Завдання 3

Маргарет Мейджер є корпоративним фінансовим директором компанії „Лезер С’ютс”. „Лезер С’ютс” має по всьому світу 20 фабрик з пошиття костюмів. На всіх фабриках використовується система попроцесного калькулювання витрат. В кінці кожного місяця менеджери всіх фабрик подають виробничий звіт і звіт про витрати на виробництво. Виробничий звіт включає оцінку менеджерами проценту готовності за основними матеріалами і витратами на обробку в незавершеному виробництві на кінець періоду. Мейджер використовує ці оціночні дані для розрахунку еквівалентних одиниць готової продукції на кожній фабриці і витрат на одиницю як за основними матеріалами, так і витратами на обробку в кожному місяці. Фабрики ранжуються від 1 до 20 (а) на основі витрат на еквівалентну одиницю за основними матеріалами і (b) на основі витрат на еквівалентну одиницю за витратами на обробку. Кожного місяця Мейджер публікує звіт, який вона називає „Порівняльна оцінка зростання ефективності в Лезер С’ютс”. Фабрики, які зайняли три перші місця в кожній категорії, отримують премії і в інформаційному бюлетені їх відзначають як кращих в своєму класі.

Мейджер була задоволена успіхом програми порівняльної оцінки. Однак до неї дійшли тривожні новини. Вона отримала декілька листів без підписів, в яких йшлося про те, що менеджери двох фабрик маніпулювали своїми щомісячними оцінками проценту обробки з ціллю отримання першого місця в своєму класі.

Потрібно:

1. Яким чином і чому менеджери фабрик могли „маніпулювати” своїми щомісячними оцінками проценту готовності?

2. Перша реакція Мейджер – зв’язатися з головними бухгалтерами всіх фабрик і обговорити проблему, підняту в анонімних листах. Чи добра це ідея?

3. Припустіть, що головні бухгалтери в першу чергу звітуються перед менеджерами фабрик, і в той же час, як сказано в 2 пункті завдання, до кожного головного бухгалтера був телефонний дзвінок від Мейджер. Яка етична відповідальність головних бухгалтерів фабрик (а) перед Маргарет Мейджер і (b) перед компанією Лезер С’ютс за інформацію про еквівалентні одиниці, що подається кожною фабрикою для звіту про „Порівняльну оцінку ефективності”?

4. Як могла б Мейджер перевірити, чи маніпулюють менеджери окремих фабрик наданими цифрами про еквівалентні одиниці?