Водопостачання та водовідведення

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Спеціальність 6.092100

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

До виконання лабораторних робіт з дисципліни

 

"водопостачання та водовідведення"

 

 

Харків 2009

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

 

Спеціальність 6.092100

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

До виконання лабораторних робіт з дисципліни

 

" водопостачання та водовідведення "

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

водопостачання, каналізації

і гідравліки.

Протокол № 11 від 25 лютого 2008 р.

 

 

Харків 2009

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Водопостачання та водовідведення" для студентів спеціальності 6.092100 „Промислове та цивільне будівництво” / Укладачі: С.М. Епоян, С.В. Лукашенко, Г.М. Савво, С.П. Гарбуз. – Харків: ХДТУБА, 2009 р. – 32 с.

 

Рецензент О.А. Сироватський

 

 

Кафедра водопостачання, каналізації і гідравліки

 

Мета та задачі проведення лабораторних робіт

Мета проведення лабораторних робіт – ознайомлення студентів з матеріалами та обладнанням, які використовуються в системах водопостачання та водовідведення.

Виконання лабораторних робіт дає можливість студентам поглибити теоретичні знання з дисципліни, а також грамотно використовувати сучасні матеріали, обладнання та споруди при проектування та будівництві будівель і споруд.

Перед виконанням вказаних лабораторних робіт студент зобов`язаний ознайомитись з лекційним матеріалом, що стосується кожної з них, а також пройти інструктаж з техніки безпеки у процесі експлуатації насосів.

Під час виконання лабораторних робіт вмикати лабораторне обладнання без викладача суворо забороняється.

Після проведення лабораторних робіт кожен студент повинен скласти індивідуальний звіт про їх виконання.

Лабораторна робота № 1

Труби для водопровідних зовнішніх і внутрішніх мереж

Мета та задачі проведення роботи

Мета виконання лабораторної роботи – навчити практично на підставі теоретичних знань залежно від призначення трубопроводів обґрунтувати вибір матеріалу труб для зовнішніх і внутрішніх водопровідних мереж, які будуються або реконструюються.

Час виконання роботи – 2 години.

Обладнання: стенд № 1 зі зразками труб з різних матеріалів – для улаштування зовнішніх і внутрішніх мереж водопостачання.

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

- знати матеріал труб, який використовують для прокладання і улаштування мереж водопостачання;

- вміти на практиці обґрунтувати вибір матеріалу труб для водопровідних зовнішніх і внутрішніх мереж.

Загальні відомості

Вибір матеріалу та класу труб необхідно проводити на основі статичних розрахунків з урахуванням внутрішнього та зовнішнього тисків. При виборі слід… На території населених пунктів для зовнішніх мереж водопостачання допускається… Зокрема СніП допускає застосування сталевих труб у таких випадках:

Зміст роботи

Студент має ознайомитись з матеріалами труб, які представлені на лабораторних стендах № 1 та № 2 і, використовуючи стенд і каталог «Труби, фасонні деталі, арматура та обладнання систем зовнішнього водопостачання і каналізації» (довідковий посібник) під загальною редакцією проф. М. І. Колотило, підібрати труби та фасонні частини для систем водопроводу та дати аналіз позитивної якості та недоліків труб різного призначення (табл.1).

Таблиця 1 – Дані для підбору труб та фасонних частин

№№	Системи водопостачання	Характеристика трубопроводу
Зовнішні системи
	Господарсько-питний водопровід	d = 400 P = 1,4 МПа
	Технічний водопровід	d = 300 P = 1,0 МПа
	Протипожежний водопровід	d = 500 P = 1,6 МПа
	Об`єднаний господарсько-питний	d = 600 P = 1,1 МПа
	Дюкери	d = 600 P = 1,0 МПа
	Перехід під автошляхами	d = 400 P = 1,0 МПа
	Об`єднаний магістральний трубопровід	d = 1200 P = 1,2 МПа
Внутрішній водопровід
	Господарсько-питний водопровід	d = 40 P = 0,6 МПа
	Технічний водопровід	d = 100 P = 0,4 МПа
	Внутрішній простий протипожежний водопровід	d = 50 P = 1,2 МПа
	Об`єднаний господарсько-питний з протипожежним водопровід	d = 100 P = 0,9 МПа
	Автоматичний протипожежний водопровід	d = 50 P = 0,6 МПа
	Простий протипожежний водопровід	d = 150 P = 0,9 МПа
	Напівавтоматичний протипожежний водопровід	d = 50 P = 0,6 МПа

