Завдання управління підрозділами

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

Завдання управління підрозділами.

Управління включає: - підтримку високого морального стана особового складу і їхньої постійної… - безупинне, наполегливе добування, вивчення й узагальнення даних обстановки;

Принципи управління.

Безперервність управління досягається своєчасним прийняттям рішень та оперативним доведенням задач до підлеглих; наявністю зв’язку з підлеглими і… Твердість управління полягає у рішучому і наполегливому впровадженню заходів… Гнучкість управління забезпечується оперативним реагуванням на зміну обстановки; своєчасним уточненням прийнятих…

Органи управління в НС.

До координуючих органів управління в НС відносяться: постійно діюча комісія з питань техногенно-екологічної ситуації та надзвичайних ситуацій і спеціальна комісія з ліквідації НС, яка створюється у разі виникнення НС.

Для безпосередньої організації робіт з ліквідації НС або її наслідків та керівництва залученими органами управління, силами і службами одним із вищезазначених органів управління призначається уповноважений керівник з ліквідації НС (далі – уповноважений керівник).

Для організації і координації АРНР уповноваженим керівником створюється штаб з ліквідації НС. Ієрархія органів управління в НС показана на рис..

Завдання штабу з ЛНС.

Штаб утворюється відповідно до ПКМУ №1201 від 19.08.02 року, уповноваженим керівником з ліквідації НС. Штаб НС очолює начальник штаб. Склад: робочі групи або окремі фахівці.

Завдання:безпосередня організація та координація АР та ІНР.

Зміст рятувальних та інших невідкладних робіт.

Рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться з ме­тою пошуку уражених, надання їм медичної допомоги та еваку­ації їх у лікувальні установи заміської зони, а також для забезпечення життєдіяльності міст та об'єктів народного го­сподарства шляхом локалізації та ліквідації наслідків аварій у мережах комунального господарства, енергетики, транспорту та зв'язку.

Рятувальні роботи включають:

- розвідку маршруту просування і ділянок (об'єктів) робіт;

- локалізацію та гасіння пожеж на маршрутах просування та ділянках (об'єктах) робіт;

- пошук уражених та витягування їх з пошкоджених та палаючих будівель, загазованих, задимлених та затоплених приміщень, завалів;

- відкриття зруйнованих, пошкоджених та завалених захисних споруд та рятування людей, які знаходяться у них;

- подання повітря у завалені захисні споруди, у яких пошко­джена Фільтровентиляційна система, а також у звичайні укриття (підвальні та Інші заглиблені приміщення);

- надання першої медичної допомоги;

- вивід (вивіз) населення з небезпечних міст у безпечні райони;

- спец. обробку озброєння, техніки, засобів захисту та обмун­дирування (одягу), обеззаражування території та споруд, продовольства, води та фуражу, а при необхідності санітар­ну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарсь­ких тварин.

Інші невідкладні роботи мають метою скласти умови для про­ведення рятувальних робіт і забезпечення життєдіяльності міст шляхом ліквідації і локалізації наслідків аварій на мережах комунального господарства, енергетики, транспорту і зв'язку.

Інші невідкладні роботи включають:

- прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів у руйну­ваннях і на уражених ділянках місцевості, локалізацію аварій на газових, електричних, водопровідних, каналізаційних, теплових та технологічних мережах;

- укріплення та зруйнування конструкцій, що загрожують обвалом;

- відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт;

- пошук, знешкодження та знищення невибухнувших боєприпасів у звичному спорядженні та інших вибухонебезпечних предметів;

- відновлення пошкоджених захисних споруд.

Успішне проведення рятувальних та інших невідкладних ро­біт досягається:

- своєчасною організацією і безперервним веденням розвідки, добування нею достовірних даних в установлені строки;

- швидким вводом сил Цивільної оборони в осередки ураження для виконання задач;

- високою виучкою і психологічною стійкістю особового складу;

- знанням і суворим додержанням особовим складом правил пове­дінки і мір безпеки при проведенні робіт;

- завчасним вивченням командирами формувань особливостей імо­вірних ділянок (об'єктів) робіт, характеру їх забудови, наявності комунально-енергетичних і технологічних мереж, місць зберігання сильнодіючих отруйних речовин, місць розташування і характеристики захисних споруд;

- безперервним і твердим управлінням, чіткою організацією взаємодії сил і засобів, які залучаються до робіт і всебіч­ним їх забезпеченням.

Вчасна організація і швидке проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах стихійного лиха, значних ава­рій та катастроф, осередках ураження є найважливіше завдання командирів усіх ступенів.

