетних витрат. Чималих коштів потребує і міжнародна діяльність держави. Проте доходи державного бюджету завжди обмежені. Тому при наявності вільних грошових ресурсів у населення, підприємств і організацій органи влади вдаються до державного кредиту. Як правило, державні запозичення здійснюються тоді, коли вичерпано інші джерела формування доходів держави або коли доцільно обмежити рівень оподаткування.

Доцільність використання державного кредиту для формування додаткових фінансових ресурсів держави і покриття бюджетного дефіциту визначається значно меншими негативними наслідками для державних фінансів і грошового обігу країни порівняно з валютними прийомами (наприклад, емісії грошей) балансування доходів і витрат уряду. Це досягається на основі переміщення попиту від фізичних і юридичних осіб до урядових структур без збільшення сукупного попиту і кількості грошей в обігу.

Призначення державного кредиту виявляється насамперед у тому, що він є засобом мобілізації державою додаткових фінансових ресурсів.

136. Обґрунтуйте, чому облігації державної позики вважають особливою формою фіктивного капіталу.

За своєю сутністю облігації державної позики є особливою формою фіктивного капіталу. Справді, якщо джерелом доходу за цінними паперами підприємств є новостворена вартість, то відсотки за державними паперами виплачуються за рахунок доходів бюджету, оскільки кошти, отримані за державними позиками, як правило, не інвестуються у виробництво, а йдуть на фінансування бюджетного дефіциту. Інвестори в державні цінні папери стають власниками частини майбутніх податкових і неподаткових надходжень до бюджету держави. У цьому і полягає специфічність державного фіктивного капіталу, яка приводить, у кінцевому підсумку, до збільшення податкового тягаря. Тому сутність державної позики можна визначити як податок, взятий наперед (антиципований податок).

137. Обґрунтуйте, в чому полягає негативний вплив державних позик на бюджет та на національну економіку.

Державні запозичення не завжди призводять до банкрутства держави або до її зубожіння, а сама по собі наявність державного боргу не дає уявлення щодо реального стану державних фінансів. Підтвердженням того є досвід Англії, яка вважається батьківщиною державного кредиту і яка, незважаючи на зростання державного боргу, досягла розквіту економіки.

Оскільки джерелом погашення державного боргу є доходи бюджету, то можна стверджувати, що зростання боргу порушує збалансованість бюджету і провокує бюджетний дефіцит із його негативними економічними, соціальними і фінансовими наслідками

Кошти, які надходять від державних позик, повинні бути закріплені за бюджетом розвитку. Це створює передумови для інвестування в економічний розвиток. . (+ див. питання 138)

138. Обґрунтуйте, яким чином зростання державного боргу може негативно вплинути на фінансовий стан держави.

Існування великого державного боргу може підірвати економічне зростання країни і негативно впливати на її фінансове становище.

Короткострокові наслідки державного боргу існують як проблема «витіснення», а довгострокові відомі як «тягар» боргу.

Ефект «витіснення» виникає через підвищення ринкових процентних ставок, яке відбувається у випадку фінансування за допомогою випуску державних цінних паперів бюджетного дефіциту. Кредити стають дорогими і не вигідними для здійснення інвестиційних проектів, таким чином інвестиції витісняються зі сфери виробництва.

Довгострокові наслідки державного боргу пов’язані з його впливом на нагромадження капіталу та споживання майбутніх поколінь. Зростання боргу зменшує виробничі потужності, призначені майбутньому поколінню, що уповільнює економічне зростання і призводить до зниження доходів населення.

Тут ще необхідно зазначити, що внаслідок значного зростання боргового тягаря перед країною може постати загроза втрати боргової безпеки, яка виникає внаслідок існуючих проблем в управлінні державним боргом. Боргова безпека полягає в дотриманні такого рівня державної заборгованості, який задовольняє потреби держави у фінансових ресурсах, дає змогу зберегти стійкість фінансової системи країни і, при цьому, не ставить під загрозу можливість виконання державою своїх функцій та зобов’язань щодо погашення та обслуговування боргів зокрема.

Поясніть відмінності між державним і банківським кредитом.

Державний кредит є зворотним, терміновим і платним. Разом з тим, між державним та банківським кредитом, як класичною формою кредитних відносин, існують суттєві відмінності.

Банківський позичковий фонд використовується для кредитування підприємств з метою забезпечення безперебійності процесу розширеного відтворення і підвищення його ефективності. Кредити можуть одержувати і приватні особи. Відмітною рисою банківського кредитування суб’єктів господарювання є продуктивне використання позичкового фонду (або з метою розвитку соціальної інфраструктури виробничих колективів). Використання кредитних ресурсів як капіталу створює умови для погашення кредиту і виплати процентів за рахунок збільшення вартості додаткового продукту.

Коли ж мова йде про державний кредит, то отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись в їх додаткові фінансові ресурси. Вони використовуються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту. Джерелом погашення державних позик і виплати процентів за ними виступають кошти бюджету.

Державний кредит – це відносини вторинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту.

140. Поясніть відмінності між державними та місцевими позиками.

За правом емісії розрізняють державні й місцеві позики. Державні позики випускаються центральними органами управління. Надходження від них спрямовуються у центральний бюджет. Місцеві позики випускаються місцевими органами управління і спрямовуються у відповідні бюджети.

141. Поясніть, у чому полягає зв'язок між бюджетним дефіцитом, державним кредитом і державним боргом.

Державний кредит безпосередньо пов'язаний з бюджетним дефіцитом, будучи джерелом його покриття. В окремих випадках з його допомогою можуть мобілізовуватись кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Крім того, до системи державного кредиту належать позики, що надаються під державні гарантії та на поповнення валютних резервів центрального банку від Міжнародного валютного фонду.

Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі зумовлює формування державного боргу і необхідності чіткої системи управління ним.

142. Поясніть відмінності між державним кредитом і умовним державним кредитом.

За формою залучення коштів державний борг поділяється на державні запозичення та гарантії.

Державні запозичення – залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов’язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення. Розрізняють державне внутрішнє запозичення, державне зовнішнє запозичення.

Державне запозичення може здійснюватися лише з метою фінансування дефіциту державного бюджету, підтримки платіжного балансу та поповнення валютних резервів, на інші цілі, встановлені законом України в кожному окремому випадку.

Державна гарантія – зобов’язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов’язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Отже, як бачимо, в окремих випадках уряд може гарантувати безумовне погашення позики, випущеної органами влади й управління нижчого підпорядкування або окремими господарськими організаціями, а також виплату процентів по ній. У цих випадках мова йде про умовний державний кредит – гарантовані позики. За гарантованими позиками уряд реально несе фінансову відповідальність тільки у разі неплатоспроможності платника. У даний час гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб’єктів.

143. Поясніть відмінності між поточним і капітальним державним боргом.

Державний борг – це сума заборгованості держави своїм кредиторам. Розрізняють поточний і капітальний державний борг. Поточний борг – це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг – це загальна сума заборгованості й процентів, що мають бути сплачені за позиками.

144. Поясніть відмінності між рефінансуванням та реструктуризацією державного боргу.

Рефінансування державного боргу – це погашення основної заборгованості й процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик. Для успішного застосування механізму рефінансування необхідна висока фінансова репутація країни-позичальника.

Реструктуризація заборгованості полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу.

145. Поясніть відмінності між такими методами управління державним боргом, як конверсія, консолідація та уніфікація.

Управління державним боргом – це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, та забезпечення платоспроможності держави.

Конверсія – це зміна дохідності позики. Держава, як правило, зменшує розмір процентів, які мають виплачуватись за позиками.

Консолідація – збільшення строків дії випущеної позики.

Уніфікація позик – це об’єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики.

146. Економічна сутність і призначення місцевих фінансів.

