Дії АРП під час ліквідаціі наслідків аварії на РНО.

Ліквідація наслідків аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах здійснюється силами раніше створеного угрупування у взаємодії із з’єднаннями та частинами хімічних, інженерних військ Міністерства оборони України та спеціалізованими формуваннями. Аварійно-рятувальні підрозділи оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час ліквідації наслідків аварії можуть залучатися: до локалізації та гасіння пожеж, проведення рятувальних робіт, дезактивації території, будівель, споруд, техніки, обмундирування, спецодягу та засобів захисту, санітарної обробки особового складу загонів і формувань цивільного захисту, до здійснення дозиметричного контролю і проведення заходів для пилопридушення, збирання і захоронення радіоактивних відходів, зведення водозабірних споруд, до ремонту і будівництва шляхів, до огородження зони відчуження, до спорудження захисних споруд для укриття особового складу безпосередньо у зоні зараження і медичного забезпечення підрозділів та населення, до підтримання належного епідемічного стану, до лабораторного контролю за ступенем зараження об’єктів зовнішнього середовища в районі аварії.

Після прибуття в район аварії та одержання завдання начальник загону під час оцінки обстановки аналізує масштаби і характер радіоактивного забруднення, його вплив на дії особового складу підрозділу, роль і місце загону в проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт.

Під час визначення завдань начальник загону зазначає ділянки (об’єкти), на яких потрібно зосередити основні зусилля, черговість, обсяг і терміни виконання робіт, склад змін, порядок їх роботи та відпочинку, використання засобів захисту, встановлену дозу опромінення особового складу і заходи щодо захисту на випадок можливих наступних радіоактивних викидів, дії підрозділів для завершення робіт на даному об’єкті.

Під час організації дій підрозділів у зонах радіоактивного зараження, начальник загону організовує дозиметричний контроль, визначає режим радіаційного захисту, послідовність робіт, порядок використання засобів захисту, санітарної обробки особового складу, спеціальної обробки техніки, дезактивації обмундирування, спорядження, харчування і відпочинку особового складу.

Характер дії загону в районі аварії визначається обстановкою, що склалася. Загін веде роботу в районі аварії, як правило, на кількох об’єктах одночасно. При цьому дії на всіх об’єктах повинні проводитися узгоджено, за єдиним планом.

Рятувальні підрозділи проводять розвідку району і визначають місця знаходження уражених, розбирають завали, розшукують та рятують людей, надають їм першу допомогу, беруть участь у ремонті та відновленні окремих об’єктів, ділянок шляхів, оточенні районів відчуження.

Пожежні підрозділи проводять пожежну розвідку, ведуть боротьбу з пожежами, що перешкоджають рухові сил до ділянок (об’єктів) робіт і ускладнюють їх дії, а також локалізують і гасять пожежі в будинках, де перебувають люди, поблизу входів і виходів із захисних споруд, рятують людей із палаючих будівель, зон пожеж, задимлення. За потреби пожежні підрозділи можуть залучатися до пилопридушення і проведення дезактивації будівель, споруд і техніки.

Підрозділи хімічного захисту проводять радіаційну розвідку, спеціальну обробку озброєння, бойової та іншої техніки, засобів захисту, обмундирування, дезактивацію споруд, приміщень, будинків і обладнання, шляхів з твердим покриттям, санітарну обробку особового складу підрозділів і населення, здійснюють дозиметричний контроль. Беруть участь у пилопридушенні на ділянках місцевості, шляхах та в місцях поховання джерел радіоактивного забруднення.

Механізовані підрозділи проводять розвідку, розбирають і розчищають завали, беруть участь у рятуванні людей, надають їм першу допомогу, укріпляють конструкції, що загрожують обвалом, здійснюють локалізацію аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, беруть участь у ремонті й оновленні окремих ділянок шляхів, загородженні зони відчуження.

Інженерні підрозділи передаються у розпорядження рятувальних підрозділів у повному складі при виконанні трудомістких інженерних робіт. Основні зусилля їх зосереджуються на розбиранні завалів, прокладанні проїздів і проходів у них, обрушенні конструкцій будівель, які загрожують обвалом, розбиранні завалів, викопування канав, котлованів, виявленні місць аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, створенні загороджувальних протипожежних смуг, ремонті шляхів та зведенні водоохоронних споруд.

Медичні підрозділи збирають уражених, розподіляють їх за ступенем ураження, здійснюють санітарну обробку, надають їм першу медичну й лікарську допомогу, готують уражених до евакуації, за потреби проводять йодну профілактику та інші спеціальні заходи.

Організація роботи медичних підрозділів проводиться в тісному зв’язку з місцевими територіальними органами охорони здоров’я.

Кінологічні підрозділи проводять розвідку району, визначають місця знаходження уражених та надають їм першу допомогу.

Підрозділи водопостачання обладнують пункти водопостачання в районах розміщення і дій частин. При цьому, в першу чергу використовуються системи водопостачання, що збереглись, а в разі їх нестачі – влаштовуються пункти водопостачання біля свердловин чи відкритих джерел води з використанням фільтрувальних станцій. Пункти водопостачання захищаються від потрапляння до них радіоактивних речовин.

У ході робіт з ліквідації наслідків аварії начальники підрозділів також організують і виконують радіаційний контроль і радіологічний захист, відпочинок виведених з цих районів підрозділів та заходи для захисту особового складу від можливих радіоактивних викидів.

Для захисту особового складу, який перебуває в місцевості з високими рівнями радіації, використовуються захисні споруди, підвали, глибокі приміщення, а також здійснюється виведення підрозділів з небезпечних районів. Ремонт і оновлення захисних споруд проводиться залежно від обставин, у ході рятувальних та інших невідкладних робіт.

Начальник загону з групою офіцерів і представниками територіальних органів цивільного захисту прибуває в найбільш важливий район осередку ураження, або на ділянку чи об’єкт керівництва виконанням завдань. В інші райони, на ділянки, об’єкти робіт висилаються заступники командира, начальники служб та офіцери управління загону.

Командний пункт загону, за можливості, розгортається на незараженій території, в місці, що забезпечує стійке керування і зв’язок з підлеглими підрозділами і формуваннями, що працюють у районі аварії (та тими, що перебувають за його межами), а також начальником цивільного захисту (цивільної оборони), якому підпорядковується загін.

Начальник підрозділу повинен: весь час перебувати на ділянці (об’єкті) робіт, керувати діями підлеглих та перевіряти якість і своєчасність виконання ними завдань, ставити додаткові завдання і збільшувати темпи робіт, підтримувати безперервну взаємодію між підрозділами, що працюють в районі аварії або суміжних ділянках, забезпечувати своєчасно підрозділи необхідними матеріалами та засобами, а особовий склад – харчуванням, постійно стежити за правильним використанням техніки та механізмів під час виконання особовим складом правил безпеки, систематично доповідати старшому начальнику про хід виконання завдань.

Командно-спостережний пункт підрозділу розгортається на ділянці робіт або в безпосередній близькості від неї з урахуванням рівня радіаційного зараження та “рози вітрів”.

Заміна підрозділів і формувань проводиться після закінчення роботи або у разі одержання особовим складом установлених доз опромінення. Час і порядок заміни підрозділів визначає начальник загону.

З метою забезпечення безперервного виконання робіт, заміна особового складу проводиться безпосередньо на ділянках робіт. Техніка підрозділів та формувань, що замінюються, залишається на місці робіт, у разі потреби, і передається прибулим на заміну підрозділам і формуванням. Під час заміни старшим на ділянці (об’єкті) робіт є начальник підрозділу, яку замінюють.

Після заміни підрозділи і формування виводяться на пункти збору, де начальники перевіряють наявність особового складу, озброєння, засобів індивідуального захисту, техніки, інструментів та іншого майна.

Виведені із місця ураження підрозділи проводять підготовку до наступних дій. З цією метою проводиться спеціальна обробка підрозділів, технічне обслуговування машин, приладів і засобів зв’язку, заміна та ремонт засобів індивідуального захисту, поповнення використаних матеріальних засобів, організуються профілактичні заходи та відпочинок особового складу.