Зміст звіту

У звіт з лабораторної роботи слід включити:

- найменування роботи, мету;

- результати ознайомлення з матеріалами труб на стенді № 1;

- обґрунтувати вибір матеріалу труб за завданням табл. № 1;

- висновки.

Контрольні питання

1 Як залежить вибір матеріалу труб від тиску?

2 Які переважно застосовують неметалеві труби для прокладання водоводів?

3 Які труби приймаються для простих протипожежних водопроводів в житлових будинках?

4 В яких випадках приймаються сталеві труби для магістральних трубопроводів?

5 З яких новітніх матеріалів улаштовуються внутрішні водопровідні мережі?

 

Лабораторна робота № 2

Труби для водовідвідних мереж

Мета та задачі проведення роботи

Мета виконання лабораторної роботи – навчити практично на підставі теоретичних знань обґрунтувати вибір матеріалу труб для зовнішніх і внутрішніх водовідвідних мереж (самопливних і напірних).

Час виконання роботи – 2 години.

Обладнання: стенд № 2 зі зразками трубі фасонних частин з різних матеріалів – для улаштування зовнішніх і внутрішніх мереж водовідведення.

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

- знати матеріал труб, який використовують для прокладання і улаштування мереж водовідведення;

- вміти на практиці обґрунтувати вибір матеріалу труб для зовнішніх і внутрішніх мереж водовідведення.

Загальні відомості

Цим вимогам відповідають керамічні, бетонні, залізобетонні, азбестоцементні, металеві та пластмасові. Керамічні розтрубні труби широко приймають для улаштування побутових… Бетонні та залізобетонні труби виготовляють напірними й безнапірними з розтрубом або гладкими кінцями. Ці труби…

Зміст роботи

Студенту слід ознайомитись з матеріалами труб, які представлені на стенді №1 і, використовуючи стенд і каталог «Труби, фасонні деталі, арматура та обладнання систем зовнішнього водопостачання і каналізації» (довідковий посібник) під загальною редакцією проф. М. І. Колотило, обрати труби та фасонні частини для систем водовідведення. Дати оцінку позитивної якості та недоліків труб з різних матеріалів (табл. 2).

Таблиця 2 – Дані для підбору труби та фасонних частин для систем водовідведення

№	Системи водовідведення	Діаметр труб
Зовнішні системи
	Побутова мережа водовідведення в сухих ґрунтах	d = 1000
	Виробнича мережа водовідведення в сухих ґрунтах	d = 300
	Дощова мережа водовідведення в сухих ґрунтах	d = 1200
	Головний колектор виробничо-побутової мережі в просадочних ґрунтах	d = 1000
	Дюкери	d = 400
	Переходи	d = 500
	Напірна мережа водовідведення в сухих ґрунтах	d = 1000
Внутрішні системи
	Побутова мережа	d = 100
	Виробнича мережа	d = 150
	Внутрішні водостоки	d = 100
	Об`єднана виробничо-побутова мережа	d = 150
	Внутрішньоквартальна мережа	d = 150
	Вулична мережа	d = 200
	Естакади	d = 300

Зміст звіту

У звіт з лабораторної роботи слід включити:

- найменування роботи, мету;

- результати ознайомлення з матеріалами труб на стенді № 2;

- обґрунтувати вибір матеріалу труб за завданням табл. № 2;

- висновки.

Контрольні питання

1 Яке явище виникає при порушенні водопроникненості труб?