У сучасних правових державах місцеві органи влади входять до загальної системи організації державної влади, а їхня компетенція визначається центральною владою. Однак залишається перелік таких справ, які держава вважає за доцільне передати для розв’язання місцевим органам влади. Для цього потрібні відповідні ресурси. Це і є об’єктивною причиною для функціонування місцевих фінансів.

Місцеві фінанси – це система формування, розподілу й використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них завдань і функцій. Склад місцевих фінансів: місцеві бюджети, фінанси підприємств, організацій та установ комунальної форм власності. Структурні елементи місцевих фінансів: видатки, доходи, способи їх формування, місцеві фінансові інститути, суб’єкти і об’єкти системи та відносини між суб’єктами системи, системою й іншими ланками фінансової системи держави.

147. Функції місцевих фінансів.

Місцеві фінанси є інструментом регулювання економічного і соціального розвитку держави.

Місцеві фінанси виконують фіскальну функцію. Це дозволяє забезпечувати фінансовими ресурсами розв’язання завдань, покладених на місцеві органи влади. Місцеві органи влади мають право в межах чинного законодавства встановлювати місцеві податки та збори, надавати пільги зі сплати податків, що надходять до місцевих бюджетів.

Місцеві фінанси є інструментом забезпечення економічного зростання країни. Вплив фінансів місцевих органів влади на економічне зростання здійснюється через капітальні витрати, діяльність на ринках позичкового капіталу, нерухомості, землі

Надзвичайно важливою є роль місцевих органів влади у сфері надання громадських послуг.

Фінанси місцевих органів влади в економічній системі держави є важливим інструментом регулювання економічного зростання, забезпечення громадських послуг і виконання фіскальних функцій.

148. Фінансові ресурси місцевих органів влади, їх склад і структура.

Об’єктами місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються і використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій і завдань.

Фінансові ресурси місцевих органів влади створюються як у фондовій, так і не в фондовій формах. Основними фінансовими фондами місцевих органів влади є місцеві бюджети, резервні, позабюджетні валютні та цільові фонди. Ресурси, що залучаються місцевими органами влади у вигляді банківських кредитів, перебувають у не фондовій формі.

З огляду на демократичні процеси, що відбуваються в Україні, дедалі більшу роль у задоволені соціальних інтересів і потреб відіграють фінансові ресурси комунальних підприємств, комунальних банків та інших фінансово-кредитних установ, фінансові ресурси підприємств різних форм власності, що використовуються ними на фінансування соціально-культурних і житлово-комунальних об’єктів.

Роль місцевих фінансів у економічній системі держави.

Місцеві фінанси є однією з важливих складників фінанс.сис-ми держави, оскільки вони забезпечують фінансування значної частини держ.витрат на соц-кльт.і комн-побут.обслуговування населення. За допомогою регіональних фінансів здійснюється вирівнювання рівнів екон.розвитку територій, які в силу різних історичних, географічних та інших умов відстали від інших районів. Місцеві фінанси за своєю екон.сутністю є системою екон.відносин, за допомогою якої нац.дохід розподіляється і перерозподіляється на економічний і соціальний розвиток територій. Мат.основою місц.фінансів є регіональні фінасові ресурси, що представляють сукупність грошових коштів, яківикористовуються на розвиток тер-рій. Складниками місцевих фінансів є місцеві бюджети, териториальні позабюджетні фонди і кошти субєктів господарювання (комунальних підприємств).Місцевих бюджетів в Україні – понад 13 тисяч. Система місцевих бюджетів потребує вдосконалення.

 

Місцеві бюджети як самостійний інститут місцевих фінансів, їх роль у фінансовому забезпеченні органів місцевого самоврядування.

Складниками місцевих фінансів є місцеві бюджети, териториальні позабюджетні фонди і кошти субєктів господарювання (комунальних підприємств).Місцевих бюджетів в Україні – понад 13 тисяч. До місцевих належать обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фін.ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місц.Рад нар.днпутатів та органів місцевого та регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету і фінансів розмежована. Місц.бюджети затверджуються місцевими органами влади і до держ.бюжету не включаються. Їх екон.сутність виявляється у формуванні грошових фондів, які є фін.забезпеченням діяльності місцевих Рад нар.депутатів, розподілі та використанні цих фондів на фінансування утримання і розвитку соціальної інфраструктури, місцевого господарства. Мат.основою місц.фінансів є регіональні фінасові ресурси, що представляють сукупність грошових коштів, яківикористовуються на розвиток тер-рій.

Функції місцевих бюджетів. Нормативні акти, які їх регламентують.

Правове підгрунтя формування місц.бюджетів на сьогодні визначається Конституцією України, Законами “Про бюдж.систему України”, “Про систему оподаткування” та деякими законодавчими актами щодо зарахування доходних джерел. Місцеві фінанси за своєю екон.сутністю є системою екон.відносин, за допомогою якої нац.дохід розподіляється і перерозподіляється на економічний і соціальний розвиток територій.Місцеві бюджети:

обласний б.-- міста обласного підпорядкування(міський б--б-ти р-нів,що входять в стр-ру міста)--бюджети районів(районний б.--бюджети міст районного підпорядкування--селищні та сільські бюджети).

 

Доходи місцевих бюджетів, джерела їх формування, склад і структура.

   

Видатки місцевих бюджетів, їх склад і структура.

Склад видатків республ. б-ту Авт. р-ки Крим, м.Києва та Севаст. і місцевих б-тів визначений у ст.20 З-ну У. "Про бюдж.с-му У."Ці видатки…

Обґрунтуйте необхідність та критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.

 

Обґрунтуйте необхідність та шляхи забезпечення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.

Оскільки органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції наділені правом самостійного вирішення всіх питань місцевого значення з метою… Конституція закріплює, що матеріальною і фінансовою основою місцевого… За результатами аналізу бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування та обмежень їхньої бюджетної…

Фінансові ресурси комерційних підприємств, їх склад і джерела формування

Існують такі складові фін. ресурсів підприємств: прибуток, амортизаційні відрахування, оборотні кошти, бюджетні асигнування, надходження з цільових… Прибуток – це форма фінансових ресурсів, зароблених підприємством у результаті… Амортизаційні відрахування – це вид цільових фінансових ресурсів, які відображають перенесення на готову продукцію…

Джерела формування власних, залучених і запозичених фінансових ресурсів функціонуючих підприємств

Власні кошти – ц кошти підприємств, які постійно знаходяться в обігу й кінцевий строк використання яких не встановлений. Формуються вони за рахунок… Позичені кошти – це ті, що одержує п-во на визначений термін, за плату й на… Залучені кошти – це кошти, які не належать підприємствам, але внаслідок діючої системи розрахунків постійно…

Поясніть, яким чином держава впливає на фінансову діяльність суб’єктів господарювання.(вопрос очень творческий,информации по нему нет практически нигде

 

У сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб'єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і насел в цілому. Одним із напрямів економічної політики держави є регуляторна діяльність.

Державна регулят. політика у сфері госпдіяльності -напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

 

Регуляторна діяльність — діяльність, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами і спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів.

 

Регуляторними органами є: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, інші державні органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування

Субєкти господарювання сплачують податки, штрафні санкції за порушення законодавства, оплачують держ послуги. Держава надає трансферти з бюджету, оплучає витрати населення (повністю або частково), встановлює нижню (прожитковий мінімум) та верхню межу ЗП (може застосовуватись в умовах інфляції).

 

186.Поясніть відмінності між залученими та запозиченими фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання(очень мало инф)

До складу позикових фінан-сових ресурсів належать довгострокові і короткострокові кредити бан-

ків та інші довгострокові зобов’язання, зумовлені залученням позико-

вих коштів, на які нараховується плата у формі відсотка. До залучених

належать фінансові ресурси, залучені шляхом випуску цінних паперів,

кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги) та всі види

поточних зобов’язань за розрахунками (отримані аванси від юридич-

них і фізичних осіб у рахунок майбутніх поставок продукції, заборго-

ваність з платежів до бюджету, заборгованість з усіх видів позабюджет-

них фондів, заборгованість з виплати дивідендів його учасникам тощо).

