Етап 2. Аналіз структури витрат підприємства

Аналіз структури витрат дозволяє оцінити матеріаломісткість, трудомісткість, енергомісткість продукції, виявити тенденцію їх змін і вплив на собівартість продукції; своєчасно реагувати на відхилення від прогнозних, кошторисних, бюджетних показників витрат, приймати відповідні управлінські рішення тощо.

При плануванні та калькулюванні собівартості продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькуляції (характером виникнення і призначенням). Групування витрат за елементами необхідне для вивчення матеріаломісткості, енергомісткості, трудомісткості, фондомісткості продукції та встановлення впливу технологічного прогресу на структуру витрат.

Склад витрат за економічними елементами визначено в п. 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Розглянемо їх склад детальніше (табл. 12.7).

Таблиця 12.7. Склад елементів витрат підприємства згідно з П(С)БО 16 “Витрати”

Елементи витрат	Склад елементів витрат
Матеріальні витрати	сировина та основні матеріали; купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби; паливо й енергія, запасні частини, будівельні матеріали; тара й тарні матеріали; допоміжні та інші матеріали
Витрати на оплату праці	заробітна плата за окладами й тарифами; премії та заохочення; матеріальна допомога та компенсаційні виплати; оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу; інші витрати на оплату праці
Відрахування на соціальні заходи	відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття; відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства; відрахування на інші соціальні заходи
Амортизація	сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів
Інші операційні витрати	витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу вищезазначених елементів: витрати на відрядження; послуги зв’язку; плата за розрахунково-касове обслуговування тощо

 

Аналіз структури витрат за елементами передбачає визначення питомої ваги окремих елементів витрат у загальній її сумі і оцінку їх зміни за звітний період. Для наочності використовується аналітична таблиця, у якій перераховуються елементи витрат і відображається їх абсолютна величина та питома вага. Ці дані наводяться окремо: базові (минулого, звітного періоду, прогнозні), фактичні та зміна цих показників за період, що аналізується.

За результатами аналізу структури витрат за елементами аналітик може зробити наступні висновки:

ð зміна питомої ваги витрат на заробітну плату – характеризує зміни трудомісткості продукції: збільшення питомої ваги таких витрат є наслідком збільшення трудомісткості продукції, і навпаки;

ð зміна питомої ваги матеріальних витрат – визначає зміни продуктивності праці: збільшення питомої ваги матеріальних витрат є наслідком зростання продуктивності праці, і навпаки;

ð зміна питомої ваги амортизаційних відрахувань – характеризує зміни технічного рівня виробництва, амортизаційної політики підприємства.

Таким чином, вивчення структури витрат за наведеними елементами
(а при необхідності й за найважливішими їх складовими частинами), а також змін, які відбулися за звітний період, дає можливість оцінити раціональність такої структури та зробити висновок про необхідність і можливість її зміни в напрямі зниження матеріало- або трудомісткості.

Для контролю і аналізу витрат, поряд з обліком їх за економічними елементами, застосовується групування витрат на виробництво за статтями калькуляції, у розрізі яких обчислюється собівартість продукції. Класифікація витрат за калькуляційними статтями собівартості розкриває цільове призначення витрат і їх зв’язок з технологічним процесом. Дане групування використовується для обчислення витрат за видами виготовленої продукції та місцем їх виникнення (за цехами, ділянками тощо) і залежить від багатьох факторів: методу планування, технологічного процесу, продукції, що виготовляється. Встановлення переліку та складу статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) віднесене до компетенції підприємства та має бути регламентоване його обліковою політикою.

З урахуванням вимог П(С)БО 16 “Витрати” та Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) промислового підприємства можуть використовувати такі калькуляційні статті:

ð сировина і матеріали;

ð купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств;

ð паливо і енергія на технологічні цілі;

ð зворотні відходи (вираховуються);

ð основна заробітна плата виробничих робітників;

ð додаткова заробітна плата виробничих робітників;

ð відрахування на соціальне страхування;

ð витрати на утримання і експлуатацію обладнання³;

ð цехові витрати;

ð втрати внаслідок технічно неминучого браку³;

ð супутня продукція (вираховується)³;

ð інші виробничі витрати³.

Аналіз витрат за статтями калькуляції передбачає визначення абсолютного та відносного відхилень за статтями витрат, порівнюючи фактичні дані з даними за прогнозними (кошторисними); обчислення частки кожної статті в загальній сумі витрат, структурних зрушень, що відбулися; надання оцінки змін кожної статті.

У процесі аналізу у першу чергу приділяється увага статтям, за якими були допущені значні перевитрати, непродуктивні витрати та втрати, а також тим, які займають значну питому вагу в собівартості продукції.