| Політичний інтерес | - першопричина, усвідомлене джерело політичної поведінки |
| Політичні відносини | - взаємодія суб’єктів політики та влади |
| Політична організація | - визначає роль інститутів, публічної влади як центрів управління, регулювання суспільних процесів |
| Політична свідомість | - сукупність поглядів, знань, оцінок, орієнтації на збереження даної політичної системи, влади |
| Політична діяльність | - активність, спрямована на зміну або збереження існуючих політичних відносин. |
| Політичний процес | - форма функціонування політичної системи суспільства у просторі та часі |
Оскільки рішення, які виробляє влада, є обов’язковими, політика пов’язана з правом, мораллю, які нормативно регулюють суспільні відносини. Політики немає у суспільстві, де люди поборюють одне одного, швидше керуючись принципом «Я буду мати», аніж «Я маю на це право».
Суб’єкти політики – індивіди, групи, установи (організації), які беруть участь в політиці. Розрізняють «суб’єктів політики» та «носіїв влади». Останні – це індивіди, організації, які наділені владними повноваженнями.
Об’єкти політики – явища суспільного життя, на які спрямована діяльність суб’єктів політики. Ними є політична, економічна, правова, духовна підсистеми суспільства, окремі соціуми та індивіди.
Виокремлюють види політики залежно від:
- її суб’єктів та носіїв влади – державну, партійну тощо;
- сфери – зовнішню, економічну, соціальну, військову тощо;
- рівня діяльності – локальну, регіональну, національну, міжнародну.
Функціїполітики. Першою часто називають інтеграцію суспільства, забезпечення його стабільності. Дійсно, завдяки владі регулюють сфери суспільного життя, встановлюють норми, забезпечується порядок. Але деякі дослідники вважають, що політика – передусім боротьба, конфлікт. К. Шмітт взагалі визначав її через поняття «ворога» і «друга». Отже, думка про інтеграцію суспільства як функцію політики має прихильників та опонентів. Але вони доповнюють одні інших. В політиці неминучі конфлікти, але її ціль – створення інститутів, що забезпечують їх розв’язання. За словами О. Богданова, гармонією є подолання, а не відсутність, протиріч.
Серед інших функцій політики виокремлюють: вираження інтересів соціальних груп, індивідів, управління політичними процесами, виявлення та вирішення конфліктів, соціалізацію індивідів. Але усі ці функції розкриваються через функцію інтеграції.