Початкове формування фінансових ресурсів суб’єктів господарю-

вання, здійснюється на стадії організації їхньої фінансово-господарської

діяльності, у процесі створення статутного капіталу.

Визначення домогосподарства як економічної одиниці та його характеристика як суб’єкта фінансових відносин.

домогосподарство — сукупність фізичних одиниць — резидентів, що мають спільні економічні інтереси, функції, поведінку і джерела фінансування. Основна характеристика сектору домогосподарств в умовах ринкової економіки… інша зберігається у формі заощаджень або може бути використана як інвестиції.

Сутність і особливості фінансів домогосподарств.

Як суб’єкт ринкових відносин домг-во може бути представлено як однією особою, так і великими сім”ями із дному помешканні, спільно володіють певними… Як власники ресурсів таких як робоча сила, капітал, земля, домог-ва… 1. щодо джерел доходів, їх величини і структури;

Функції фінансів домогосподарств

Найчастіше виділюють такі функції домог-в: 1. розподільна забезпечує формування первинних доходів домог-в в процесі… 2. інвестиційна пов”язана з капіталізацією частини доходів домог-в у різні фін.інструменти і у в-во;

Доходи домогосподарств і джерела їх формування.

Залежно від джерел форм-ня доходів домог-в можна виділити такі їх види: 1. доходи, отримані домог-вами від трудової діяльності за наймом 2. Д., отриманий від підприємницької діяльності

Витрати домогосподарства, їх види і класифікація

Формування доходів та витрат домогосподарств можливо подати у декількох формах. Одні домогосподарства повністю витрачають свої доходи на поточні… Витрати – зменшення фінансових ресурсів домог-ва.; сукупність платежів, які… 1)грошові витрати, які складаються з суми споживчих витрат і неспоживчих витрат;

Грошові заощадження домогосподарств, їх сутність та класифікація.

Заощадження — це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого… Причини для збереження доходу можуть бути найрізноманітнішими. Якщо зробити… Основними чинниками, що впливають на ощадну активність домогосподарств в Україні, є такі.

Інвестиційний портфель домогосподарств. Фактори, що впливають на його формування.

Роль домог-в на фін.ринку проявлюється через здійснення ним інвестиційної діяльності, що явлює собою проектну, організаційну, управлінську,… У ширшому трактуванні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою… Капітальні інвестиції пов”язані з інвестуванням в нерухомість, в основні фонди і нематеріальні активи.

Поясніть відмінності між фінансовими ресурсами та доходами домогосподарств

Фінансові ресурси домогосподарств формуються з доходів,отриманих громадянами шляхом трудової, господарської та іншої діяльності або спадщини. Вони використовуються на оплату товарів і послуг, сплату податків, погашення боргових зобов’язань та інші цілі.

На величину перевищення доходів над видатками домогосподарства

здійснюють депозитні внески у банки, інвестування підприємницької

діяльності, поповнення страхових фондів тощо.

 

Сутність і специфічні ознаки страхування як фінансової категорії

1) страхування пов'язане тільки з перерозподільними відносинами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбачених подій, тобто страхових… 2) при страхуванні має місце солідарне розкладення завдано збитку між… 3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страховий фонд. Страхові платежі кожного…

Сутність, економічна необхідність і роль страхування.

Суспільне виробництво в цілому, і особливо кожне господарське формування, а також життєдіяльність практично кожної людини об'єк­тивно мають… Специфіка цієї категорії зумовлена такими ознаками: випадковіс­тю ризику;… Для того щоб система заходів з попередження, подолання і від­шкодування втрат була реально можливою, необхідно частину…

Суб’єкти страхових відносин, їх функції.

Страховики — юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товариства або товариства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому… Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із… Застрахований — юридична чи фізична особа, якій належні, страхове відшкодування у разі настання страхового випаді У…

Функції страхування

Головною, визначальною є ризикова функція, оскільки страховий ризик як імовірність збитків безпосередньо пов'язаний з основним призначенням… Контрольна функція страхування випливає з указаних вищі трьох специфічних… 200. Об’єкти страхових відносин. Обов’язкове та добровільне страхування.

Галузі страхування та їх характеристика.

Класифікація за об'єктами страхування передбачає виок­ремлення трьох галузей:

• особистого страхування (об'єкти — життя, здоров'я і працездат­ність страхувальників або застрахованих);

• майнового страхування (об'єкти — майно в різних його видах:

рухомі і нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи);

• страхування відповідальності (об'єкт — відповідальність за шко­ду, нанесену страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи).

Перестрахування та співстрахування

Перестрахування — це страхування страховиком ризиків вико­нання всіх або частини своїх обов 'язків перед страхувальником у ін­шого страховика. Страховик, який уклав договір на перестрахування, лишається від­повідальним… Отже, різниця між співстрахуванням і перестрахуванням полягає в тому, що в першому випадку поділяється…

Страховий ринок: поняття та організаційна структура. Страхова послуга як специфічний товар на страховому ринку.

Згідно з українським законодавством в Україні можуть створюватися страхові компанії у формі акціонерних товариств, товариств з додатковою… Крім цього, до суб’єктів створеної організаційної структури страхового ринку… Страховик надає своєму клієнту страхову послугу, яка виступає як специфічний товар на страховому ринку. ряд…

Інституціональна структура страхового ринку та її характеристика. Посередництво на страховому ринку.

Посередницькі функції можуть виконувати: персонал страхових компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агентства, відділення зв'язку, агентства… Страхові брокери - громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у… Діяльність страхових агентів і страхових брокерів багато в чому має спільні риси, але юридичний статус таких осіб…

Суб’єкти страхового ринку, їх функції. Роль держави на страховому ринку.

Страховик – юридична особа – Страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного… Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди… Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім…

Обґрунтуйте, що колективне страхування є найбільш ефективною формою створення страхових фондів.

Створення колективних страхових фондів ґрунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Суть відносин страхування полягає в тому, що формування страхових фондів здійснюється за рахунок внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин.

Колективне страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Порівняно з самострахуванням воно значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності. Ці витрати юридичних і фізичних осіб характеризують їх плату за зниження рівня ризику фінансових втрат. Раціональна організація фінансової справи означає її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централізованих коштів забезпечує високі гарантії відшкодування збитків, з іншого – дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фінансовому ринку.

Обґрунтуйте переваги і недоліки фондів самострахування та колективних страхових фондів.

Колективне страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Порівняно з самострахуванням…

Обґрунтуйте взаємозв’язки між страховим і фінансовим ринками.

Взаємовідносини з фінансовим ринком характеризують розміщення на ньому тимчасово вільних коштів страхових фондів і отримання від цього доходів. Ці доходи розподіляються на дві частини. Одна з них формує доходи страхових компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосередньо на формування страхових фондів. Вона характеризує здешевлення страхування для страхувальників за рахунок використання їхніх коштів (страхових платежів) на фінансовому ринку. Це важлива складова раціонального і ефективного використання фінансових ресурсів країни в цілому.

Обґрунтуйте роль страхування у реалізації соціальної політики держави.

Страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на… Перевага страхового методу формування й використання коштів соціального спрямування полягає ось у чому. Він усуває…

Обґрунтуйте необхідність і доцільність розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні.

