Під ідентичністю розуміють приналежність індивіда до етнічної групи чи нації, яка ґрунтується на маркерах, за якими виокремлюють ці групи та нації і які були описані вище щодо різних концепцій етносів/націй.
Акт віднесення індивіда або групи до етносу (нації) є етнічною (національною) ідентифікацією. Вона здійснюється за об’єктивними та суб’єктивними ознаками. Тісне їх перетинання часто зустрічається серед українців. Етнічна (національна) самоідентифікація – це віднесення індивідом або групою себе до певного етносу (нації). Самоідентифікація може не співпадати з ідентифікацією, тобто з віднесенням індивіда іншими індивідами. Пов’язано це з тим, що в ході самоідентифікації об’єктивні ознаки етносу (нації) набувають суб’єктивного осмислення. Так, засновником українського націоналізму був етнічний росіянин Д. Донцов.
Самоідентифікація є процесом. Тому її результати можуть змінюватись з часом. Ці зміни залежать від зовнішніх чинників – дій держав, партій, інших індивідів.
Етнічна та національна ідентичність – явища різнопорядкові. В умовах політичної поліетнічної нації важливе місце в національній ідентичності посідає співгромадянство в його об’єктивному (національний паспорт, спільні закони, спільне економічне життя) та суб’єктивному (солідарність з іншими членами спільноти, зокрема, іноетнічними) проявах.
Зростання ролі етнічної ідентичності в сучасному суспільстві є реакцією на явища глобалізації, на тенденції уніфікації та стандартизації.
Етнічна (національна) свідомість – уявлення етносу (нації) про себе та інші народи та соціальні явища. Основний елемент такої свідомості – відокремлення «ми» від «не ми». До факторів національної самосвідомості належать також релігійні погляди, соціальні, політичні ідеї.
Етнічна (національна) самосвідомість віддзеркалює суб’єктивний вимір свідомості. Самосвідомість – важливий чинник регуляції етносу (нації). Може мати рівні – завищений, занижений, адекватний. Синтез психологічних та світоглядних виявів етнічної самобутності формує національний менталітет.
Одним з феноменів у сфері національної самосвідомості є подвійна (множинна) етнонаціональна свідомість –одночасна самоідентифікація індивіда з двома чи більше етнонаціональними спільнотами. Досить поширена в Україні. Однією з передумов цього є зміна держави, в якій мешкає етнос (нація), ситуація білінгвізму, тобто соціалізація з використанням двох мов. В умовах поліетнічних держав може виникати таке явище як конфлікт етнічної та національної свідомості. Це можливо, коли індивід ідентифікує себе з одним етносом та зовсім з іншою нацією.