Оперативний аналіз використання ресурсів в тваринництві

Виробничий потенціал тваринництва включає будівлі і споруди, які обслуговують галузь, устаткування, робочу та продуктивну худобу, корми.

Важливою складовою виробничого потенціалу є кормова база. Від забезпеченості кормами залежить розмір поголів’я, його продуктивність і збереження господарсько-корисних біологічних ознак тварин. Годівля має величезний вплив на обмін речовин в організмі, на здоров’я, ріст і розвиток, масу, будову тіла і продуктивність тварин. Достатня і повноцінна годівля є основою високої продуктивності дорослих тварин, а в молодому віці сприяє підвищенню скороспілості і збільшенню маси. З поліпшенням годівлі знижуються витрати корму і праці на одиницю продукції. Щоб правильно годувати тварин, треба знати їх потреби в поживних речовинах, склад і поживність кормів, їх дію на здоров’я і продуктивність організму.

Ефективність використання кормів у великій мірі залежить від максимальної інтенсифікації годівлі тварин. Головним її критерієм є ріст частки продуктивного корму у раціоні.

Залежно від забезпеченості кормами та рівня продуктивності тварин формується тип годівлі, який визначається відсотковим співвідношенням окремих кормів у раціоні. Тому стан кормової бази, забезпеченість кормами в цілому і для кожного виду кормів (за обсягом і якістю) є об’єктом неперервного економічного аналізу.

Потреба в кормах залежить від поголів’я тварин за окремими віковими групами і виду тварин, норм витрат кормів для кожного виду худоби залежно від визначеної продуктивності, а також від періоду годівлі худоби. Щомісячно необхідно вивчати кількісні та якісні зміни, які відбулися у складі поголів’я.

Забезпеченість господарства кормами залежить від виконання плану виробництва у звітному році (від виконання плану урожайності і посівних площ зернових і кормових культур), а також фінансових можливостей підприємства.

Корми для тварин повинні бути різноманітні, інакше не можна скласти правильний раціон годівлі. Враховуючи вищезазначене, щомісячний аналіз забезпеченості кормами можна проводити за методикою, представленою в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз забезпеченості кормами у (місяць), т

Корми	Планова місячна потреба	Наявність кормів в натурі на початок місяця	Надійде кормів у натурі всього	У тому числі за каналами надходження	Фактична наявність кормів	Рівень забезпеченості кормами
в натурі	в кормових одиницях	в перетравному протеїні	польове кормовироб- ництво	інші джерела	в натурі	в кормових одиницях	в перетравному протеїні
Концентровані всього
з них: зерно
комбікорми
трав’яне борошно
Соковиті всього
в т. ч.: силос
картопля
коренеплоди
відходи харчової промисловості
Грубі всього
з них: сіно
сінаж
солома
Літні зелені корми
Молоко незбиране
Висівки

 

Тварини є складовою частиною ресурсів сільськогосподарського виробництва. Причому продуктивна і робоча худоба відносяться до необоротних активів, а молодняк тварин та тварини на відгодівлі – до оборотних. Кругооборот оборотних фондів проходить протягом одного виробничого циклу (початком його є надходження грошових коштів, на які створюють виробничі запаси, які потім переходять у незавершене виробництво, із незавершеного виробництва знов у готову продукцію і т. д.). Після вирощування молодняк переводять в основне стадо продуктивної і робочої худоби.

Впровадження економічних заходів щодо підвищення ефективності тваринництва вимагає нових методів управління галузями, зокрема, задоволення потреб керівництва у необхідній інформації про зміни, що відбуваються у виробничих підрозділах, для прийняття виважених рішень у галузі тваринництва, де умови виробництва змінюються досить часто і на хід виробництва істотно впливають біологічні фактори.

У зв’язку з тим, що розвиток тваринництва в більшості господарств (за винятком спеціалізованих відгодівельних) базується на завершеному обороті стада, який забезпечує його розширене відтворення, оперативний аналіз цього процесу має носити неперервний характер. Це забезпечить виявлення внутрішньогосподарських резервів росту поголів’я худоби і покращення якісного складу стада (поліпшення породного складу, продуктивності худоби), скорочення тривалості кругообороту.

В цих умовах особливо зростає необхідність такої організації обліку, яка постійно забезпечувала б аналітиків інформацією про зміни поголів’я, якісне оприбуткування одержаної продукції як для кожної госпрозрахункової одиниці, так і для кожного робочого місця зокрема.