Як відомо, можливості Пенсійного фонду України обмежені. Серед причин цього - стан економіки та зменшення частки працездатного населення. Адже працююча частка суспільства вже практично не може утримувати пенсіонерів, оскільки на одного пенсіонера фактично припадає один працюючий. За прогнозами фахівців, до 2030 року на тисячу платників внесків до Пенсійного фонду України припадатиме 1005 пенсіонерів, ще через певний проміжок часу кожен працюючий буде утримувати двох пенсіонерів. Можливими шляхами вирішення проблеми підтримання необхідного балансу, як зазначають фахівці, є підвищення віку виходу на пенсію та часткове перекладення турботи про власну старість на самих працюючих - майбутніх пенсіонерів. Треба зазначити, що подібна проблема стоїть не тільки перед Україною, але й перед європейськими країнами, США та Японією, адже їх також охопила демографічна криза - населення "старіє", виникає диспропорція у кількості молоді та людей похилого віку.

Поясніть відмінності між страховиком, страхувальником і застрахованим.

Страховик – юридична особа – Страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предметом діяльності (фінансовими ресурсами) страховик є фінансовою інституцією.

Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.

Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

 

Поясніть відмінності між страховим полем і страховим портфелем.

Страхове поле – це наявність потенційних страхувальників з певного виду страхування. Страхове поле визначає потенційні масштаби страхування.

Страховий портфель – сукупність укладених певною компанією угод як з окремого виду страхування, так і з усіх видів. Страховий портфель характеризує діяльність кожної компанії на ринку. Мета – сформувати якомога більший страховий портфель, адже це збільшує доходи і здешевлює страхування.

Поясніть відмінності між страховою премією та страховим відшкодуванням.

Страхове відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності з настанням…    

Фінансовий ринок як економічна категорія, його призначення та економічні передумови функціонування.

За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем… Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є незбіг потреби у… І За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових…

Функції фінансового ринку.

1) мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, державних органів, зарубіжних інвесторів та трансформація акумульованих… 2) реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, та організація процесу… 3) перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств із метою їх ефективнішого використання;

Державне регулювання фінансового ринку в Україні.

Крім того, не останню роль у створенні фінансових мегарегуляторів відіграє ряд таких чинників: надання фінансовими установами тих послуг, які раніше… Слід зазначити, що механізми регулювання фінансових ринків різняться між собою…  

Сегменти фінансового ринку, їх специфіка та особливості функціонування.

за видами фінансових активів, фінансовий ринок поділяється на: - кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу), тобто ринок,… - ринок цінних паперів , на якому об'єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів , емітованих…

Ринок грошей і ринок капіталів, їх призначення і характеристика.

Ринок капіталівпризначений для довгострокового інвестування коштів в основний капітал. На ринку капіталів надаються середньо- та довгострокові… В цілому на ринку довгострокових запозичень держава, підприєм­ницькі структури…  

Основні та інфраструктурні учасники фондового ринку, їх характеристика.

Емітенти цінних паперів - господарюючі суб'єкти, які від свого імені випускають цінні папери і зобов'язуються виконувати обов'язки, що випливають з… Інвестори - фізичні та юридичні особи, які мають вільні фінансвові ресурси і… Посередники - юридичні особи, які опосередковують зустрічний рух коштів та цінних паперів як на первинному, так і на…

Фінансові посередники на ринку цінних паперів, їх функціональне призначення.

Термін "брокерські послуги" використовується для позначення регулярної діяльності, головним змістом якої є здійснення операцій з цінними… Основною функцією фінансових посередників, які займаються дилерською… Андерайтером може бути фізична або юридична особа, котра гарантує емітентові цінних паперів їх розміщення на ринку на…

Інструменти фінансового ринку, на їх класифікація

За окремими видами фінансових ринків розрізняють: Інструменти ринку позичкових капіталів (гроші і розрахункові документи, які… За термінами обігу виділяють:

Інструменти кредитного ринку і ринку цінних паперів.

Інструментами ринку цінних паперів є: акції, облігації (внутрішніх державних та місцевих позик, зовнішніх державних позик, підприємств),… Казначейський вексель є формою боргового зобов’язання держави. На відміну від… Депозитний сертифікат є формою боргового зобов’язання комерційного банку.

Класифікація цінних паперів

Цінні папери (незалежно від їхніх інших ознак) можна підрозділяти на ринкові, котрі можна перепродувати, і неринкові, які дозволено продати тільки…

Сутність цінних паперів, їх економічна та юридична характеристика.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і, як правило, передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передання грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери виступають як економічна і юридична категорія. Як юридична категорія цінні папери визначають такі права: володіння цінним папером; засвідчення майнових і обов'язкових прав; право управління; задоволення передання або отримання власності. Цінні папери як економічна категорія мають певні властивості й характеристики: ліквідність, дохідність, курс, надійність, потенціал приросту курсової вартості, наявність самостійного обігу тощо.

Класифікація фондового ринку за характером рух інструментів і формою його організації.

Залежно від характеру руху інструментів на фондовому ринку, його можна розмежувати на первинний і вторинний. Первинний ринок - це ринок перших і повторних емісій (випусків) цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів. Тобто рамки первинного ринку фактично обмежуються найпершим актом купівлі-продажу того чи іншого цінного паперу. На цій стадії емітент (організація, що випустила цінні папери) передає майнові права на свою власність (чи частину власності) іншим особам, одержуючи натомість грошові кошти для інвестицій. Як правило, більшість цінних паперів (отже, і майнові права, що в них виражені) згодом переходить від одного власника до іншого - відбувається наступна їхня купівля-продаж, інші операції, що залежать і, в свою чергу, впливають на кон’юнктуру ринку. Іншими словами, цінні папери надходять в обіг. Обіг цінних паперів - це прерогатива вторинного ринку.

Фондова біржа, в залежності від форми організації, може бути публічно правовою, тобто державною, або створюватися як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами, які мають дозвіл на таку діяльність.

 

 

Функції фондової біржі

Фінансові послуги, їх види та характеристика

До найхарактерніших видів посередницьких фінансових послуг належить лізинг. Фінансовий лізинг полягає в тому, що під час дії лізингової угоди… До фінансових посередницьких послуг належить також факторинг. Головна мета… Серед небанківських кредитних установ, що надають кредитні послуги, особливе місце посідають кредитні спілки. Це…

Обґрунтуйте, яким чином ринок цінних паперів поєднує державні, інституційні та індивідуальні інтереси

1. Акумуляція коштів населення та підприємств (заощаджень, нагромаджень, тимчасово вільного капіталу). 2. Концентрація коштів, створення умов для формування великого капіталу,… 3. Збільшення частки капітальних вкладень у валовому національному продукті та національному доході, що сприяє…

Обґрунтуйте у чому полягає роль брокерів, дилерів та андеррайтерів на ринку цінних паперів.

Брокер — це посередник, який сприяє здійсненню угод між заінтересованими сторонами — клієнтами фондової біржі. Брокери укладають угоди з доручення… Роль андеррайтерів полягає у первинному розміщенні цінних паперів на ринку.…

Обґрунтуйте переваги біржового ринку цінних паперів перед позабіржовим ринком.

Суть позабіржового фондового ринку– це та частина фонд ринку, що перебуває поза сферою д-сті фондових бірж. Позабірж ринок не має власного визначеного місця торгівлі ЦП Його можна… Позабіржовий ринок хар-ся більш високим рівнем фін ризику, більш низьк рівнем юр захищеності покупців, меншим рівнем…

Поясніть відмінності між первинним і вторинним ринком цінних паперів.

Відмінність між первинним і вторинним ринком полягає у тому, на якій стадії відбувається торгівля. Первинний ринок являє собою випуск цінних паперів в обіг, який здійснюється на основі оголошення про емісію. Торгівля ведеться між емітентами, з одного боку, та інвесторами і фінансовими посередниками — з іншого. Вторинний ринок характеризується операціями перепродажу цінних паперів, які здійснюються між окремими інвесторами, інвесторами і фінансовими посередниками та між фінансовими посередниками.

Поясніть відмінності між процентними, дисконтними і конвертованими облігаціями.