Для успішного виконання задач командири підрозділів завчасно зобов’язані:

- вивчити особливості і характеристику можливих ділянок (об'є­ктів) робіт;

- знати райони розташування формувань, стан доріг і передбачаємих маршрутів руху до ділянок (об'єктів) робіт;

- забезпечити командирів підлеглих підрозділів схемами або викопіровками з плану передбачаємих ділянок (об'єктів) робіт з нанесенням на них захисних споруд і іншими об'єк­тами, які мають значення для проведення робіт.

Рятувальні та Інші невідкладні роботи характеризуються великим обсягом і обмеженим часом на їх проведення, складними умовами обстановки та граничною напругою сил особового складу. Вони проводяться безперервно вдень і вночі, за будь-яку погоду, цілком до їх завершення. Це забезпечується висо­кою бойовою готовністю підрозділів, їх високою виучкою, знан­ням командирами підрозділів особливостей можливих ділянок (об'єктів) робіт та характеру об'єкту, підтримкою високого морального духу особового складу, сталим та безперервним управлінням підпорядкованими підрозділами та приданими формуван­нями та всебічне їх забезпечення.

Дії АРП під час ліквідаціі наслідків аварії на РНО.

Після прибуття в район аварії та одержання завдання начальник загону під час оцінки обстановки аналізує масштаби і характер радіоактивного… Під час визначення завдань начальник загону зазначає ділянки (об’єкти), на… Під час організації дій підрозділів у зонах радіоактивного зараження, начальник загону організовує дозиметричний…

Дії АРП під час ліквідаціі наслідків аварії на ХНО.

Після прибуття на місце аварії начальник загону повинен організувати розвідку, поставити завдання підрозділам та організувати їх взаємодію. Під час постановки завдань підлеглим начальник загону в наказі вказує… Під час організації робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії, начальник загону особливу увагу приділяє…

Дії АРП під час ліквідації наслідків аварії на транспорті.

На залізничному транспорті розмір аварії визначається: за наявністю великої кількості рухомого складу з пасажирами та різними вантажами;… Для визначення обстановки, що виникла після аварії на залізниці, висилаються… Розвідувальні підрозділи також виявляють ділянки хімічного, радіаційного і бактеріологічного (біологічного) ураження,…

Дії аварійно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ у районах стихійного лиха.

Після прибуття в район стихійного лиха начальник загону з’являється до особи, в розпорядження якої він призначений, одержує від неї інформацію про… Під час визначення завдань начальник загону вказує: засоби для ліквідації… При організації взаємодії підрозділів у районі стихійного лиха начальник загону визначає порядок і послідовність…

Заходи при ліквідації наслідків стихійного лиха.

Дії аварійно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ у осередку хімічного ураження

У наказі начальник загону визначає: аварійно-рятувальним підрозділам: засоби посилення, ділянки (об’єкти) робіт,… підрозділам хімічного захисту: ділянки місцевості та об’єкти, що підлягають дегазації, місця, де розлиті хімічно…

Шляхи забезпечення відновлення боєздатності підрозділів.

Забезпечення постійної готовності підрозділів цивільного захисту (цивільної оборони) до дії досягається: - відновлення порушеного управління; - виявлення втрат і виведення підрозділів у незаражені райони, ремонт та відновлення техніки;

Склад сил цивільного захисту.

Сили ЦЗ - оперативно-рятувальна служба ЦЗ (воєнізовані формування), професійні формування, спеціалізовані формування, добровільні рятувальні дружини.

Засоби цивільного захисту.

Пожежно-та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та ЗІЗ, інше майно.

Призначення, загальна організаційна структура АРЗ ОРС ЦЗ (СРЦШР).

Аварійно-рятувальні підрозділи ОРСЦЗ підпорядковуються Міністру України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків… Організаційно аварійно-рятувальні підрозділи (загони) ОРСЦЗ складаються з… Аварійно-рятувальний загін ОРСЦЗ має призначення для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках…

Призначення, загальна організаційна структура АРЗ СП ГУ МНС.

В зошиті службової підготовки.

Призначення підрозділів загону (центру).

Класифікація НС. Її мета. Ознаки НС. Розділення НС по признакам. Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей… Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України (рис. 1.1) і оказувати негативний вплив на…

Види НС. НС природного характеру.

НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація грунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, а саме сільськогосподарських, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками і т. ін.;

Види НС. НС соціально-політичного характеру.

Види НС. НС воєнного характеру.

НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення, що визначаються окремими нормативними документами і тому в цьому Класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 "НС воєнного характеру".

