Науковий стиль української мови має свої особливості. Його основна функція – інформативна; завдання – передавання інформації. Загальні ознаки – поняттєвість, об’єктивність, точність, логічність, доказовість, аргументованість, висновки; мовні ознаки – усна і писемна форми, широке використання термінів та іншомовної лексики, номенклатурних назв, символів, таблиць, діаграм, графіків, цитат, переважання складних речень; форма тексту – монологічна.
Підстилі: власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний, науково-публіцистичний.
Науковий текст – спосіб репрезентації наукової інформації, результат наукового дослідження.
Особливості наукового тексту:
n науковий текст обов’язково відображає ту чи іншу проблему, висуває гіпотези, орієнтує на нове знання, характеризуються доцільністю і раціональністю усіх положень, орієнтований на досягнення дослідницької мети та завдань;
n він має раціональний характер, складається із суджень, умовиводів, побудованих за правилами логіки науки і формальної логіки;
n широке використання понятійного, категоріального апарату науки;
n текст не ґрунтується на образі, не активізує почуттєвий світ його читача, а орієнтований на сферу раціонального мислення;
n його призначення не в тому, щоб змусити повірити, а в тому, щоб довести, обґрунтувати, аргументувати істину.