Прилад (маятник Обербека), за допомогою якого проводяться дослідження параметрів обертального руху твердих тіл, схематично зображений на рис.3.1.
Основною його частиною є хрестовина, що складається із шківа 1 і закріплених чотирьох взаємно перпендикулярних стержнів 2. На шків намотується нитка з вантажем 3 масою mi, а на кожному із стержнів 2 розміщуються однакові за величиною додаткові тягарці 4 масою m0 циліндричної форми. Останні можна легко пересувати вздовж стержня і закріпляти в необхідному положенні гвинтом.
Якщо нитці надати можливість розмотуватись під дією вантажу 3, то рухома частина маятника, зокрема хрестовина, почне обертатися з прискоренням
. (3.1)
Величина являє собою векторну суму моментів сил натягу нитки і сил тертя прикладених до маятника, тобто
(3.2)
Підставивши вираз (3.2) в (3.1) і спроектувавши на вісь А-А, дістанемо скалярне рівняння
. (3.3),
яке називають основним рівнянням динаміки обертального руху тіл, або ж другим законом Ньютона для обертального руху. Воно встановлює простий зв’язок між основними фізичними характеристиками, що описують обертальний рух.
Рис.3.1
Величину Мн обраховують за формулою
Мн = m (g - a) R, (3.4)
де R - радіус шківа.
Прискорення а вантажу маси m зручно обчислити за формулою шляху для рівноприскореного руху
(3.5)
де H і t- висота і час падіння відповідно.
Кутове прискорення визначають за формулою
(3.6)
Повний момент інерції J маятника відносно осі обертання А-А (як величини адитивної) складається з моменту інерції хрестовини Jхр. і моменту інерції тягарців Jm відносно тієї ж осі
J=Jхр+ Jm. (3.7)
Величина Jm для чотирьох циліндричних тягарців 4 (див. рис.3.1), що знаходяться на відстані li від осі А-А, розраховується за теоремою Штейнера
, (3.8)
де J0 - момент інерції циліндра відносно осі, що проходить через середину циліндра, перпендикулярного до його твірної. Для повного кругового циліндра висотою h, що має внутрішній r0 і зовнішній R0 радіуси та масу m0, можна записати
. (3.9)
Підставивши (3.9) в (3.8), дістанемо
, (3.10)
де m0= 0,25кг; r0= 5×10-3м.