Соціально-економічним грунтом виникнення і змісту римського приватного права був рабовласницький спосіб виробництва, що зумовлював волю рабовласників. В об'єктивованій формі така воля виражалася в праці. Це стверджується висловлюваннями давньоримських юристів: «Те, що вирішив принцепс, має силу закону», «нема сумніву, шо сенат може творити право» (Ульпіан — Д. 1.4.1; Д. 1.3.9); «будь-який закон є думка (винахід) і дар бога» (Марціан — Д. 1.3.2). Право зумовлене економічним ладом суспільства, його соціальною структурою, політичними відносинами. Воно піддається впливу історичних традицій, пануючої ідеології тощо. В рабовласницькій і феодальній формаціях право відкрито закріплює станові привілеї. примус, використовує найжорстокіші санкції для охорони економічного і політичного всевладдя пануючого стану. З встановленням буржуазного ладу значення і характер права різко змінюються. Відносини капіталістичного виробництва та обміну вимагають розвинених правових систем, відображення в них демократичних принципів, економічних методів примусу, широких можливостей привласнення чужої неоплаченої праці, охорони приватної власності і підприємництва Однак спрямованість права залишається такою самою — захист інтересів можновладців.
Проте воля і сенату, і принцепсу — не безумовна, вона зумовлена умовами способу виробництва, що панує в тій чи іншій формації, на тій чи іншій стадії її розвитку. Іншими словами, право — продукт поділу суспільства на відповідні стани. В ньому відбивається воля пануючого стану, спрямована на захист свого панування, своїх інтересів, але вона (воля) зумовлюється економічним ладом, способом виробництва. Залежність права від економіки можна спостерігати в будь-якій формації. Рабовласницький спосіб виробництва засобами права закріплював за рабовласником все, вироблене рабом. Проте розвиток продуктивних сил стримувався незацікавленістю раба в підвищенні пpoдyктивнocтi праці, бо все вироблене ним, привласнювалось його володарем.
Отже, право стримувало розвиток продуктивних сил. На зміну рабовласницькому способу виробництва врешті-решт приходить новий економічний лад, який приводить у відповідність і правову систему. При феодалізмі кріпак вже має право на частку виробленого продукту, яку залишає за собою.
Отже, підставою виникнення права були інтереси пануючого стану, прагнення зберегти своє панування. Джерелом змісту права є матеріальні умови життя цього стану, тобто економічний лад.