Залежно від способу виплати доходу розрізняють процентні, дисконтні й конвертовані облігації. Процентні облігації передбачають виплату доходу у вигляді річного процента, що встановлюється до номінальної вартості. За дисконтними дохід формується у вигляді різниці між номінальною вартістю і цінами купівлі. Конвертовані облігації передбачають не виплату доходу, а обмін їх на нові. При цьому номінальна вартість придбаних облігацій збільшується, тобто дохід утворюється за рахунок різниці між номінальною вартістю нових і попередніх облігацій.

Поясніть відмінності між такими видами цінних паперів, як акція і облігація.

Отже, основна відмінність між акцією і облігацією, полягає у характері відносин, що фіксуються даними цінними паперами. Так як акція відноситься до типу пайових цінних паперів, то вона засвідчує право на певну частину власності акціонерного товариства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів.

Облігація ж входить до типу боргових паперів і являє собою боргове зобов’язання позичальника перед кредитором, яке оформляється не кредитною угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного папера. Іншими словами облігація – свідоцтво про надання позички , яке надає право на одержання, зазвичай, щорічного доходу у вигляді відсотків.

Поясніть відмінності між індикативною і регулятивною функціями фондової біржі.

 

Поясніть відмінності між такими видами фінансових послуг, як лізинг і факторинг.

Лізинг - це вид інвестиційної діяльності, при якому спеціалізована лізингова компанія (яка виконує функції інвестора) купує вказане клієнтом майно та передає йому це майно в користування за оплату з можливістю переходу права власності на предмет лізингу до Лізингоотримувача по закінченню строку лізингу.

Лізинг є досить новим видом інвестиційної діяльності для економіки нашої країни, але має широке розповсюдження в країнах Європи та інших розвинутих країнах.

Факторинг - це надання комерційними банками певних фінансових послуг клієнтам-юридичним особам. Послуга факторингу полягає в тому, що фактор-фірма купує у клієнта право на стягнення боргів і частково оплачує своїм клієнтам вимоги до їх боржників. Друга частина боргу за вирахуванням відсотків повертається клієнтам після погашення боржником свого боргу. Тобто клієнт фактор-фірми може швидше повернути свої борги, а фактор-фірма отримує за це відсоток.

Фінансовий менеджмент, його сутність та форми.

Фінансовий менеджмент –специфічна сфера управлінської діяльності, пов’язана з організацією формування, розподілу і використання фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських суб’єктів і громадян (домогосподарств), якщо вони здійснююсь фінансові операції.

 

Суб’єкти державного фінансового менеджменту, їх функції.

Основними його функціями є: 1. розробка напрямків фінансової політики держави та заходів щодо їх… 2. організація бюджетного процесу за всіма етапами;

Бюджетний менеджмент, його сутність і структурні елементи.

Бюджетний менеджмент — це сукупність взаємопов'язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків. Бюджетний менеджмент повинен дати відповідь на питання — як ефективно керувати цим рухом і відносинами.

Складові бюджетного менеджменту.

- стратегічне планування; - планування реалізації стратегії; - організація виконання розроблених планів;

Податковий менеджмент, його сутність і складові.

Стосовно визначення функцій податкового менеджменту в сучасній економічній думці теж не існує єдиного підходу. Часто зустрічається ото­тожнення… Функцією ж державного податкового менеджменту вцілому є управління податковою… Стосовно визначення структури податкового менеджменту також існують різні підходи до поділу системи на складові.…

Фінансовий менеджмент підприємницьких організацій, його сутність і завдання.

Як система управління, фінансовий менеджмент організовує взаємини всередині підприємства і за його межами. Всередині підприємства форму ється… Фінансовий менеджмент має виражену специфіку — управ­ління грошовими потоками,… Друга функція фінансового менеджменту — організаційна, її реаліза­ція забезпечує системний підхід до організації…

Суб’єкти бюджетного та податкового контролю, їх функції

Функції по здійсненню постійного контролю за використанням коштів державного бюджету, Верховна Рада регламентувала Рахункові палати міністерства… Функції по здійсненню фінансового контролю за діями платників податків і… КРСУ є органом відомчого контролю в системі міністерства фінансів, яка здійснює перевірку з питань складання і…

Обґрунтуйте, чому фінансове планування і прогнозування посідають центральне місце у фінансовому менеджменті.

  244. Обґрунтуйте необхідність управління фінансовими потоками, та роль вищих… Мистецтво фінансового управління полягає в поєднанні дій і рішень по забезпеченню стійкого поточного фінансового…

Обґрунтуйте, чому Міністерство фінансів України займає центральне місце в системі управління фінансами держави.

Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та виробництва голографічних захисних елементів.

Основними завданнями Мінфіну є:

1.забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю та здійснення контролю за її проведенням Державною податковою адміністрацією, Держмитслужбою, ГоловКРУ, Державним казначейством;

2.забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України;

3.здійснення заходів з підвищення ефективності управління державними фінансами;

4.проведення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу фінансово-економічного становища держави, перспектив її подальшого розвитку;

5.підготовка проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

6.розроблення в установленому порядку проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджету України, організація роботи, пов'язаної із складенням та виконанням Державного бюджету України, координація діяльності учасників бюджетного процесу;

7.удосконалення міжбюджетних відносин;

8.здійснення в межах своїх повноважень контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

9.розроблення стратегії фінансування державного бюджету;

10.забезпечення здійснення державних запозичень, надання державних гарантій, погашення та обслуговування державного боргу;

11.удосконалення методів фінансового і бюджетного планування;

12.здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків та бюджетних установ), а також фізичних осіб - підприємців;

Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів.

Міжнародні фінанси - це сукупність перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з формуванням і використанням на світовому або міжнародному… Міжнародні фінансові відносини являють собою досить складну систему руху… • взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн; держави з юридичними і фізичними особами інших країн,…

Світовий фінансовий ринок, його призначення і складові.

Міжнародний фінансовий ринок має на меті забезпечення перерозпо­ділу між країнами тимчасово вільних фінансових ресурсів й одержання від цих операцій… Міжнародний фінансовий ринок є механізмом купівлі-продажу фінан­сових активів… З організаційної точки зору, міжнародний фінансовий ринок — це су­купність уповноважених банків, брокерських фірм,…

Сегменти міжнародного фінансового ринку.

Валютний ринок — найбільший за розміром сегмент світового фінан­сового ринку, на якому об'єктом купівлі-продажу є валюта, термін реалі­зації… Грошовий ринок поєднує валютний ринок і короткострокові боргові зо­бов'язання.… Кожен із сегментів має справу з певним типом фінансових активів, що відображає умови купівлі-продажу тимчасово вільних…

Міжнародний ринок капіталів, його сегменти та інституціональна структура.

Міжнародний кредит виконує такі функції: • забезпечує перерозподіл фінансових ресурсів; • посилює процес нагромадження в рамках світового господарства;

Основи фінансів міжнародних організацій. Характеристика бюджету ООН.

Організація Об'єднаних Націй була заснована наприкінці другої світової війни з метою підтримання миру. До сфер її діяльності також входять… Бюджет ООН формується за рахунок внесків країн-членів ООН. Розмір внесків…  

Функції і напрями діяльності Міжнародного валютного фонду

Кредитування здійснюється з різними цілями у різних формах та на різних умовах. Воно включає кредитування для потреб вирівнювання платіжного… Другим основним напрямом діяльності МВФ є регулювання валютних взаємовідносин.… Будучи провідним міжнародним фінансовим інститутом, МВФ здійснює постійний нагляд і спостереження за світовою…

Кредитна діяльність Міжнародного валютного фонду.