Поділення НС по «галузевому ознаку», та «маштабу можливих наслідків».

Надзвичайні ситуації на транспорті додатково діляться в залежності від виду транспорту на надзвичайні ситуації на повітряному, водному, наземному і… По третьому основному признаку "за масштабом можливих наслідків"… загальнодержавного рівня - надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше областей (Автономної…

Міжнародні організації попередження і ліквідації наслідків НС

-Організація Об’єднаних Націй (ООН): - департамент з гуманітарних питань – центральний орган ООН по плануванню,… - ЮНЕСКО - організація ООН з питань освіти, науки і культури. Орієнтований на розвиток фундаментальних досліджень в…

Угрупування сил ЦЗ. Його мета та завдання.

Створення угрупувань сил передбачається планами цивільного захисту (цивільної оборони) завчасно, виходячи з прогнозу можливої обстановки у разі… У разі виникнення надзвичайних ситуацій склад та побудова угрупувань сил… Угрупування сил цивільного захисту (цивільної оборони) повинно відповідати задуму майбутніх дій і забезпечувати:…

Склад угрупування сил ЦЗ.

Ядром угрупування сил є аварійно-рятувальні підрозділи (загони) ОРСЦЗ, а також спеціалізовані та територіальні невоєнізовані формування цивільного… Перший ешелон угрупування сил призначений для розгортання і проведення… Другий ешелон призначений для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних та інших невідкладних робіт, а також…

Розвідка, мета, види розвідки.

Загальна розвідка організовується і проводиться з метою: визначення місця, часу та характеру зруйнувань і нанесеного матеріального збитку,… Відповідно до характеру завдань і засобів добування розвідувальних даних… Під час загальної розвідки проводиться спостереження, перевірка району (об’єкту), на якому сталася аварія, катастрофа…

Вимоги до розвідки. Організація ведення розвідки.

Цілеспрямованість розвідки полягає: в суворій відповідності заходів розвідки задуму начальника загону. Безперервність розвідки полягає: у постійному веденні її в умовах мирного і… Активність розвідки полягає: в наполегливості за будь-яких умов і використанні всіх можливих засобів для здобуття…

Організація роботи пересувного пункту управління та

Забезпечення життєдіяльності пересувного пункту управління.

Він розгортається безпосередньо в районі виникнення НС для максимального наближення до місця проведення РтаНР. До оперативного складу пересувного пункту управління входить: 1. Група управління у складі керівництва та управління центру на автомобілях Mitshubishi L200, ГАЗ-32210, автобус…

Дії розвідувальних підрозділів під час пересування до місця НС

Та у районах стихійного лиха.

Попереду основних сил, як правило, діють розвідувальні підрозділи, загони забезпечення руху. Під час аварій на об’єктах економіки розвідувальні підрозділи уточнюють… У районах стихійного лиха розвідувальні підрозділи визначають їх межі, а при зруйнуванні радіаційно- і хімічно…

Завдання та дії загону забезпечення руху під час просування основних сил до місця НС.

Загін забезпечення руху проводить розвідку, відновлює зруйновані ділянки шляхів, за потреби прокладає колоні шляхи в обхід завалів, руйнувань,… Загін забезпечення руху виконує завдання одночасно на декількох ділянках… Начальник загону забезпечення руху, виходячи з обстановки, уточнює завдання підрозділам і в ході роботи з влаштування…

Дії осоновних сил під час просування до місця НС.

Маршрути руху складаються так, щоб вони, за можливістю, не проходили через великі населені пункти. Кількість маршрутів руху в райони стихійного лиха, аварій та катастроф… Для своєчасного і організованого початку та здійснення маршу призначаються вихідний рубіж (пункт) та рубежі (пункти)…

Мета пересування підрозділів ЦЗ. Способи пересування.

Пересування підрозділів проводиться з метою утворення необхідного угрупування сил для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, підсилення підрозділів, які діють на важливих ділянках (об’єктах) робіт та виконання інших завдань.

Підрозділи Цивільної оборони можуть здійснювати пересування власним ходом (марш), за допомогою залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту або комбінованим способом.

Основним способом пересування підрозділів цивільної оборони є марш. Пересування залізничним, морським, річковим і повітряним транспортом, а також комбінованим способом здійснюється на відстані 1000 кілометрів і більше.

Марш

Марш – організоване пересування аварійно-рятувальних підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту у колонах дорогами та кружними шляхами з метою виходу в призначений район або на зазначений об’єкт. Під час маршу гусенична техніка, а також техніка, що має малий запас ходу, може перевозитися на важких автопоїздах (трейлерах), що введені до складу колон, або залізничним транспортом.

Добовий перехід загону може становити: для змішаних колон – до 250 кілометрів, автоколон – 300 кілометрів.

Середня швидкість руху без урахування часу на привали становить: змішаних колон – 20-25 км/год., автоколон – 25-30 км/год.

У горах, районах лісисто-болотистої місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватись до 15-20 км/год., а довжина добового переходу становити до 200 кілометрів, а іноді й менше.

В усіх випадках повинен здійснюватися марш з максимально можливою за даних умов швидкістю.

Марш в особливих умовах.

У сильну заметіль та у разі снігових заносів рух, як правило, припиняється і відновлюється за наказом начальника, який віддав наказ про зупинку. Перед здійсненням маршу по льоду річок і озер (заток) організується їх… Для здійснення маршу в негоду утворюються загони забезпечення руху, а також виділяються на важкопрохідні ділянки…

Склад основних заходів, щодо забезпечення постраждалого населення.

Організаційні заходи, оповіщення, пошук потерпілих та надання невідкладної медичної допомоги, розміщення, психологічне забезпечення, медичне забезпечення, продовольче та речове забезпечення, інформаційне забезпечення.

Життєзабезпечення постраждалого населення. Мета, завдання.

Забезпечити нормальні умови життєдіяльності населення, яке постраждало в результаті НС.

Види забезпечення дій підрозділів під час проведення рятувальних робіт.

Оперативне забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на створення аварійно-рятувальним підрозділам ОРСЦЗ сприятливих умов для організованого та своєчасного початку рятувальних та інших робіт і успішного їх проведення.

Види оперативного забезпечення – це розвідка, захист від зброї масового ураження, інженерне, хімічне, психологічне, топографічне, гідрометеорологічне (метеорологічне) забезпечення, охорона та маскування.

Оперативне забезпечення організується першим заступником начальника загону та відповідними начальниками служб на основі рішення начальника загону, його вказівок і розпоряджень вищестоящого керівництва, які стосуються видів оперативного забезпечення. Завдання щодо оперативного забезпечення доводяться до підрозділів розпорядженнями управління загону.

Відсутність вказівок і розпоряджень не звільняє начальника та його заступників від своєчасної організації оперативного забезпечення.

Психологічне забезпечення

Успішне виконання завдань цивільного захисту (цивільної оборони) значною мірою залежить від морального духу, свідомості, професійної підготовки особового складу її підрозділів.

Технічне забезпечення

Технічне забезпечення полягає в організації і здійсненні заходів, пов’язаних із постачанням підрозділам озброєння і техніки, боєприпасів і технічного майна, експлуатацією (зберіганням), технічним обслуговуванням озброєння і техніки, підтриманням їх у стані готовності, проведенням технічної розвідки, евакуації, ремонту і поверненням техніки до ладу. Розрізняють автотехнічне, інженерно-технічне забезпечення, технічне забезпечення зв’язку й автоматизованої системи управління підрозділами, технічне забезпечення служб тилу.

Метрологічне забезпечення

Метрологічне забезпечення загону полягає в проведенні організаційно-технічних заходів, спрямованих на дотримання необхідної точності вимірів та підвищення достовірності вимірювальних параметрів озброєння і техніки з метою підтримання їх у постійній готовності до застосування.

Тилове забезпечення

Тилове забезпечення організовується з всіх видів діяльності загону з метою їх підтримання у боєздатному стані і створенні умов для виконання поставлених завдань. Воно включає: матеріальне, медичне, ветеринарне, торговельно-побутове, квартирно-експлуатаційне, фінансове забезпечення.

Матеріальне забезпечення

Матеріальне забезпечення аварійно-рятувальних підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту має на меті своєчасне і повне задоволення потреб в озброєнні, техніці, боєприпасах, пальному, продовольстві, речовому, медичному, інженерному, хімічному, квартирному та іншому майні, матеріалах та спеціальних рідинах різного призначення, а також у воді.

Медичне забезпечення

Медичне забезпечення організовується з метою підтримання боєздатності та зміцнення здоров’я особового складу, запобігання виникненню та поширенню інфекційних захворювань, своєчасного надання медичної допомоги ураженим і хворим, їх своєчасної евакуації, лікування та якнайшвидшого повернення до лав. Воно включає: лікувально-евакуаційні, санітарно-гігієнічні, протиепідемічні заходи, заходи медичної служби, спрямовані на захист особового складу від усіх видів ураження, а також забезпечення медичним майном.

Ветеринарне забезпечення

Ветеринарне забезпечення організовується з метою охорони особового складу підрозділів від інфекційних та інвазійних хвороб, спільних для людей і тварин, від хвороб, що спричиняються вживанням недоброякісної їжі, а також з метою запобігання захворюванням робочих і призначених на забій тварин та ліквідації спалахів таких хвороб.

ФУНКЦІОНАЛЬНА ПІДГОТОВКА

Керівні документи щодо забезпечення захисту населення і територій від НС.

МНС у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції (254к/96-ВР) і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим положенням про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 листопада 2006 р. N 1539 Київ.

Основні завдання у сфері захисту населення і територій

Від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

- здійснення комплексу заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

- забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодії органів управління у цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та

природного характеру і реагування на них.

Основні принципи у сфері захисту населення і територій

Від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

- пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля; - безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці; - вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного…

Основні заходи у сфері захисту населення і територій

Від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

1.Інформування та оповіщення

2. Спостереження

3. Укриття в захисних спорудах

4. Евакуаційні заходи

5. Інженерний захист

6. Медичний захист

7. Біологічний захист

8. Радіаційний і хімічний захист

9. Державна стандартизація з питань безпеки у НС техногенного та природного характеру

10. Державна експертиза у сфері захисту населення і територій від НС техногенного

та природного характеру

11. Державний нагляд і контроль у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

12. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

Склад сил та засобів захисту населення і територій

Від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

До складу сил та засобів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру входять:

- відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а

- також добровільні рятувальні формування, що залучаються до проведення відповідних робіт.

Професійні аварійно-рятувальні служби і спеціальні (воєнізовані) аварійно-рятувальні служби, з яких складаються зазначені сили та засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше ніж трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.

У разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування.

Державні органи управління у сфері захисту населення і територій

Від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Державними органами управління у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

- Кабінет Міністрів України;

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- інші спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;

- місцеві органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом;

- органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом.

Дати визначення «Надзвичайний стан». Мета введення надзвичайного стану.

Надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки.

Метою введення надзвичайного стану є: якнайшвидша нормалізація обстановки, відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, нормального функціонування конституційних органів влади, органів місцевого та регіонального самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства.

Умови введення надзвичайного стану. Строк дії НС.

Надзвичайний стан може бути введено за умов: 1) стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють… 2) масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

Зміст заходів режиму НС.

Під час надзвичайного стану держава може вживати заходів, передбачених цим Законом, відступаючи від своїх зобов’язань за Конституцією лише настільки, наскільки це вимагається гостротою стану, за умови, що такі заходи не є несумісними з іншими зобов’язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискримінації виключно на основі національності, мови, статі, релігії чи соціального походження.

Правова основа цивільного захисту.Правовою основою цивільного захисту є: - Конституція України;- закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";- закон України "Про Цивільну оборону України";- закон України "Про правовий режим надзвичайного стану";- закон України "Про правовий режим воєнного стану"; - закон України "Про аварійно-рятувальні служби"; - закон України "Про пожежну безпеку"; - закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; - закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"; - закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"; - закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи";- міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.Мета та принципи ЦЗ.Цивільний захист здійснюється з метою:- реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;- подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.Цивільний захист здійснюється на принципах:- гарантування державою громадянам конституційного права на захист життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам - права на безпечне функціонування;- добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я;- комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;- територіальності та функціональності єдиної системи цивільного захисту;- мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;- гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері цивільного захисту відповідно до законодавства.Основні завдання ЦЗ.Основними завданнями цивільного захисту є:- збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;- розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;- розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;- розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;- оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, щовживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;- організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;- проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;- надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;- навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;- міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.Основні заходи у сфері ЦЗ.З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об'єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підпорядковані їм сили і засоби, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, добровільні рятувальні формування здійснюють оповіщення та інформування, спостереження і лабораторний контроль, укриття у захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.Структура єдиної системи цивільного захистуСтруктуру єдиної системи цивільного захисту становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту.Функціональні підсистеми єдиної системи цивільного захисту створюються центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій в разі їх виникнення.Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.Територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту визначаються положеннями, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту.Єдина система цивільного захисту може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.

Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.

Основні заходи режиму повсякденного функціонування.Режим повсякденного функціонування єдиної системи цивільного захисту встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.У режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби єдиної системи цивільного захисту:- забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;- розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення можливих втрат;- здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки і захисту населення під час надзвичайної ситуації;- забезпечують підготовку органів управління до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях, організовують навчання населення з поводження із засобами захисту в таких ситуаціях;- створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;- проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.Основні заходи режиму підвищеної готовностіРежим підвищеної готовності єдиної системи цивільного захисту встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення надзвичайної ситуації.У режимі підвищеної готовності органи управління єдиної системи цивільного захисту:- надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення цивільного захисту, в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;- формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, готують пропозиції щодо її нормалізації;- посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів;- розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;- приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення надзвичайної ситуації;- здійснюють заходи із запобігання виникненню надзвичайної ситуації.Основні заходи режиму надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, воєнного стану.Режим надзвичайної ситуаціїРежим надзвичайної ситуації єдиної системи цивільного захисту встановлюється в разі виникнення та під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.У режимі надзвичайної ситуації органи управління єдиної системи цивільного захисту:- визначають межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;- організовують захист населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;- організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучають необхідні сили і засоби;- здійснюють безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях;- оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток надзвичайної ситуації, заходи, які виконуються, та оповіщають населення.Режим надзвичайного стануРежим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах надзвичайного стану встановлюється відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" .Режим воєнного стануРежим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначаються відповідно до закону України "Про правовий режим воєнного стану" .Звільнення із служби осіб рядового та начальницького складу, які проходять службу за контрактом. Звільнення із служби осіб рядового і начальницького складу проводиться:– у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", і за станом здоров'я придатні до військової служби;– у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", або визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби, з виключенням з військового обліку.Контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу, які проходять службу за контрактом, звільняються із служби:1) після закінчення строку контракту;2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі;3) за станом здоров'я – на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до служби;4) у зв'язку із скороченням штатів – у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;5) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;6) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;7) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту;8 ) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду.З ініціативи керівництва органу чи підрозділу цивільного захисту контракт достроково може бути розірвано і особу рядового і начальницького складу звільнено із служби у випадках, передбачених підпунктами 2-4, 6 і 8 пункту 99 цього Положення. З ініціативи особи рядового і начальницького складу контракт може бути розірвано у випадках, передбачених підпунктами 2-5 і 7 пункту 99 цього Положення.Про дострокове розірвання контракту начальник відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту повинен попередити особу рядового і начальницького складу не пізніше ніж за два місяці до подання документів про звільнення із служби. У цей же строк особа рядового і начальницького складу повинна повідомити начальника відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту про свій намір щодо дострокового розірвання контракту.Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення із служби у порядку, встановленому законодавством. Оскарження не припиняє виконання наказу.У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту і звільнення із служби незаконним особа рядового і начальницького складу поновлюється на посаді, яку займала раніше, або на рівнозначній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків.Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які проходять кадрову службу, звільняються із служби:1) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі;2) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до служби;3) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;4) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;5) за службовою невідповідністю;6) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду.Військовозобов'язані, звільнені із служби, повинні прибути до військових комісаріатів для вирішення питання постановки на військовий облік.Рішення про звільнення із служби з ініціативи керівництва відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту доводиться до відома осіб рядового і начальницького складу не пізніше ніж за два місяці перед запланованою датою звільнення, крім випадків, передбачених підпунктами 7 і 8 пункту 99 та підпунктами 5 і 6 пункту 102 цього Положення. Безпосередні та інші прямі начальники проводять з ними особисті бесіди про мотиви звільнення.Особи рядового і начальницького складу, які перебувають на кадровій службі, попереджають про прийняте ними рішення про звільнення із служби з власної ініціативи начальника відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не пізніше ніж за два місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.Особи рядового і начальницького складу, звільнені із служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у разі його скасування в установленому порядку і закриття справи поновлюються за їх бажанням на службі.Особи рядового і начальницького складу, які померли, загинули, визнані в установленому порядку безвісно відсутніми чи оголошені померлими, виключаються з кадрів МНС.Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби здійснюється їх прямими начальниками, яким таке право надано відповідно до Номенклатури посад в органах і підрозділах цивільного захисту для призначення осіб рядового і начальницького складу, а осіб начальницького складу, які мають спеціальні звання від полковника служби цивільного захисту та вище, - виключно Міністром з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.Особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років у пільговому обчисленні та позитивно характеризуються по службі, а тим, хто має особливі заслуги перед державою, незалежно від вислуги років, при звільненні із служби надається наказами начальників, які здійснюють звільнення, право носіння встановленої форми одягу.Днем звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби вважається день, з якого їх виключено наказом по особовому складу з кадрів МНС. День звільнення вважається останнім днем служби.Переміщення по службі.Посади, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу, та відповідні їм спеціальні звання визначаються штатним розписом (штатом).Перелік посад, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу, затверджується МНС.Особи рядового і начальницького складу призначаються на штатні посади наказами по особовому складу начальників відповідно до Номенклатури посад в органах і підрозділах цивільного захисту для призначення осіб рядового і начальницького складу, що затверджується МНС.Переміщення по службі осіб рядового і начальницького складу здійснюється:1) на вищі посади - у порядку просування по службі;2) на рівнозначні посади:– у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;– у разі проведення заміни осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту в місцевостях з установленими строками служби;– в інтересах служби для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи;– за станом здоров'я – на підставі висновку військово-лікарської комісії;– за сімейними обставинами;– на особисте прохання;– з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі атестаційного висновку;3) на нижчі посади:– у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості переміщення на рівнозначну посаду;– за станом здоров'я – на підставі висновку військово-лікарської комісії;– виходячи з професійних, ділових і моральних якостей – на підставі атестаційного висновку;– на особисте прохання особи рядового і начальницького складу;– у порядку виконання дисциплінарного стягнення.Дати визначення термінам: стрій, шеренга, фланг, фронт, інтервал,дистанція, глибина строю, ширина строю, колона.

