Реферат Курсовая Конспект
Складання теплового балансу та визначення ККД КА. - раздел Образование, Визначення ефективності роботи Енергетичного обладнання Частина І Розрахунок процесів горіння палива та Визначення ККД котельного агрегАту Ефективність Використання Палива Визначається Трьома Основними Факторами:...
|
Ефективність використання палива визначається трьома основними факторами:
1) повнотою згоряння палива в топковій камері;
2) глибиною охолодження продуктів згоряння в поверхнях нагрівання;
3) зниженням втрат теплоти в навколишнє середовище.
Повнота використання теплоти палива в КА визначається коефіцієнтом корисної дії КА брутто - , який є відношенням корисно використаної в КА теплоти Q1 до наявної теплоти згоряння палива :
, - за прямим балансом. (22)
Для одержання к.к.д. складається рівняння теплового балансу КА. Тепловим балансом називається рівність між кількістю теплоти, внесеної в КА , і сумою корисно використаної теплоти Q1 й теплових втрат :
(23)
Сума всіх внесених потоків називається наявною теплотою.
Тепловий баланс складається на 1 кг твердого або рідкого і на 1 м 3 газоподібного палива для сталого режиму роботи КА.
У лівій частині рівняння наявна теплота визначається за формулою:
, (24)
де - нижча теплота згоряння робочого палива;
- фізична теплота палива (враховується якщо паливо підігріте поза КА):
, (25)
де - теплоємність робочої маси палива;
- температура палива на вході у топку.
При використанні мазуту його питому теплоємність визначають за формулою, кДж/(кг·0С):
, (26)
де t М - температура мазуту, яка дорівнює 110…120 0С.
– теплота внесена з повітрям, підігрітим поза КА:
, (27)
де с/ПОВ - середня об’ємна теплоємність повітря при р=const; при температурах до 300 0С приймають с/ПОВ =1,33 кДж/(м3 К);
DtПОВ= tГПОВ – tХПОВ – різниця температур між підігрітим – tГПОВ і холодним повітрям – tХПОВ;
– теплота, внесена парою, яка застосовується для розпилення мазуту:
, (28)
де hф- ентальпія пари, кДж/кг; WФ – витрата пари на дуття або розпилення, (кг пари)/(кг мазуту); hф- ентальпія пари, кДж/кг, 2510 – теплота пароутворення води, кДж/кг;
– теплота, що витрачається на розкладання карбонатів (при спалюванні сланців):
, (29)
де К - коефіцієнт розкладання карбонатів. При спалюванні палива в шарі приймається К=0,7, при камерному - К=1;
- вміст двоокису вуглецю карбонатів у відсотках робочої маси палива.
В рівнянні не врахована теплота, яка вноситься в топку з гарячим повітрям, бо така ж кількість теплоти віддається продуктами згоряння в повітронагрівачі (рециркуляція теплоти).
Наявна теплота палива у більшості випадків приймається рівною нижчій теплоті його згоряння . Але в ряді випадків враховуються й інші джерела надходження теплоти, якщо вони становлять помітну величину.
Корисно використаною Q1 називається кількість теплоти, отримана робочим тілом (вода, пара) у КА в розрахунку на 1 кг (м3) палива, яке спалюється:
(30)
де hПП, hВХЖВ, h ХВОЖВ., hКВ – ентальпії перегрітої пари, живильної води на вході до економайзеру, живильної води на вході до барабану з ХВО, води на лінії насичення при тиску в барабані;
– ентальпії пари на виході і вході з проміжного перегрівача, кДж/кг;
В – витрата палива, кг/с або м3/с.
Загальна втрата теплоти складається з суми втрат теплоти (рис.7):
Q2 - з димовими газами. Залежить від вологості повітря, температури точки роси і температури відхідних газів;
Q3 - від хімічної неповноти згоряння палива. Обумовлені неякісним сумішоутворенням, загальною нестачею повітря та низькою температурою в зоні догоряння палива;
Q4 - від механічного недопалу палива (для газоподібного й рідкого палива зневажають). Складається з втрат теплоти з:
· шлаками (видалення часток палива, що не догоріло, які заплавились у шлаку) - Q4ШЛ 1 та Q4ШЛ 2;
· -з провалом палива під колосникові решітки Q4ПР;
· -з часточками, що виносяться відхідними газами Q4УН;
Рис. 7. До теплового балансу парового котлоагрегату.
Індекси: т – топка; к – конвективний газохід; ун – винесення золи; шл – шлак.
Q5 - у навколишнє середовище (від зовнішнього охолодження топки Q5Т та конвективних поверхонь Q5К). Обумовлені різницею температур зовнішньої поверхні котла та навколишнього середовища;
Q6 - з фізичною теплотою шлаків, що пов’язано з високою температурою шлаку у порівнянні з температурою оточуючого середовища.
Пряме визначення ККД КА за формулою (23) може виявитися недостатньо точним і викликає великі труднощі, особливо у випадку потужних КА, тому що вимагає виміру великої кількості параметрів, а також масових витрат пари й палива.
Якщо . прийняти за 100%, то тепловий баланс можна записати у відсотках:
, (31)
де . (32)
Коефіцієнт корисної дії брутто можна визначити, знаючи суму теплових втрат при його роботі, тобтометодом зворотного балансу
. (33)
ККД нетто визначається відрахуванням із ККД брутто втрат на власні потреби:
, (34)
де – витрата теплоти на власні потреби КА.
Визначення ККД котлоагрегату проводять за наступною методикою:
1. Розраховують наявну теплоту, віднесену до 1кг твердого чи рідкого палива, за формулою (25). Для газоподібного палива .
2. За типом топки з табл. 6 обираємо значення втрат теплоти від хімічної - q3 і механічної неповноти згоряння палива - q4. Втрати теплоти в оточуюче середовище від зовнішнього охолодження котла - q5 в залежності від паропродуктивності котла вибираємо з рис.8. При спалюванні рідкого і газоподібного палива q4=0.
Рис. 8. Втрати теплоти в оточуюче середовище від зовнішнього охолодження котла в залежності від його паропродуктивності.
1 – котел з водяним економайзером чи повітронагрівачем; 2 – котел без водяного економайзера чи повітронагрівача.
3. Розраховуємо втрати теплоти з відхідними газами:
, (35)
де - ентальпія відхідних газів;
- ентальпія холодного повітря при , кДж/кг (кДж/м3):
, (36)
де - ентальпія повітря при температурі .
4. Визначаємо втрати теплоти з фізичною теплотою шлаків, які видаляються з топки,%:
, (37)
де - частка золи палива в шлаку;
- питома ентальпія шлаків, кДж/кг, при температурі шлаків J = 1500-1600 0С для рідкого шлаковидалення та J = 600 0С - з сухим шлаковидаленням.
Результати розрахунків всіх складових теплового балансу котлоагрегату заносять в табл. 8 і визначають:
– абсолютні теплові втрати і корисно використану теплоту
– загальні теплові втрати;
– ККД котлоагрегату за зворотним і прямим балансами.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Національний технічний університет України... Київський політехнічний інститут... Визначення ефективності роботи...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Складання теплового балансу та визначення ККД КА.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов