Загальні відомості

Основні технологічні процеси поліпшення якості води полягають у видаленні з неї тих чи інших домішок, що містяться в кількості, яка перевищує норми. Як правило, застосовують освітлення, знебарвлення та знезаражування води.

Освітлення води полягає у видаленні з води завислих речовин, тобто зменшення її каламутності. Його можна проводити шляхом відстоювання і фільтрування. Однак традиційне відстоювання проходить досить довго і при значних витратах води вимагає значних площ та громіздких споруд. Для прискорення освітлення у воду вводять хімічні речовини – коагулянти, що разом із завислими і колоїдними частинками утворюють пластівці, які досить швидко відділяються від води (швидкість випадіння пластівців у осад приблизно в 100 разів більша, ніж частинок тонкодисперсної глини).

Знезаражування води – знищення мікроорганізмів, бактерій, вірусів, головним чином, патогенних, які можуть викликати шлунково-кишкові захворювання: холеру, дизентерію, паратиф та ін. Значна частина бактерій і вірусів затримується при проясненні води відстоюванням і фільтруванням, а ті, що лишились, знищують шляхом обробки води хлором, озоном, сріблом або опромінюючи її бактерицидними ультрафіолетовими променями.

Знебарвлення води – усунення речовин, що обумовлюють кольоровість води. Як правило, знебарвлення води проходить при проясненні і знезаражуванні. Речовини, що обумовлюють кольоровість води, видаляються за рахунок коагуляції та окислення.

Воду очищають як із застосуванням хімічних реагентів (коагулянти, хлору, озону та ін.), так і без них. У останньому випадку вода очищається природним відстоюванням і повільним фільтруванням через дрібнозернисті фільтри. У зв`язку з цим розрізняють методи реагентного і безреагентного очищення.

Схема очисної станції з реагентним очищенням показана на рис. 8.

Рисунок 8 - Схема очисної станції з реагентним очищенням

Лабораторна установка для проведення робіт по очищенню природних вод складається з:

– бак 1 для приготування концентрованої зависі. Бак двосекційний має розміри в плані 1,4 – 0,7м. У якості замутнювача приймають біло-зелену глину. Частинки глини в баці обертом електромішалок приводяться в завислий стан;

– бак 2 для приготування вихідної води з розрахунковою концентрацією зависі;

– посудина Маріотта 3 з розчином коагулянту потрібної міцності;

– насос-змішувач 4 для надавання вихідної води з розчином коагулянту в бачок з постійним рівнем води в ньому 5;

– камера для утворення пластівців 6;

– відстійник 18, у якому випадають завислі частинки під впливом сили тяжіння.

Приготування вихідної води в баці 2 здійснюється шляхом розбавлення концентрованої суміші, яка надходить по трубі 10. Концентрована завись надається за допомогою поплавка-дозатора 8 по трубі 9. Розчин коагулянту подається по гнучкому шлангу 11, на якому встановлений вентиль для регулювання витрати коагулянту. Насос має всмоктувальну і напірну лінії 12 і 13. Для підтримання постійного рівня води в баці 5 вбудована переливна труба 14. Рух води після баку 5 самопливний. Вихідна вода з баку подається в камеру для утворення пластівців по трубі 15, а далі у відстійник. Чиста вода після відстійників відводиться по трубі 22 в резервуар.