Стрій - визначене Стройовим статутом Збройних Сил України (далі - Статут) розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для їх спільних дій у пішому порядку та/або на машинах.

Шеренга - стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля одного на одній лінії.

Фланг - правий (лівий) край строю. Під час поворотів строю назви флангів не змінюються.

Фронт - бік строю, до якого військовослужбовці повернені обличчям, а машини - лобовою частиною.

Інтервал - відстань по фронту між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами.

Дистанція - відстань у глибину між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами.

Ширина строю - відстань між флангами.

Глибина строю - відстань від першої шеренги (військовослужбовця, що стоїть попереду) до останньої шеренги (військовослужбовця, що стоїть позаду), а під час дій на машинах - відстань від першої лінії машин (машини, що стоять попереду) до останньої лінії машин (машини, що стоять позаду).

Колона - стрій, у якому військовослужбовці або підрозділи (машини) розміщені один (одна) за одним (одною) на дистанціях, установлених цим Статутом або командиром.

Обов'язки командира перед шикуванням і в строю.

- визначити місце, час, порядок шикування, форму одягу та спорядження, а також озброєння і техніку; у разі потреби призначати спостерігача; - перевіряти й знати наявність у строю підлеглих свого підрозділу… - перевіряти зовнішній вигляд підлеглих, а також наявність спорядження і правильність його припасування;

Види заохочень, які застосовуються до осіб рядового і начальницького складу

До осіб рядового і начальницького складу можуть бути застосовані такі види заохочень:

1) дострокове зняття дисциплінарного стягнення;

2) оголошення подяки;

3) нагородження цінним подарунком або грошовою премією;

4) нагородження грамотою органу чи підрозділу цивільного захисту;

5) занесення прізвища на дошку пошани органу чи підрозділу цивільного захисту;

6) занесення прізвища на дошку пошани спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

7) дострокове присвоєння чергового спеціального звання;

8) присвоєння чергового спеціального звання, вищого на один ступінь від звання, передбаченого займаною штатною посадою;

9) нагородження заохочувальними відзнаками спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

10) представлення до державних та урядових нагород України.

Порядок застосування заохочень

Зміст наказу про застосування заохочення оголошується особам рядового і начальницького складу на зборах, службових нарадах, перед строєм або… Оголошення подяки може застосовуватися як до окремої особи рядового або… Особа рядового або начальницького складу, яка має дисциплінарне стягнення, може заохочуватися лише шляхом дострокового…

Види грубих порушень службової дисципліни.

Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак складу злочину, а саме:

- невихід на службу без поважних причин;

- порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня;

- вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння;

- порушення статутних правил несення служби;

- втрата службового посвідчення, службових документів, бланків суворої звітності;

- невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань;

- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам;

- самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу;

- невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами.

Види дисциплінарних стягнень, що накладаються

На осіб рядового і начальницького складу.

1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана;

Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу.

Посадові оклади осіб рядового та начальницького складу.

Особам рядового і начальницького складу, призначеним на посади, за якими встановлені посадові оклади від мінімуму до максимуму, конкретні розміри… При цьому особам рядового і начальницького складу, які одержували за раніше…

Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу.

Оклад за спеціальним званням.

Особам рядового і начальницького складу, які обіймають штатні посади в органах управління (підрозділах), виплачуються оклади за персонально присвоєними їм спеціальними званнями рядового і начальницького складу.