Кількісні і структурні зміни поголів’я, а також середнє поголів’я продуктивних груп худоби аналізують шляхом співставлення планового і фактичного обороту стада.

План щодо обороту стада потрібно складати на місяць з урахуванням фізіологічних особливостей окремих видів тварин, їх вікового складу, виробничого напряму розвитку галузі, темпів відтворення та якісного покращання стада, умов його утримання, годівлі та інших факторів.

Ефективність оперативного аналізу відтворення стада неможлива без добре налагодженої організації обліку, яка б достовірно відображала фізіологічний стан маточного поголів’я, стан відтворення на різних етапах, його якість, строки.

Оперативний аналіз відтворення стада починається з виявлення корів в охоті. В більшості господарств цей процес проводиться візуальним методом, який базується на тому, що технік з осіменіння або ж скотарі 1-2 рази на добу, спостерігаючи за поведінкою корів, виявляють корів в охоті. Доведення рівня виявлення корів в охоті від 50 до 80 % дозволяє збільшити вихід молока від 1 корови на 95 кг при розтелі із жовтня до грудня та на 155 кг при розтелі в січні.

Важливою умовою відтворення стада є регулярна селекційна робота, дотримання календарних термінів запліднення, запуску і розтелу корів. В основному молочному стаді вважається нормою одна голова приплоду від корови на рік (365 днів). Оперативний контроль і аналіз строків запліднення та одержання приплоду можна ефективно проводити на основі щоденників запліднення худоби та одержання приплоду, в якому зоотехнік планує дату запліднення худоби, дату запуску та очікувану дату одержання приплоду. Такий щоденник дозволяє оперативно виявити відхилення та розробити систему заходів з удосконалення зоотехнічної і племінної роботи, або ж з оновлення стада. Після проведення операцій із запліднення тварин у щоденнику проставляється фактичний термін їх здійснення.

В процесі щоденного аналізу виконання плану парування тварин контролюють також хід і якість запліднення, при цьому вивчають також дані про якісні характеристики плідників. У випадку недотримання планових термінів парування худоби необхідно за даними зоотехнічного обліку детально вивчити причини цього негативного явища. Головною причиною недовиконання плану є яловість худоби, зумовлена негативними умовами утримання маточного поголів’я, низьким рівнем годівлі, несвоєчасним вибракуванням із основного стада маточного поголів’я непридатного для відтворення хворобами тощо.

Аналіз дозволяє контролювати яловість маточного поголів’я, яка негативно впливає на продуктивність худоби.

 

Таблиця 3.2

Щоденник обліку запліднення, запуску і розтелу корів

Кличка корови	Інвентарний номер	Продуктивність, ц	Дата осіменіння	Дата запуску	Дата очікуваного розтелу
план	факт	план	факт	план	факт
1.
2.
і т. д.

Технік із штучного осіменіння тварин ______________________

Зав. фермою___________________ Зоотехнік_________________

 

 

Наступним етапом аналізу є постатейний аналіз обороту стада і в першу чергу показників одержання приплоду. Приплід є основою приросту поголів’я за рахунок власного відтворення.

Оперативний аналіз приплоду проводиться на основі відомості одержання приплоду на молочнотоварній фермі (табл. 3.3), яка складається для поголів’я, закріпленого за доярками, на основі даних щоденника обліку запліднення худоби, актів оприбуткування приплоду.

 

Таблиця 3.3

Відомість одержання приплоду на молочнотоварній фермі за (місяць)

ПІБ доярки, за якою закріплено молочне поголів’я

Кличка корови

Інвентарний номер

Кількість лактацій

Дата

Приплід

попереднього розтелу

парування

очікуваного розтелу

фактичного розтелу

стать

клички

жива маса, кг

індивідуальний номер

підпис доярки

1.

2.

…

Разом

 

Відомість заповнюється наступним чином: із щоденника обліку запліднення, запуску і розтелу корів переноситься дата парування тварин та очікуваного розтелу. Дата фактичного розтелу заповнюється на основі акта на оприбуткування приплоду.

За даними цього документу можна слідкувати за дотриманням терміну тільності худоби і своєчасності одержання приплоду. При народженні мертвих тварин в графі приплід робиться запис «мертвонароджене». Зоотехнічна служба зобов’язана детально вивчити причини непродуктивних втрат і розробити систему заходів, спрямованих на недопущення цього в майбутньому. Порівнюючи фактичну кількість розтелів за місяць із середньомісячною кількістю за рік можна визначити рівномірність розтелів. Остання забезпечує раціональне використання тваринницьких приміщень, рівномірне виробництво, реалізацію і надходження грошової виручки.