Кредитування здійснюється з різними цілями у різних формах та на різних умовах. Воно включає кредитування для потреб вирівнювання платіжного… Виділення кредитів залежить від трьох основних чинників: потреби в ресурсах… Загалом система кредитування, що використовується МВФ, включає чотири форми: безпосереднє, поетапне, розширене,…

Сфери діяльності групи Світового банку

Офіційні цілі членів Групи Світового банку — зменшення бі­дності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку… Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) на початку своєї діяльності… МБРР надає довгострокові позички країнам-членам та гаран­тує кредити, які надані цим країнам приватними банками та…

Кредитні операції Міжнародного банку реконструкції і розвитку.

Серцевиною групи є МБРР, який був заснований разом з МВФ в 1945 р. і почав функціонувати в 1946 р. Учасниками банку можуть бути лише країни-члени… • статутний капітал; • залучення коштів через випуск облігаційних позик;

Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки

Таким чином, з позицій різностороннього підходу фінансова безпека — захищеність фінансових інтересів на усіх рівнях фінансових відносин; певний… Фінансову безпеку будь-якої держави визначають такі фактори: — рівень фінансової незалежності (при цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку…

Внутрішні та зовнішні загрози фінансовій безпеці держави.

— рівень фінансової незалежності (при цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій,… — характер фінансово-кредитної політики (як внутрішньої, так і зовнішньої),… — політичний клімат у країні;

Обґрунтуйте, у чому полягає зв’язок фінансової безпеки держави з фінансовою безпекою суб’єктів господарювання.

Рівень безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і… Безпека суб’єктів господарювання на пряму залежить від грошово-кредитної…

Завдання та сфери діяльності європейських фінансових інституцій (Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку).

Європейський центральний банк (ЄЦБ) — головний елемент Європейської системи центральних банків, який як юридична особа виконує основні функції, радить національним державам та наддержавним органам щодо господарчої оцінки ухвали законів та інших правових норм Європейського Союзу, а також висловлює свою думку щодо грошової, цінової політики відповідним органам.

Діяльність ЄЦБ ґрунтується на засаді незалежних від національних держав та наддержавних органів ухвал, що передбачає передусім брак примусу в покриванні їхніх внутрішніх і зовнішніх боргів.

Найвищий орган ЄЦБ — Управлінська рада, до якої входять члени правління ЄЦБ та керівники центральних банків країн-учасниць. Ухвали потребують простої більшості голосів, кожний член управлінської ради має лише один голос. Правління ЄЦБ очолює президент, якому підпорядковується віце-президент та чотири заступники.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) — державна фінансово-кредитна установа Європейського Союзу для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі довготермінових кредитів. Створений у 1958 році з метою надання кредитів для спорудження та реконструкції об'єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав. Статутний капітал формується із внесків країн-учасниць і становить 163,7 млрд. євро.

Керівні органи Європейського інвестиційного банку — Рада керуючих, Директорат і Правління. До Ради керуючих входять міністри фінансів країн ЄС. Вона визначає загальну кредитну політику, розглядає і затверджує річні баланси, вносить зміни до статутного капіталу. Директорат приймає рішення про надання кредитів та гарантій при залученні коштів встановленні відсоткових ставок. Оперативне керівництво здійснюють президент і п'ять його заступників. Місцезнаходження Європейського інвестиційного банку — Люксембург.

Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) — міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв'язки. Створений в 1991 році (штаб-квартира - в Лондоні).

Кожна країна-член представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку. Збори акціонерів проводяться щорічно у квітні-травні почергово у Лондоні (у непарні роки) та в одній із країн-членів банку (у парні роки).

ЄБРР працює лише на комерційних засадах. На відміну від МВФ, надає тільки цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам на потреби розвитку економіки. 60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40% - у державний сектор. Крім цільових кредитів ЄБРР здійснює прямі інвестиції, а також надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога в організації систем розподілу продовольства). Спеціальних коштів для надання технічної допомоги ЄБРР не має, а залучає інші ресурси, в тому числі із створених у країнах ЄС спеціальних фондів, міжнародних організацій.

Аудиторський контроль: сутність і відмінності від державного фінансового контролю.46

Боргова політика розвинених країн.264

Бюджет Європейського Союзу: джерела формування доходів і напрями використання бюджетних коштів.265

Бюджет як фінансова категорія, його специфічні ознаки і відмінності від інших категорій державних фінансів.82

Бюджетна політика, її сутність і завдання.85

Бюджетна система України, її принципи.91

Бюджетне планування, його зміст і завдання. Характеристика стадій бюджетного планування в Україні.95

Бюджетний менеджмент, його сутність і структурні елементи.238

Бюджетний процес, характеристика його стадій.93

Бюджетний секвестр, його сутність і мета.89

Бюджетний устрій та бюджетна система, основи її побудови.90

Бюджетні права учасників бюджетного процесу.94

Видатки бюджету Європейського Союзу, їх склад і структура.266

Видатки місцевих бюджетів, їх склад і структура.152

Види бюджетного дефіциту.112

Види і характеристика фінансових планів.40

Види між бюджетних трансфертів, їх характеристика.99

Види фінансового контролю та їх характеристика.44

Визначення домогосподарства як економічної одиниці та його характеристика як суб’єкта фінансових відносин.187

Витрати домогосподарства, їх види і класифікація.191

Витрати підприємства, їх склад та класифікація.177

Внутрішні та зовнішні загрози фінансовій безпеці держави.258

Внутрішні та зовнішні фінансові відносини суб’єктів господарювання, їх характеристика.169

Вплив теоретичних фінансових концепцій неокейнсіанського і неокласичного напряму на фінансову політику держави.29

Вплив форми власності на формування та використання фінансових ресурсів підприємств.175

Галузі страхування та їх характеристика.201

Грошові заощадження домогосподарств, їх сутність та класифікація.192

Державне регулювання фінансового ринку в Україні.216

Державний бюджет як основний фінансовий план держави. Показники стану бюджету і фактори, що їх визначають.84

Державні фінанси в економічній теорії Дж.М. Кейнса.27

Джерела доходів та видатки фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття та від нещасних випадків на виробництві.164

Джерела і методи формування доходів державного бюджету.88

Джерела погашення внутрішнього та зовнішнього державного боргу.133

Джерела погашення державних позик.126

Джерела фінансування бюджетного дефіциту.113

Джерела формування власних, залучених і запозичених фінансових ресурсів функціонуючих підприємств.173

Джерела формування доходів і напрями видатків бюджету Пенсійного фонду України.162

Дивідендна політика корпорації, її види.182

Доходи домогосподарств і джерела їх формування.190

Доходи і видатки держав стародавнього світу.20

Доходи місцевих бюджетів, джерела їх формування, склад і структура.151

Доходи підприємства, їх економічна характеристика та класифікація.176

Економічна сутність і призначення місцевих фінансів.146

Економічна сутність і специфічні особливості державного кредиту.121

Економічна сутність фінансів суб’єктів господарювання. Об’єкти і суб’єкти фінансових відносин мікрорівня.167

Економічна сутність фінансових категорій корпоративних фінансів.11

Економічна, соціальна та юридична сутність категорії «бюджет».80

Елементи системи оподаткування, їх характеристика.60

Завдання та сфери діяльності європейських фінансових інституцій (Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку).270

Загальні тенденції розвитку фінансів у постіндустріальний період.24

Зародження і розвиток фінансів у державах стародавнього світу.19

Зміст і призначення фінансового контролю. Об’єкти і суб’єкти фінансового контроль на макро- і мікрорівнях.43

Зовнішній і внутрішній державний борг: сутність, склад, причини виникнення та заходи щодо скорочення.131

Ієрархічна будова бюджетної системи України.92

Інвестиційний портфель домогосподарств. Фактори, що впливають на його формування.193

Інституціональна структура міжнародних фінансів.247

Інституціональна структура страхового ринку та її характеристика. Посередництво на страховому ринку.204

Інструменти кредитного ринку і ринку цінних паперів.222

Інструменти фінансового ринку, їх класифікація.221

Історична, економічна та вартісна сутність фінансів.1

Капітал корпорації, його ціна і структура.180

Класифікація державних позик.125

Класифікація податків, їх характеристика за класифікаційними ознаками.62

Класифікація фондового ринку за характером руху інструментів і формою його організації.225

Класифікація цінних паперів.223

Кредитна діяльність Міжнародного валютного фонду.253

Кредитні операції Міжнародного банку реконструкції і розвитку.255

Макрофінансове бюджетування в системі бюджетного менеджменту.242

Методи організації фінансової діяльності суб’єктів господарювання.170

Методи розрахунку фінансових показників при фінансовому плануванні.41

Методи управління державним боргом.130

Міжнародний ринок капіталів, його сегменти та інституціональна структура.250

Місцеві бюджети як самостійний інститут місцевих фінансів, їх роль у фінансовому забезпеченні органів місцевого самоврядування.150

Моделі фінансових відносин країн з розвиненою ринковою економікою.263

Наукові концепції неоінституціоналізму кінця ХХ – початку ХХІ століття.33

Наукові принципи оподаткування.65

Необхідність і призначення державного кредиту.123

Необхідність створення та призначення державних позабюджетних фондів.160

Об’єкти страхових відносин. Обов’язкове та добровільне страхування.200

Об’єктивна необхідність і призначення бюджету.83

Об’єктивна необхідність, сутність і характерні ознаки податків.58

Обґрунтуйте відмінності між фінансами і кредитом.17

Обґрунтуйте взаємозв’язки між страховим і фінансовим ринками.208

Обґрунтуйте взаємозв’язки між суб’єктом оподаткування, об’єктом оподаткування і джерелом сплати податків.72

Обґрунтуйте взаємозв’язок між податковою системою і податковою політикою.70

Обґрунтуйте взаємозв’язок фінансового права і фінансової політики.52

Обґрунтуйте відмінності в джерелах формування фінансових ресурсів комерційних підприємств і бюджетних установ.183

Обґрунтуйте відмінності між загальнодержавними та місцевими податками.73

Обґрунтуйте відмінності між податковим навантаженням і суспільною ціною податків.74

Обґрунтуйте відмінності між прямими і непрямими податками.71

Обґрунтуйте відмінності між ухиленням від сплати податків та уникненням податків.75

Обґрунтуйте відмінності між фінансовою та фіскальною політикою держави.53

Обґрунтуйте економічну доцільність використання різних джерел фінансування бюджетного дефіциту та економічні наслідки їх застосування.114

Обґрунтуйте зв’язок між економічною політикою, фінансовою політикою і фінансовим механізмом.50

Обґрунтуйте необхідність вертикального фінансового вирівнювання та методи його досягнення.156

Обґрунтуйте необхідність і доцільність розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні.210

Обґрунтуйте необхідність перерозподілу вартості ВВП та фінансові інструменти його забезпечення.14

Обґрунтуйте необхідність розвитку недержавного пенсійного страхування.166

Обґрунтуйте необхідність та доцільність використання державних позик у формуванні фінансових ресурсів держави.135

Обґрунтуйте необхідність та критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.153

Обґрунтуйте необхідність та призначення фінансових пільг і фінансових санкцій.54

Обґрунтуйте необхідність та шляхи забезпечення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.154

Обґрунтуйте необхідність управління фінансовими потоками, та роль вищих державних органів влади у цьому процесі.244

Обґрунтуйте переваги біржового ринку цінних паперів перед позабіржовим ринком.230

Обґрунтуйте переваги і недоліки фондів самострахування та колективних страхових фондів.207

Обґрунтуйте роль місцевих бюджетів у забезпеченні економічного та соціального розвитку територій.155

Обґрунтуйте роль страхування у реалізації соціальної політики держави.209

Обґрунтуйте шляхи скорочення бюджетного дефіциту.116

Обґрунтуйте, в чому полягає негативний вплив державних позик на бюджет та національну економіку.137

Обґрунтуйте, в чому полягає необхідність бюджетної децентралізації та шляхи її забезпечення.157

Обґрунтуйте, в чому полягає роль брокерів, дилерів та андеррайтерів на ринку цінних паперів.229

Обґрунтуйте, у чому полягає зв’язок фінансової безпеки держави з фінансовою безпекою суб’єктів господарювання.260

Обґрунтуйте, чому бюджетне планування є основою бюджетного процесу.110

Обґрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші ніж грошова емісія.115

Обґрунтуйте, чому Міністерство фінансів України займає центральне місце в системі управління фінансами держави.245

Обґрунтуйте, чому облігації державної позики вважають особливою формою фіктивного капіталу.136

Обґрунтуйте, чому фінансове планування і прогнозування посідають центральне місце у фінансовому менеджменті.243

Обґрунтуйте, що колективне страхування є найбільш ефективною формою створення страхових фондів.206

Обґрунтуйте, що фінанси – це категорія об’єктивна.13

Обґрунтуйте, що фінанси і гроші – це різні економічні категорії.18

Обґрунтуйте, яким чином держава може впливати на рівень доходів і купівельну спроможність домогосподарств.194

Обґрунтуйте, яким чином державний кредит може впливати на стан грошового обігу, рівень процентних банківських ставок, на виробництво і зайнятість населення.134

Обґрунтуйте, яким чином зростання державного боргу може негативно вплинути на фінансовий стан держави.138

Обґрунтуйте, яким чином ринок цінних паперів поєднує державні, інституційні та індивідуальні інтереси.228

Обґрунтуйте, яким чином фінансова політика держави може впливати на фінансову діяльність суб’єктів господарювання.51

Обґрунтуйте, яким чином через фінанси держава може впливати на внутрішню структуру ціни продажу товарів (робіт, послуг).16

Основи фінансів міжнародних організацій. Характеристика бюджету ООН.251

Основи формування механізму фінансової безпеки.259

Основні та інфраструктурні учасники фондового ринку, їх характеристика.219

Особливості фінансів некомерційних організацій.174

Перестрахування та співстрахування, їх сутність та організація.202

Податкова політика держави, її сутність і завдання. Умови забезпечення ефективної податкової політики.69

Податкова політика Європейського Союзу.267

Податкова система, її сутність і основи побудови.63

Податковий менеджмент, його сутність і складові.239

Податкові пільги, їх види та регулюючий вплив.61

Податкові системи країн з розвиненою ринковою економікою, тенденції їх розвитку.261

Поняття податкового боргу, причини його виникнення та соціально-економічні наслідки.68

Поясність відмінності між активним і пасивним бюджетним дефіцитом.120

Поясність відмінності між державними дотаціями, державними субсидіями та бюджетними кредитами.107

Поясність відмінності між загальним і спеціальним фондом державного бюджету.102

Поясність відмінності між зведеним (консолідованим) і державним бюджетом.101

Поясність відмінності між кошторисним фінансуванням і бюджетним кредитуванням.106

Поясність відмінності між поняттями «бюджетна система» і «бюджетний устрій».104

Поясність відмінності між поняттями «дефіцит бюджету», «первинний дефіцит бюджету» і «касовий дефіцит бюджету».119

Поясність відмінності між поточними видатками бюджету і видатками розвитку.100

Поясність відмінності між такими видами міжбюджетних трансфертів, як дотація вирівнювання і бюджетна субвенція.108

Поясність відмінності між такими методами управління державним боргом, як конверсія, консолідація та уніфікація.145

Поясність відмінності між такими принципами побудови бюджетної системи України, як принцип єдності і принцип самостійності.105

Поясність, у чому полягає зв’язок фінансів з державою і товарно-грошовими відносинами.15

Поясність, у чому полягає принципова відмінність між доходами бюджету і бюджетними надходженнями.109

Поясність, у чому полягає принципова відмінність між податковою системою та системою оподаткування.77

Поясність, у якому випадку застосовується механізм секвестру видатків бюджету.103

Поясність, яким чином на практиці втілюється регулююча функція податків.78

Поясніть відмінності між власними і закріпленими доходами місцевих бюджетів.158

Поясніть відмінності між грошовими надходженнями, грошовими доходами, загальним і чистим прибутком підприємств.184

Поясніть відмінності між державним бюджетом як основним фінансовим планом держави і балансом фінансових ресурсів і витрат держави.56

Поясніть відмінності між державним і банківським кредитом.139

Поясніть відмінності між державним кредитом і умовним державним кредитом.142

Поясніть відмінності між державними та місцевими позиками.140

Поясніть відмінності між залученими та запозиченими фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання.186

Поясніть відмінності між індикативною та регулятивною функціями фондової біржі.234

Поясніть відмінності між первинним і вторинним ринком цінних паперів.231

Поясніть відмінності між платою, зборами, внесками і податками.76

Поясніть відмінності між поточним і капітальним державним боргом.143

Поясніть відмінності між пропорційними, прогресивними та регресивними податковими ставками.79

Поясніть відмінності між процентними, дисконтними і конвертованими облігаціями.232

Поясніть відмінності між рефінансуванням та реструктуризацією державного боргу.144

Поясніть відмінності між солідарною та накопичувальною пенсійною системою.165

Поясніть відмінності між страховиком, страхувальником і застрахованим.211

Поясніть відмінності між страховим полем і страховим портфелем.212

Поясніть відмінності між страховою премією та страховим відшкодуванням.213

Поясніть відмінності між такими видами фінансових послуг, як лізинг і факторинг.235

Поясніть відмінності між такими видами цінних паперів, як акція та облігація.233

Поясніть відмінності між фінансовим регулюванням і фінансовим забезпеченням.57

Поясніть відмінності між фінансовими методами, фінансовими важелями та фінансовими інструментами.55

Поясніть відмінності між фінансовими ресурсами та доходами домогосподарств.195

Поясніть відмінності у джерелах формування доходів державного бюджету і місцевих бюджетів.159

Поясніть, за яких умов дефіцит бюджету може бути корисним для економіки держави.117

Поясніть, у чому полягає зв’язок між бюджетним дефіцитом, державним кредитом і державним боргом.141

Поясніть, у чому полягає позитивний і негативний вплив профіциту бюджету на національну економіку.118

Поясніть, у чому полягають відмінності між фінансовими відносинами мікро- та макрорівня.12

Поясніть, яким чином держава впливає на фінансову діяльність суб’єктів господарювання.185

Правове регулювання фінансових відносин. Фінансове право і фінансове законодавство.37

Предмет дисципліни «Фінанси». Суб’єкти, об’єкти та зміст фінансових відносин на мікро-і макрорівнях.2

Призначення і характеристика державних цінних паперів.132

Призначення та зміст контрольної функції фінансів, її зв’язок з фінансовим контролем.4

Призначення та зміст розподільної функції фінансів.3

Принципи організації фінансів суб’єктів підприємницької діяльності.171

Принципи побудови податкової системи України.64

Причини виникнення і соціально-економічні наслідки зростання державного боргу.128

Прямі податки, їх сутність, переваги та недоліки.67

Ринок грошей і ринок капіталів, їх призначення і характеристика.218

Розвиток фінансів в індустріальній економіці.23

Розподіл грошових надходжень суб’єктів господарювання від реалізації продукції, робіт і послуг. Загальний і чистий прибуток.178

Роль корпорацій на фінансовому ринку.181

Роль місцевих фінансів у економічній системі держави.149

Роль фінансів у суспільному відтворювальному процесі.8

Світовий фінансовий ринок, його призначення і складові.248

Сегменти міжнародного фінансового ринку.249

Сегменти фінансового ринку, їх специфіка та особливості функціонування.217

Система пенсійного забезпечення в Україні, її організаційна структура.163

Склад і структура бюджетних доходів і видатків країн з розвиненою ринковою економікою.262

Складові організаційної фінансової інфраструктури.6

Складові фінансової безпеки держави.257

Соціальні позабюджетні фонди, джерела формування їх доходів та напрями використання коштів.161

Страховий ринок: поняття та організаційна структура. Страхова послуга як специфічний товар на страховому ринку.203

Суб’єкти бюджетного та податкового контролю, їх функції.241

Суб’єкти державного фінансового менеджменту, їх функції.237

Суб’єкти страхових відносин, їх функції.198

Суб’єкти страхового ринку, їх функції. Роль держави на страховому ринку.205

Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність.7

Сутнісні ознаки фінансів. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями (ціна, кредит, заробітна плата).9

Сутність і види державного боргу.127

Сутність і класифікація видатків бюджету.87

Сутність і класифікація доходів бюджету.86

Сутність і методи бюджетного регулювання.98

Сутність і особливості фінансів домогосподарств.188

Сутність і принципи бюджетного фінансування.96

Сутність і причини виникнення бюджетного дефіциту.111

Сутність і специфічні ознаки страхування як фінансової категорії.196

Сутність та особливості функціонування корпоративних фінансів.179

Сутність та складові доходів і видатків феодальної держави.21

Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів.246

Сутність фінансової політики держави, характеристика її складових.34

Сутність цінних паперів, їх економічна та юридична характеристика.224

Сутність, економічна необхідність і роль страхування.197

Сутність, переваги і недоліки непрямого оподаткування.66

Сфери діяльності групи Світового банку254

Теорія асиметрії інформації та її вплив на фінанси мікрорівня.32

Типи і види фінансової політики держави.35

Уніфікація та гармонізація податків у країнах Європейського Союзу.268

Управління державним боргом та його обслуговування.129

Фінанси феодального міста. Розвиток податків у феодальному місті.22

Фінансова безпека держави, її сутність і місце в системі економічної безпеки.256

Фінансова інфраструктура: сутність, призначення та роль.5

Фінансова політика суб’єктів господарювання.42

Фінансова стратегія та фінансова тактика, їх сутність, завдання і взаємозв’язок.36

Фінансова теорія Адольфа Вагнера.26

Фінансове планування, його сутність, завдання і принципи.39

Фінансовий менеджмент підприємницьких організацій, його сутність і завдання.240

Фінансовий менеджмент, його сутність і форми.236

Фінансовий механізм, його сутність і складові елементи.38

Фінансовий ринок як економічна категорія, його призначення та економічні передумови функціонування.214

Фінансові аспекти державного регулювання економіки в теоріях кейнсіанської школи.28

Фінансові засади теорії суспільних товарів і послуг (К. Віксель, Е. Ліндаль, П. Самуельсон, Дж. Б’юкенен).31

Фінансові категорії державних фінансів, їх економічний зміст та форми прояву.10

Фінансові концепції англійської класичної політекономії (А. Сміт, Д. Рікардо).25

Фінансові методи впливу на соціально-економічний розвиток країни.48

Фінансові посередники на ринку цінних паперів, їх функціональне призначення.220

Фінансові послуги, їх види та характеристика.227

Фінансові проблеми Європейського Союзу.269

Фінансові ресурси комерційних підприємств, їх склад і джерела формування.172

Фінансові ресурси місцевих органів влади, їх склад і структура.148

Фінансові стимули, їх види і роль.49

Фінансові теорії неокласиків (монетаризм, концепція А. Лаффера).30

Форми бюджетного фінансування, їх характеристика.97

Форми внутрішнього і зовнішнього державного кредиту.124

Форми фінансового забезпечення розширеного відтворення.47

Функції бюджету як економічної категорії, їх характеристика.81

Функції державного кредиту.122

Функції і напрями діяльності Міжнародного валютного фонду.252

Функції місцевих фінансів.147

Функції податків.59

Функції страхування.199

Функції фінансів домогосподарств.189

Функції фінансів суб’єктів господарювання.168

Функції фінансового ринку.215

Функції фондової біржі.226

Характеристика форм і методів фінансового контролю.45