2 В яких випадках застосовують металеві (чавунні або сталеві) труби для зовнішніх водовідвідних мереж?

3 Які матеріали труб приймаються для улаштування водовідвідних самопливних мереж в сухих ґрунтах?

4 Які матеріали труб застосовуються для улаштування внутрішніх мереж каналізації?

5 Як поєднуються труби з пластмасових матеріалів?

Лабораторна робота № 3

Арматура для внутрішніх водопровідних мереж

(гідравлічні й регулюючі характеристики)

Мета та задачі проведення роботи

Мета виконання лабораторної роботи – навчити визначати арматуру труб для зовнішніх і внутрішніх водопровідних мереж та гідравлічні характеристики водорозбірної арматури.

Час виконання роботи – 2 години.

Обладнання: лабораторний стенд № 1 з розміщеною на ньому апаратурою за різними групами.

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

- знати, яка існує арматура для внутрішніх водопровідних мереж, та місце її розміщення на мережі;

- вміти на лабораторних стендах обрати арматуру різних груп та визначити їх гідравлічні характеристики.

Загальні відомості

Залежно від призначення трубопровідна арматура поділяється на запірну, регулюючу і запобіжну. Запірна арматура перекриває потік рідини і відключає окремі ділянки… На системах водопостачання в основному використовується запірна арматура з сірого ковкого чавуну, сталі, бронзи та…

Зміст роботи

Студенту необхідно ознайомитися з арматурою в залежності від призначення на внутрішніх водопровідних мережах та обрати на лабораторних стендах арматуру для різних схем водопровідних мереж.

Визначити арматуру кожної групи.

Дати оцінку матеріалу, з якого виконана арматура.

Для водорозбірної арматури визначити гідравлічні характеристики за таблицею 3.

 

Таблиця 3 – Нормативні характеристики водорозбірної арматури

Прилад	Секундні витрати води, л/с	Годинні витрати води, л/год	Робо-чий напір, м	Витрати стічних вод від приладу, л/с	Мінімальний діаметр, мм
загальні	холодної або гарячої	загальні	холодної або гарячої	підвідних труб	відвідних труб
Водорозбірний кран біля мийки або раковини	0,15	0,15				0,3
Змішувач біля мийки	0,12	0,09				0,6
Змішувач біля умивальника	0,12	0,09				0,15
Змішувач ванни (у тому числі спільний для ванни й умивальника)	0,25	0,18				0,8
Умивальник з водорозбірним краном	0,1	0,1				0,15
Змішувач душу в кабіні	0,12	0,09		-60		0,2
Те саме в групових установках	0,2	0,14		270/230		0,2
Поплавковий клапан змивного бачка	0,1	0,1				1,6
Змивний кран унітаза	1,4	1,4				1,4	-
Поливальний кран	0,3	0,3 0,2		1080/720		0,3		-

 

Гідравлічними характеристиками арматури є розрахункова витрата та робочий напір.

Розрахунковою витратою (q₀ л/с) називається кількість води, яку необхідно надати споживачу.

Робочий тиск (Р_роб МПа) – тиск, який необхідно мати перед водорозбірною арматурою, для забезпечення подачі розрахункової кількості води і створити необхідний струмінь виливання.

Залежність витрати води від напору на розгалуженні при різних значеннях відносного відкриття q = f(H) при µ = var (витратна характеристика) ; залежність відносної витрати від відносного відкриття арматури µ = f (n) регулююча характеристика; гідравлічні показники арматури визначаються при повному відкритті, що не відповідає умовам її дійсній роботі.

Регулюючі характеристики арматури уявляють собою залежність відносної витрати води від ступеня відкриття арматури:

µ = f (n),

де µ – відносна витрата;

n – відносне відкриття.

µ = q_i /q_max,

де q_i – витрата води, л/с, при поточному відкритті;

q_max – максимальна витрата води.

Зміст звіту

У звіт про виконання лабораторної роботи слід включити:

- найменування роботи, мету;

- результати ознайомлення з арматурою трубопровідною і водорозбірною на стенді № 1;

- таблицю визначення гідравлічних характеристик для водорозбірної арматури;

- висновки.

Контрольні питання

1 З яких матеріалів виготовляється арматура різного призначення?

2 Для чого потрібна запірна арматура на водопровідній мережі?

3 З якою метою встановлюють регулятори тиску на внутрішніх водопровідних мережах?

4 Які робочі параметри у змішувачів для мийок?

5 Для чого встановлюють зворотні клапани?

Лабораторна робота № 4

Пуск і зупинка відцентрового насоса

Мета та задачі проведення роботи

Мета виконання лабораторної роботи – ознайомлення з конструкціями насосів, приладами для вимірювання тиску, засвоєння правил пуску і зупинки відцентрових насосів.

Час виконання роботи – 2 години.

Обладнання: експериментальна насосна установка.

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

- знати схему лабораторної установки;

- вміти здійснити пуск і зупинку відцентрового насосу.

Загальні відомості

Насосні агрегати встановлюють на фундаменти, що знаходяться вище підлоги на 20-30 см, і обладнують надійною звукоізоляцією, яка складається з… Для протипожежних насосів звукоізоляція необов`язкова. У системах внутрішнього водопроводу, як правило, застосовують відцентрові насоси на одному валу з електродвигуном,…

Зміст роботи

Перед пуском відцентрового насоса необхідно заповнити його корпус і всмоктувальний трубопровід водою (залити насос).

Якщо відмітка осі насоса знаходиться нижче за мінімальну відмітку рівня води в джерелі (насос знаходиться під заливом), то заливання насоса здійснюється таким чином:відкривається засувка на всмоктувальному трубопроводі і вода самопливом заповнює проточну частину насоса. При цьому засувка на напірному трубопроводі закрита, а розташований у верхній частині корпусу насоса кран для випуску повітря відкритий.

У тих випадках, коли насос встановлений вище за рівень води в джерелі, заливання насоса може бути здійснено одним з таких способів: 1) напірного трубопроводу або від водопроводу; 2) шляхом відсмоктування повітря ежектором; 3) шляхом відсмоктування повітря вакуумним насосом.

Перший спосіб заливання насоса від водопроводу застосовується для насосних станцій малої і середньої продуктивності. При такому способі заливання на всмоктувальному трубопроводі повинен приймальний клапан (рис.1). Вода заповнює всмоктувальний трубопровід і насос через трубопровід, один кінець якого підключений до напірної лінії або іншого стороннього напірного джерела води, а інший приєднаний до верхньої частини корпусу насоса. Заливання насоса продовжують до тих пір, поки з крану для випуску повітря не починає надходити вода.

Рисунок 1 – Схема заливання насоса із напірного трубопроводу або від водопроводу

Другий спосіб заливання насоса застосовується на насосних установках середньої продуктивності з невеликою геометричною висотою усмоктування (рис. 2). Ежектор приєднується до верхньої частини корпусу насоса.

Рисунок 2 – Заливання насоса шляхом відсмоктування повітря ежектором

При цьому для роботи ежектора використовується вода, що подається із напірного трубопроводу, або вода, що подається від іншого джерела водопостачання. Вода заповнює насос і всмоктувальний трубопровід за рахунок вакууму, що створюється ежектором.

Третій спосіб заливання насоса використовується на насосних установках середньої і великої продуктивності (рис. 3). Тут застосовується вакуумна установка, яка складається з водокільцевого вакуумного насоса, циркуляційного бачка і трубопроводів. Всмоктувальна лінія вакуумного насоса приєднується до верхньої частини корпусу насоса. Напірна лінія підключається до циркуляційного бачка.

Крім того, є трубопровід, який поєднує всмоктувальну лінію з циркуляційним бачком. Така схема вакуумної установки забезпечує безперервну циркуляцію води в вакуумному насосі, необхідну для підтримання водяного кільця і відведення тепла.

Рисунок 3 – Заливання насоса шляхом відсмоктування повітря вакуум-насосом

Вакуумні насоси випускаються таких марок: ВВН–1,5; ВВН–3; ВВН – 6; ВВН–І2; ВВН-50; РМК–3; РМК–4. Вакуумні насоси типу ВВН мають продуктивність по повітрю 1,27 – 52 м³/хвилину, типу РМК – 3,6 – 27 м³/хв. При цьому величина вакууму, що створюється насосом, різна. Із зменшенням вакууму продуктивність зростає. Продуктивність Q_в вакуумного насоса визначається допустимою тривалістю часу заливання насоса і об'ємом повітря, що підлягає відкачуванню.

де W – об'єм повітря у всмоктувальному трубопроводі і корпусі насоса;

Н_А – атмосферний тиск в м. вод. ст.;

H_г.в – геодезична висота всмоктування;

t – час заливки насоса (5 хвилин для насосів господарсько–питного водопостачання і 3 хвилини для пожежних насосів);

К – коефіцієнт запасу, що приймається в межах 1,05–1,10.

Після ознайомлення з різними способами заливання відцентрових насосів можна сформулювати правила пуску насоса:

1 Залити водою насос і всмоктувальний трубопровід при закритих кранах під манометром і вакуумметром, а також при закритій засувці на напірному трубопроводі.

2 Включити електродвигун і, коли насос розвине повне число обертів, відкрити крани манометра і вакуумметра і плавно відкрити засувку на напірному трубопроводі. Крім того, треба відкрити крани на трубопроводах, що подають воду до сальників і для охолоджування підшипників, якщо це необхідно.

Правила зупинки відцентрового насоса такі:

1 Повільно закрити засувку на напірному трубопроводі.

2 Вимкнути електродвигун.

3 Закрити крани під манометром і вакуумметром, а також крани на трубопроводах, що подають воду до сальників і підшипників.

Пуск і зупинка насоса можливі також і з відкритою засувкою на напірному трубопроводі. Для цього необхідний зворотний клапан на напірному трубопроводі, який у момент пуску насоса виконує роль закритої засувки. Але при таких запусках і зупинках насоса в напірних водоводах можуть виникати гідравлічні удари неприпустимої величини, що необхідно перевіряти відповідними розрахунками.

Схема експериментальної насосної установки для проведення лабораторних робіт представлена на рисунку 4.

Установка складається з таких елементів: приймального резервуару 1, всмоктувальних трубопроводів 2 і 3, двох відцентрових насосів марки Д 100-24 4 і 5 з електродвигунами змінного струму, напірних трубопроводів 6 і 7, засувок на всмоктувальних і напірних трубопроводах 8, 9, 10, 11 і 12, вакуумного насоса 13, трубопроводу внутрішнього водопроводу 14. Для підтримання водяного кільця у вакуумному насосі використовується ємність з водою 20, яка підживлюється від внутрішнього водопроводу. Крім того, лабораторна установка обладнана вимірювальними приладами: манометри 15 і 16, вакуумметр 17, мано-вакууметр 18, витратомір 19.

Порядок проведення лабораторної роботи

Студенти повинні ознайомитися з експериментальною установкою і вимірювальною апаратурою. Добре засвоївши правила пуску і зупинки відцентрового насоса, студенти повинні кілька разів провести пуск і зупинку насоса на стенді. Заливання насосів можна здійснювати двома способами:

а) від внутрішнього водопроводу;

б) шляхом відсмоктування повітря вакуумним насосом.

Перший спосіб заливання може бути використаний на обох відцентрових насосах 4 і 5. Для цього всмоктувальні трубопроводи обладнані приймальними клапанами. Як вакуум-насос використовується насос ВВН–3, який при n = 1500 об/хвилину і вакуумі в 70% атмосферного тиску має продуктивність 3,2 м³/хв. Перед пуском вакуум-насоса його заливають водою. Для підтримання водяного кільця і відведення тепла вода у вакуумний насос подається по прямоточній схемі від внутрішнього водопроводу зі скиданням в каналізацію.

Зміст звіту

У звіт про виконання лабораторної роботи слід включити:

- найменування роботи, мету;

- формулювання правил пуску і зупинки насосів, схему установки;

- висновки.

Рисунок 4 – Схема лабораторної насосної установки

Контрольні питання

1 Для чого потрібні насосні установки в системах внутрішніх водопроводів?

2 Які існують способи заливки насосів?

3 Для чого потрібні засувки на трубопроводах?

4 Для чого потрібні вимірювальні пристрої?

5 З якою метою встановлюється витратомір на напірному трубопроводі?

 

Лабораторна робота № 5

Зняття характеристик (Q-H) відцентрового насоса

Мета та задачі проведення роботи

Мета виконання лабораторної роботи – навчитись знімати характеристики (Q-H) відцентрового насоса.

Час виконання роботи – 2 години.

Обладнання: експериментальна насосна установка.

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

- знати схему лабораторної насосної установки;

- вміти змінювати режим роботи насосу і проводити виміри значень Q і H.

Зміст роботи

Випробування одного з відцентрових насосів марки Д І00–24 (4НДв) проводиться на експериментальному стенді (рис. 4), опис якого було наведено вище. При проведенні дослідів засувка 9 повинна бути щільно закрита.

Насоси типу Д І00–24 одноступінчаті з робочим колесом двобічного входу і горизонтальним роз'ємом корпусу. Діаметр робочого колеса 280 мм, частота обертання 1450 об/хвилину. Насос розвиває повний напір 24 м. вод ст. при максимальному значенні ККД 70%. Діаметр вхідного патрубка насоса 200 мм, діаметр напірного патрубка 150 мм. Вага насоса –300 кг.

Електродвигун змінного струму типу А–62–4А потужністю 14кВт з'єднується з відцентровим насосом за допомогою пружної муфти.

Вода із бака 1 по всмоктувальному трубопроводу 2 поступає до насоса 4. Перед входом в насос 4 встановлено вакуумметр 17 для виміру вакууму. Робоче колесо передає енергію і рідина з напором Н поступає в напірний трубопровід 6. На виході із насоса встановлено пружинний манометр 15 для вимірювання манометричного тиску. Потім вода проходить через водомір 19 і повертається в бак 1.

Пуск насоса 4 проводиться при закритій засувці 10 на напірному трубопроводі 6, при цьому потужність, яку споживає електродвигун, буде найменша і витрата Q = 0. Це перша точка спостережень, для якої вимірюється напір Н.

Надалі, відкриваючи засувку 10, змінюють режим роботи насоса і проводять виміри значень Н і Q . Всього проводиться 8–10 вимірів.

Визначення дослідних величин

Вимірювання напору

Напір насосу визначається за показаннями манометра і вакуумметра за залежностю

де Н_м –показання манометра, розміщеного на рівні осі насоса, м. вод. ст.;

H_в – показання вакуумметра, розміщеного на рівні осі насоса, м. вод. ст.;

V_н – швидкість руху рідини в напірному патрубку насоса, м/с;

V_вс – швидкість руху рідини у всмоктуючому патрубку насоса, м/с;

Z – відстань по вертикалі від низу шкали манометра до осі насосу.

 

Різницею швидкісних напорів на вході і виході із насосу при невисокій точності вимірювань можна знехтувати. Тоді формула для приблизного визначення напору насоса матиме вигляд

Н @ Н_м + Н_в.

Вимірювання подачі насоса

Для забезпечення точності показань водоміра необхідно, щоб він був встановлений на прямолінійній ділянці трубопроводу. При цьому довжина… Тоді подачу (продуктивність) відцентрового насоса можна визначити за… Q=

Оформлення результатів випробувань

Результати випробувань заносяться до табл. 4, протокол № I. Бланк протоколу повинен бути підготовлений заздалегідь.

Використовуючи розрахункові формули, проводять обчислення подач і напорів насоса для усіх режимів роботи.

Протокол № I

"____" ____________ 200___р. Марка насоса Д І00–24; частота обертання 1450 об/хв; робоча рідина – вода;… Таблиця 4 – Дані випробувань відцентрового насосу № з/п Заміряні величини Обчислені…

Аналіз роботи насосів

В практиці зустрічається паралельна робота двох, трьох, рідше чотирьох або більше відцентрових насосів з однаковими або з різними характеристиками.… Якщо відомі характеристики (Q-H) кожного із насосів, то сумарна характеристика…

Зміст звіту

У звіт про виконання лабораторної роботи слід включити:

- найменування роботи, мету;

- оформлення результатів випробувань (див. п. 5.4);

- висновки.

Рисунок 6 – Послідовна робота насосів

Контрольні питання

1 Як змінюється напір при послідовній роботі насосів?

2 Як змінюється подача насосів при паралельній роботі?

3 За якими вимірювальними пристроями визначається напір?

4 Яку засувку необхідно перекривати при послідовній роботі насосів?

5 За якою формулою визначається подача відцентрового насосу?

 

Лабораторна робота № 6, 7

Визначення гідрометричних характеристик водолічильників

Мета та задачі проведення роботи

Мета виконання лабораторної роботи – навчити визначати витрати води за певний проміжок часу.

Час виконання роботи – 4 години.

Обладнання: водомірний вузол на стенді № 1. Витратомір на лабораторній установці.

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

- знати схему та деталіровку водомірного вузла;

- вміти визначати витрати води за лічильником та за витратою, обирати калібр лічильника води та визначати гідрометрічні характеристики.

Загальні відомості

Облік води виконується з метою визначення вартості витраченої води, для виявлення витоків води у випадках зіпсованих арматури, труб або фасонних… Водолічильники (водоміри) за методом вимірювання поділяють на 5 категорій:… Тахеометричні водолічильники. У приладах цього типу в якості чутливого елементу використовується крильчатка або…

Зміст роботи

Студенту слід ознайомитись з обладнанням водомірного вузла на лабораторному стенді. Відкриваються вентилі 1 і визначається за лічильником витрата води за певний проміжок часу.

За витратою води визначаємо калібр (діаметр умовного проходу) водолічильника.

Діаметр умовного проходу водолічильника обирають, виходячи із середньогодинних витрат води за період водоспоживання (добу, зміну), ці витрати, які не повинні перевищувати експлуатаційні. Обраний водолічильник належить перевірити на:

1) пропуск максимальних розрахункових витрат води на господарсько-питні, виробничі та інші потреби; при цьому втрати напору в крильчастих водолічильниках не повинні перевищувати 2,5 м, в турбінних – 1м;

2) пропуск максимальних розрахункових секундних витрат води на внутрішнє пожежогасіння, при якому втрати напору у водолічильниках не повинні перевищувати 10м.

Втрати напору у водомірі визначають за номограмами або за формулою

H = sq²,

де s – гідравлічна характеристика лічильника води, табл. 5.

Якщо втрати напору в лічильниках виявляються меншими за 25% допустимих значень, необхідно перевірити можливість встановлення лічильника меншого калібру, щоб були враховані малі витрати води (табл. 5).

Таблиця 5 – Технічна характеристика водомірів типу ВК

Показники	Діаметр умовного проходу, мм
Витрата води, м3/год: найменша номінальна найбільша	0,04 1,0 1,05	0,06 1,6 2,5	0,08 2,2 3,5	0,105 3,2	0,17 6,3	-
Поріг чутливості, м3/год	0,018	0,025	0,035	0,05	0,1	-
Діапазон витрат, в якому відносна похибка не перевищує 5%, м3/год. Те ж саме, не більше 20%, м3/год	0,04-0,15	0,06-0,25	0,08-0,35	0,105-0,5	0,17-
Найбільше експлуатаційне навантаження по витраті води за добу, м3						-
Довжина, мм: з приєднувальними штуцерами без штуцерів						-
Різьба трубна циліндрична на корпусі, дюйми: з боку входу потоку з боку виходу потоку		11/2	11/2	13/4 13/4	21/4	-
Різьба трубна циліндрична на штуцерах для приєднання до трубопроводів, дюйми	3/4	3/4		11/4	11/2	-
Гідравлічний опір, м/(м3/год)2		0,4	0,2	0,1	0,025	-
Маса, кг	2,3	3,5	3,9		4,5	-

Після визначення діаметра водолічильника необхідно за табл. 5 визначити гідрометричні характеристики лічильника для даного діаметра (поріг чутливості, експлуатаційну витрату та ін.).

Зміст звіту

У звіт про виконання лабораторної роботи слід включити:

- найменування роботи, мету;

- оформлення результатів визначення витрат води;

- висновки.

Контрольні питання

1 Для чого потрібне улаштування лічильників води в будинках?

2 Для чого потрібна обвідна лінія у водомірному вузлі?

3 За якою формулою перевіряються втрати напору на лічильниках води?

4 Яким чином можливо визначити витіки води в житлових будинках?

5 Що означає поріг чутливості лічильника води?

Лабораторна робота № 8

Очистка природної води

Мета та задачі проведення роботи

Мета виконання лабораторної роботи – навчитися основним технологічним процесам поліпшення якості води.

Час виконання роботи – 4 години.

Обладнання: лабораторна установка для проведення робіт по очищенню природних вод.

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

- знати схему очисної станції з реагентним очищенням;

- вміти дати оцінку та визначити місце в схемі окремих споруд.

Загальні відомості

Освітлення води полягає у видаленні з води завислих речовин, тобто зменшення її каламутності. Його можна проводити шляхом відстоювання і… Знезаражування води – знищення мікроорганізмів, бактерій, вірусів, головним… Знебарвлення води – усунення речовин, що обумовлюють кольоровість води. Як правило, знебарвлення води проходить при…

Зміст роботи

Студенту слід ознайомитись із загальною схемою очищення природної води і з лабораторною установкою, дати оцінку та визначити місце в схемі окремих споруд:

дозування і подача розчину коагулянту у вихідну воду; змішування розчину коагулянту з вихідною водою і подача її в бак з постійним рівнем виливу;

конструктивні особливості камери пластівцеутворення вихрового типу з вертикальними стінками та короткий опис процесів, що проходять в ній;

конструктивні особливості устрою горизонтальних відстійників і зробити стислий опис процесу очищення в ньому.

Зміст звіту

У звіт про виконання лабораторної роботи слід включити:

- найменування роботи, мету;

- опис загальної схеми очищення природних вод;

- висновки.

Контрольні питання

1 Які конструктивні особливості камери пластівцеутворення?

2 За якою спорудою розміщується відстійник?

3 Які процеси очищення відбуваються в горизонтальному відстійнику?

4 Які коагулянти використовуються при очищенні природної води?

Список літератури

1 М. І. Колотило, І. В. Коринько, І. Л. Копелевич, О. Г. Друшляк і др. Труби, фасонні деталі, арматура та обладнання систем зовнішнього… 2 М. І. Колотило, А. С. Карагяур, О. А. Сироватський, С. В. Філатов.… 3 Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт «Дослідження роботи горизонтального відстійника для очищення…

ЗМІСТ

Мета та задачі проведення лабораторних робіт…………..……….
Лабораторна робота № 1…………………………………………….
Лабораторна робота № 2…………………………………………….
Лабораторна робота № 3…………………………………………….
Лабораторна робота № 4…………………………………………….
Лабораторна робота № 5…………………………………………….
Лабораторна робота № 6,7………………………………………….
Лабораторна робота № 8…………………………………………….
Список літератури…………………………………………………...

 

Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Водопостачання та водовідведення" для студентів спеціальності 6.092100 –…   Укладачі: Епоян Степан Михайлович Лукашенко Сергій…  

ХДТУБА, 61002, Харків, вул. Сумська, 40

_____________________________________________________________

Підготовлено та надруковано РВВ

Харківського державного технічного університету будівництва

та архітектури