На основі відомості зоотехнічна служба вивчає індивідуальні особливості кожної голови маточного поголів’я. Якщо у досліджуваному періоді корова не розтелилась, у графі дата очікуваного розтелу робиться відмітка «не розтелилась». Інформація про дану корову переноситься у відомість одержання приплоду на наступний місяць. Крім того, такий документ є підставою для планування запліднення тварин на наступний період, складання щоденника запліднення маточного поголів’я та вироблення конкретних пропозицій з покращення племінної роботи в господарстві.

За підсумковими даними відомості визначається кількість голів одержаного приплоду протягом досліджуваного місяця, тому її можна використовувати як зведений бухгалтерський документ одержання приплоду. Порівнюючи фактичну кількість одержаного приплоду із плановою, визначають, наскільки виконано план з приплоду, а також причини невиконання плану або умови, що викликали його перевиконання.

Аналізуючи якісні ознаки приплоду, завідувач фермою та ветеринарний лікар приймають рішення про те, чи вирощувати молодняк для поповнення стада чи купувати його на стороні. Вирощування молодняку на власній фермі скорочує ризик, пов’язаний з хворобами куплених тварин.

Важливою складовою частиною формування стада є переведення тварин із групи в групу. В процесі оперативного аналізу потрібно вивчати дотримання строків переводу тварин із однієї вікової групи в іншу, їх якісні характеристики для кожної статевовікової групи.

Невиконання плану переводу негативно впливає на оновлення стада і відповідно на його продуктивність, тому своєчасне виявлення відхилень та вивчення їх причин дозволить управляти структурним складом стада відповідно до біологічних особливостей його відтворення. Вихідною інформацією для проведення такого аналізу є книга обліку руху худоби на фермі, яку веде завідувач фермою або бригадир.

Для селекції потрібно проводити ремонт стада. Поповнення стада високопродуктивними тваринами здійснюється шляхом закупки їх зі сторони. При можливості для виробництва молока потрібно купувати ремонтних первісток, якість молока яких з генетичної точки зору вища, ніж якість молока корів, яких вони замінюють. Отже, купівлі худоби має передувати всебічний детальний якісний аналіз її потенційних можливостей. Вихідною інформацією для аналізу в даному напрямі є племінні свідоцтва. В процесі оперативного аналізу потрібно вивчати дотримання запланованих строків купівлі худоби, наскільки куплена худоба зможе задовольнити заплановану молочну продуктивність.

Після втрати виробничого призначення корови вибраковуються із основного стада. Вибракування тварин із основного стада проводиться з різних причин (вік, втрата відтворювальної здатності, безплідність, пошкодження кінцівок та інші хвороби, низька молочна продуктивність). В деяких стадах щорічно вибраковується 30-40 % корів, причинами чого виступають мастити та безпліддя, які є результатом технологій доїння та поганої відгодівлі з дефіцитом фосфору та інших елементів. Тільки правильно налагоджений зоотехнічний облік може забезпечити необхідною інформацією про доцільність вибракування корів через низьку продуктивність, а також для складання раціонів відгодівлі. Він служить основою для ремонту стада.

Постійно потрібно аналізувати операції з реалізації тварин. В умовах ринкових відносин кожне підприємство має право самостійно вибирати канали реалізації, тому головною передумовою проведення оперативного аналізу процесу реалізації є вивчення кон’юнктури ринку та вибір найефективнішого каналу збуту.

Ринкові ціни на вибракуваних корів можуть варіювати в дуже великому діапазоні протягом одного року, тут має значення кондиція конкретної корови. Тому перед збутом бажано обґрунтувати доцільність її постановки на відгодівлю.

Оперативний аналіз реалізації худоби необхідно проводити за категоріями вгодованості, каналами реалізації, заліковою і фізичною масою однієї голови. При цьому неодмінно слід підраховувати втрати господарства від продажу недорощених або некондиційних тварин. Головними джерелами інформації тут є квитанції заготівельних організацій, товарно-транспортні накладні. У випадку виявлення розбіжностей між записами супроводжувальних документів, документів на вибракування, оформлених в підприємстві, та даними квитанцій заготівельних організацій необхідно вивчити причини цих явищ.

В ході подальшого аналізу потрібно дослідити інші напрями вибуття худоби, особливо падіж тварин та використання на внутрішньогосподарські потреби, виявляти причини понадпланового забою. Аналіз падежу варто б проводити за окремими групами поголів’я. Це забезпечить широкі можливості для вивчення причин падежу. Їх можна розділити на дві групи – об’єктивні (стихійні лиха, епідемії, невиліковні хвороби) та суб’єктивні (недотримання умов годівлі, утримання, догляду, ветеринарного обслуговування). Такий аналіз проводять зоотехнік, ветлікар та завфермою на основі журналів захворювання тварин, актів на вибуття худоби, в яких детально фіксуються причини та обставини вибуття тварин, а також можливе використання продукції.

В процесі оперативного аналізу забою худоби на м’ясо доцільно вивчити, наскільки фактичний вихід м’яса відповідає регламентованим нормам виходу, з’ясувати причини відхилень, виявити випадки забою телиць, які планувалося використовувати для ремонту стада або його розширеного відтворення.

Джерелами інформації аналізу такого вибуття є відповідні акти та накладні.

З метою своєчасного виявлення внутрішніх невикористаних резервів відтворення стада та своєчасної їх реалізації в кінці кожного місяця необхідно проводити аналіз вихідного поголів’я (табл. 3.4; 3.5).

 

За даними такого аналізу контролюються як кількісні зміни в поголів’ї, так і якісні (одержано поросят на один опорос, на одну свиноматку). У випадку невиконання плану щодо поголів’я основних видів тварин потрібно детально вивчити причини такого ненормального явища і розробити систему заходів, спрямовану на пошук резервів збільшення поголів’я і покращання якості стада. Аналогічно контролюється і хід виконання плану щодо вихідного поголів’я та вікових груп тварин і птиці.

 

Таблиця 3.4

Виконання плану вихідного поголів’я свиней

Піввікові групи свиней	Кількість голів	Зміна поголів’я за місяць	Виконання плану, %
на початок місяця	на кінець місяця	план	факт
план	факт
Наявність свиней всього
в т. ч.: кнури – перевірювані
свиноматки ремонтні
свиноматки – перевірювані
Ремонтний молодняк
Молодняк на підсосі
Злучено свиноматок
Одержано поросят всього
Одержано поросят на 1 опорос
Одержано поросят на 1 основну свиноматку
Одержано поросят на 1 середньорічну свиноматку
Передано поросят на відгодівлю

 

Таблиця 3.5

Виконання плану вихідного поголів’я великої рогатої худоби за (місяць)

Піввікові групи худоби	Кількість голів	Зміна поголів’я за місяць	Виконання плану, %
на початок місяця	на кінець місяця	план	факт
план	факт
Корови
Ремонтний молодок всього
в т. ч.: нетелі
телиці старше 1 року
телиці до року
бички до року
Тварини на вирощуванні і відгодівлі всього
в т. ч.: старше 1 року
до 1 року
Разом

 

Поголів’я худоби постійно змінюється у зв’язку із приплодом, закупками, падежем і продажем. Для того, щоб проконтролювати, чи відповідають кількісні і структурні зміни поголів’я запланованому рівню в кожному підприємстві, необхідно щомісяця балансовим методом складати оборот стада з врахуванням фізіологічних особливостей окремих видів тварин, вікового складу поголів’я, умов утримання і годівлі (табл. 3.6).

 

Таблиця 3.6

Рух худоби на фермі

Місяць

Велика рогата худоба

На початок місяця

Приплід

Перевід з інших вікових груп

Закупка

Разом

Падіж

Реалізація

Перевід в інші вікові групи

На кінець місяця

план

факт

план

факт

план

факт

план

факт

план

факт

% виконання плану

При цьому плановий оборот стада складається на місяць на основі планів-графіків осіменіння і одержання приплоду, договорів збуту худоби, зоотехнічних заходів з оновлення стада, а фактичний – на основі книги руху поголів’я на фермі в останній день звітного місяця. Зіставляючи фактичні обороти із запланованими, можна виявити причини відхилень фактичного поголів’я тварин від планового.

Аналізуючи структурні зміни поголів’я, можна встановити якісні зміни, що відбулися у ньому, а також з’ясувати, чи відповідає дана структура виробничому напряму підприємства.

Така методика аналізу обороту стада дозволить правильно розподіляти витрати фуражних кормів (трава, силос, сіно тощо) між відповідним поголів’ям тварин.

 

 

3.2. Оперативний аналіз виходу продукції в тваринництві

 

При організації оперативного аналізу виходу продукції у тваринництві потрібно враховувати особливості, зумовлені специфікою виробництва кожного виду продукції. На продуктивність тварин впливають сезонні коливання.

Періодичність здійснення аналітичних оцінок тут визначається періодичністю виходу продукції. Так, оперативний аналіз молока та яєць проводиться щоденно, приросту - щодекадно та щомісячно на основі даних контрольного зважування.

Планові завдання з виробництва продукції тваринництва розробляються за кварталами та місяцями, що дозволяє використати для аналізу прямі показники. Для окремих видів продукції, наприклад, молока, завдання доводять до окремих робітників.

Об’єктами аналізу молочного стада є виконання плану з надою молока і одержання приплоду. В ході аналізу тут використовуються як кількісні (надій на одну фуражну корову за день, кількість надоєного молока в стаді за день тощо), так і якісні показники (жирність молока, жива маса телят при народженні, жива маса поросят при опоросі тощо).

Джерелами аналізу виробництва продукції основного молочного стада служать планові завдання з виробництва продукції фермі, первинні документи з виробництва, реалізації та внутрішнього використання продукції.

Оперативний аналіз виробництва і витрачання молока проводиться в таблиці 3.7.

 

Таблиця 3.7

Виробництво і витрати молока за (місяць)

Дата

Кількість корів, голів

Надійшло молока на добу, всього

Надій на фуражну корову, кг

Середня жирність молока, %

Витрати молока, кг

Фактична наявність в цьому місяці попереднього року

фуражних

в т. ч. дійних

Продано молока заводам

реалізовано на ринку

товарність, %

передано на переробку

на випій телят

на громадське харчування

кількість корів, голів

надій молока за добу

натурального

базового

всього, кг

на корову, кг

середня жирність, %

План

Дата факт

Відхилення

Дата факт

Відхилення

і т. д. за кожен день

Всього за місяць

план

факт

Відхилення

Таблиця 3.8

Виконання плану надою молока на молочній фермі за (місяць)

ПІБ доярки	Показники	Дата	Всього за місяць, кг
			і т. д.
ПІБ	План надою, кг
	фактичний надій, кг
	% виконання плану
	Поголів’я корів
	план
	факт
	Надій молока на 1 корову, кг
	план
	факт
	Відхилення
	в т. ч. за рахунок:
	поголів’я
	продуктивності
	Витрати кормів на 1 кормо-день, корм. од., кг
	план
	факт
	% виконання плану
	Витрати кормів на 1 ц продукції, кг
	план
	факт
	% виконання плану
і т. д.
Всього по фермі

 

Таблиця 3.7 складається в такій послідовності. На початку місяця в ній фіксується щоденне планове завдання виробництва та витрачання продукції. До початку наступного робочого дня завідувач ферми проставляє у форму економічного аналізу дані про виробництво і витрачання молока та виявляє відхилення, невиконання планового завдання, вивчає їх причини і розробляє систему заходів з їх усунення. Для поглиблення аналізу виробництва продукції і виявлення резервів його зростання в таблиці проставляються дані за аналогічний день минулого року. В ході аналізу показників даної таблиці особлива увага приділяється товарності молока. У зв’язку з тим, що валовий надій молока обліковують у фізичній масі без перерахунку на базову жирність, розрахунок товарності молока проводять за часткою використання його фізичної маси при виробництві та реалізації.

Особлива увага приділяється внутрішньогосподарському використанню молока, зокрема, вивчається, яка його питома вага витрачається на випій телят, наскільки витримуються зоотехнічні норми витрат молока на випій телят (порушення вказаних норм наносить серйозну, а іноді й непоправну шкоду розвитку галузі тваринництва).

В кінці кожного місяця проводиться аналіз виконання плану надою молока на кожній молочнотоварній фермі як за кількістю, так і за відсотком жирності за групами тварин, закріпленими за кожною дояркою (табл. 3.8).

Крім того, за даними такого аналізу можна постійно контролювати рівень продуктивності групи корів, закріплених за кожною дояркою.

У зв’язку з тим, що продуктивність корів є головним фактором підвищення валового надою молока, в процесі подальшого аналізу необхідно дослідити систему факторів, які мають на неї вплив. Розмір надою молока на середньомісячну корову залежить від багатьох факторів: витрат кормів, частки чистопорідних корів у стаді, вмісту перетравного протеїну у розрахунку на 1 кормову одиницю, рівня зоотехнічної і ветеринарної профілактичної роботи тощо. Однак головними факторами, які визначають величину надою, є рівень і якість годівлі, забезпеченість раціонів перетравним протеїном.