Об’єктом політології у найширшому смислі є сфера політики. Але що є сутністю політики? Сам термін походить від давньогрецького polis (місто-держава). Спочатку під політикою розуміли мистецтво управління полісом. Згодом з’явились інші визначення. К. Маркс розумів під політикою боротьбу суспільних класів, М. Вебер – управління різними сферами життя та керівництво політичною організацією, передусім державою.
Згідно з Оксфордським словником, політика виникає там, де люди не задоволені розподілом прав і де існують процедури для врегулювання розбіжностей. Відсутня політика там, де є одностайна згода щодо прав і обов‘язків. Отже, передумовою політики є дефіцит ресурсів, внаслідок чого виникають групи людей, які борються за їх перерозподіл. Інструментом перерозподілу є влада, в першу чергу державна.
Тому тривалий час політику визначали як сферу державного управління. Але етатистський (фр. etate – держава) підхід мав недоліки. Він другорядну роль відводив недержавним суб’єктам (наприклад, партіям), які впливають на перерозподіл ресурсів. Цей недолік долається у визначенні політики як сфери влади (кратологічний / грец. «кратос» – влада/ підхід), хоча держава лишається найпотужнішим її суб’єктом.
В англійській мові є терміни, які відповідають вітчизняному поняттю «політика». В. Горбатенко зазначає, що термін politics означає взаємодію індивідів, груп, організацій у сфері влади; polity – організаційно-інституційну форму політики; policy – зміст політичної діяльності, тобто цілі, механізми їх реалізації тощо.
Отже, політика є сферою діяльності, предмет якої – завоювання, утримання і використання державної влади, та самою цією діяльністю.
Таблиця 1