Виплата окладів за спеціальними званнями рядового і начальницького складу провадиться з дня підписання наказу про присвоєння відповідного спеціального звання.

Особам рядового і начальницького складу, які звільнені зі служби за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, поряд із виплатою одноразової допомоги зберігається виплата окладу за спеціальним званням протягом одного року з дня звільнення.

Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу.

Види надбавок, доплат. Виплата надбавки за вислугу років.

Види надбавок, доплат:

1. Надбавка за вислугу років.

2. Надбавка за виконання особливо важливих завдань.

3. Надбавка за ОУС пов’язанні з підвищеним ризиком для життя.

4.Доплата за службу у нічний час.

5. Доплата спортивні звання

6. Надбавка за почесне звання

7. Надбавка виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавки за службу в умовах режимних обмежень

8. Надбавка кваліфікаційну категорію за кваліфікацію.

9. Надбавка за операторське обслуговування і збереження засобів засекреченого автоматичного зв'язку.

10. Надбавка безперервний стаж на шифрувальній роботі.

11. Надбавка за знання іноземної мови.

12. Доплата за вчене звання.

13. Доплата науковий ступінь.

Розмір та порядок виплати надбавки за вислугу років.

Надбавка обчислюється у відсотках до посадових окладів (ставок) у таких розмірах:

Від 1 до 2 років – 5 %

Від 2 до 5 років – 10 %

Від 5 до 10 років – 20 %

Від 10 до 15 років – 25 %

Від 15 до 20 років – 30 %

Від 20 до 25 років – 35 %

Від 25 і більше – 40 %

Розмір надбавки визначається залежно від стажу роботи, який дає право на отримання такої надбавки (далі – стаж роботи), і обчислюється виходячи з посадового окладу (ставки) за основною посадою (професією) без урахування інших надбавок і доплат.

Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу.

Виплата надбавки за виконання особливо важливих завдань.

Особам рядового і начальницького складу за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби виплачується надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років.

Особам рядового і начальницького складу, які безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи; виконують спеціальні завдання, пов'язані з антитерористичною діяльністю, виплачується надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років.

Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу.

Виплата надбавки за ОУС пов’язанні з підвищеним ризиком для життя.

- особам рядового і начальницького складу підрозділів з охорони атомних електростанцій - до 50 відсотків посадового окладу; - особам рядового і начальницького складу за час роботи на атомних… - особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в екіпажах літаків, вертольотів, надводних кораблів…

Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу. Порядок виплати доплати за службу у нічний час.

Роботою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів та установ службових обов'язків у період з 22 до 6… Під виконанням зазначених службових обов'язків слід розуміти: - несення служби в складі чергових підрозділів, оперативно-аварійних груп тощо;

Види інструктажів з питань охорони праці.

Періодичність проведення вступного та первинного інструктажів.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться: - з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову)… - з працівниками, які прибули у відрядження до підрозділу i беруть безпосередню участь у виконанні робіт, що пов’язані…

Обов’язки рятувальників

- бути ініціативними, самовідданими та наполегливими під час ліквідації надзвичайної ситуації; - активно проводити аварійно-рятувальні роботи, вживати всіх необхідних… - виконувати вимоги відповідних статутів, положень, правил тощо з питань проведення аварійно-рятувальних робіт;

Права рятувальників

- підвищення рівня своїх теоретичних знань, практичних навичок та майстерності за рахунок робочого часу; - харчування за рахунок коштів аварійно-рятувальних служб під час чергування… - обов’язкове особисте страхування.

Види аварійно-рятувальної служби.

Аварійно-рятувальні служби поділяються на державні, комунальні, аварійно-рятувальні служби громадських організацій та аварійно-рятувальні служби… Особливим видом державних аварійно-рятувальних служб є Державна служба… Організаційно-методичне керівництво Службою медицини катастроф здійснюється центральним органом виконавчої влади з…

Органи оперативного реагування на надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту.

На органи управління органів оперативного реагування на надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту покладається: - забезпечення готовності до дій сил і засобів, призначених для реагування на… здійснення комплексу заходів із реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків;

Регіональні та місцеві органи управління та сили цивільного захисту.

- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні адміністрації,… - територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального… 2. До регіональних і місцевих сил цивільного захисту належать:

Сили цивільного захисту.

сили і засоби цивільного захисту - особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;

Основні завдання та функції аварійно-рятувальних служб.

- проведення під час виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях аварійно-рятувальних робіт; - ліквідація надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків; - виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного…