2 етапи творчості: 1 – драматургія (див.19).
Роман «Історія покійного Джонатана Уайльда Великого» (1743). За тематикою й стилем він тісно пов’язаний з п’єсами Філдінга. Фабула побудована на описі життя реального персонажа, знаменитого крадія, який завершив свій «славетний» шлях на шибениці. Про нього писали Дефо та Свіфт, спів ставляючи Уайльда з прем’єр-міністром Уолполом. Крадій та організатор шайки крадіїв, який подвійно наживався: на своїх крадіях і жертвах, котрі платять ватажку шайки за повернення викраденого. Джонатан Уайльд – це образ «великої людини»: адже він діє всупереч закону, сприяє пограбуванню оточуючих й позбавляє крадіїв здобутого.
«Історія пригод Джозефа Ендрюса та його друга Абраама Адамса, написана, наслідуючи манеру Сервантеса та його Дон Кіхота» (1742)
Книга задумана як пародія на роман Річардсона «Памела». Роблячи Джозефа – брата Памели, об’єктом любовних спокус старої жінки (місіс Бубі – господарки), Філдінг висміює пуританський річардсоновський культ абстрактної доброчесності. Наслідування стосується головним чином пастора Адамса, його пригод і характеру, його позиції в житті, його свідомості, неадекватної світові, в якому він живе. Пастор Адамс теж людина не від світу цього, він не тільки проповідує Святе Письмо, а й уявляє світ у відповідності з ним. Але ж світ, що його оточує, надто далеко відійшов від істинного християнства (позиція Лицаря Сумного Образу). Суспільство вважає його диваком і поводиться з ним дуже нешанобливо. Подібно до Дон Кіхота, пастор Адамс теж сповнений бажання служити добробуту та справедливості й боротися зі злом і теж постійно потрапляє в смішне й принизливе становище. Але на відміну від ДК, Адамс здатний захистити себе, отримати перемогу над кривдниками завдяки великій фізичній силі. Полеміка на сюжетному рівні. Вдає чесноту, його виганяють і тут поч. роман великої дороги. Є парні герої.
Створив нову модель роману.
Спирається не стільки на літературу факту, як на ДК: широке охоплення дійсності, багато персонажів, мотив великої дороги, фактурність (чітко видно реальність).
Персонаж мандрує, зустрічі, пригоди, але соціальні умови реальні – роман великої дороги (соціально-побутовий).
Немає чіткої однозначної структури, різні сюжетні лінії,
Акумулює людські типи, звичаї,
Модель дивака в реальному світі (гумористичний струмінь, що стає характерним для англійського роману).
Щасливий кінець характерний для англ. роману того часу. Це втілення просвітницької ідеї доброї природи.
+ див 20.