Економічна теорія в широкому розумінні вивчає раціональні методи використання обмежених ресурсів з метою найповнішого задоволення потреб.
Дуже коротке поняття «економіка» можна визначити як науку про вибір. Проблему вибору вирішують всі суб'єкти економічних відносин: домогосподарства, фірми, держава.
Економічна теорія досліджує економічні закони та використовує специфічні поняття - економічні категорії.
Економічні закони виражають постійні, причинно-наслідкові зв'язки між економічними процесами або явищами. Вони, як і закони природи, мають об'єктивний характер, тобто не залежать від волі та бажання людини. Проте вони істотно відрізняються від законів природи, тому що виникають, розвиваються та функціонують лише в процесі економічної діяльності людей — у виробництві, розподілі, обміні та споживанні. Крім того, економічні закони, на відміну від законів природи, діють не вічно. Більшість з них має тимчасовий, скороминущий характер.
Економічна категорія — теоретичний вираз, форма виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують. У кожній економічній категорії відображається діалектична взаємодія соціально-економічних зв'язків і відносин між людьми (відносин економічної власності, суспільної форми праці) з техніко-економічними зв'язками і відносинами, з речовою формою процесу праці, тобто зі взаєминами людини та природи. Економічні категорії рухоміші, мінливіші, ніж економічні закони.
Вивчаючи аналітичну економіку, потрібно розрізняти позитивні (або фактичні) дані та нормативні твердження (або оцінні думки). Позитивна економіка констатує, описує факти і залежності між економічними явищами, такими як вони є в даній економіці. Вона допомагає описати, пояснити і спрогнозувати економічну поведінку. Наприклад, підвищення податків зумовило розвиток «тіньової економіки».
Нормативна економіка вивчає явища з позиції їх відповідності існуючим (виведеним наукою) нормативам. Нормативні економічні знання застосовуються в розробці політики, направленої на побудову кращого суспільства. (Наприклад, щоб вирішити проблему бюджетного дефіциту уряд повинен підвищити податки).
Економічні проблеми можна розглядати як на мікрорівні, так і на рівні макроекономіки. Макроекономіка – галузь економічної науки, яка вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов постійного економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції та рівноваги платіжного балансу. Макроекономіка – це одна з наук, що вивчає закономірності функціонування національної економіки. Предметом мікроекономіки є механізм ухвалення економічних рішень на рівні домашніх господарств і фірм в заданих економічних умовах, а також механізм формування цих “заданих” умов в результаті їх загальних дій.
Роль економічної теорії виявляється через її функції. Теоретична економіка є методологічним фундаментом всього комплексу економічних наук: галузевих (економіка промисловості, транспорту, будівництва), функціональних (менеджмент, фінанси, кредит, маркетинг, прогнозування, ризикологія), міжгалузевих (економічна географія, демографія, статистика).
Практична функція теоретичної економіки полягає в тому, що пізнання веде до передбачення, а передбачення (прогнозування) — до дії. Теоретична економіка повинна бути покладена в основу економічної політики, а через неї пронизувати господарську практику. Дія (практика) веде до нового рівня пізнання, знання — до прогнозування, прогнозування — до правильного ухвалення рішення.
Теоретична економіка — це набір правил, як можна стати багатим. Але вона не дає готових відповідей на всі проблеми. Теорія — лише інструмент, спосіб осмислення економічної дійсності. Володіння цим інструментом, знання основ теоретичної економіки може допомогти кожній людині зробити правильний вибір в багатьох життєвих ситуаціях.