І триместр вагітності (для дообстеження, вироблення тактики ведення вагітності):
· Вагітні з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом (звичне невиношування, викидень, що не відбувся, антенатальна загибель плода) за умови виявлення змін при УЗД:
- відставання розмірів плідного яйця від гестаційного терміну;
- ділянок відшарування хоріону.
ІІ триместр вагітності (для дообстеження, першого етапу лікування та вироблення плану ведення вагітної):
· Вагітні з діагностованим синдромом затримки розвитку плода (за даними фетометрії вагітної та УЗД);
· Вагітні з екстрагенітальною та акушерською патологією, що мають клінічні ознаки фето-плацентарної недостатності (синдром затримки розвитку плода – симетрична та асиметрична форма, маловоддя, багатоводдя, хронічна гіпоксія плода).
ІІІ триместр вагітності (для корекції стану фето-плацентарного комплексу та розродження):
· Вагітні з діагностованим синдромом затримки розвитку плода;
· Вагітні з екстрагенітальною та акушерською патологією, що мають клінічні ознаки фето-плацентарної недостатності (синдром затримки розвитку плода, маловоддя, багатоводдя, хронічна гіпоксія плода).
12. Акушерсько-гінекологічна патологія:
· АВО - та Rh- імуноконфлікт;
· звичне невиношування вагітності;
· вагітні з оперованою маткою;
· вагітність на тлі пухлин матки чи додатків;
· гестози /всі види поєднаних гестозів, прееклампсія середнього та важкого ступенів тяжкості/;
· вагітні з аномаліями розвитку геніталій;
· вагітні після реконструктивно-пластичних операцій на промежині, шийці матки в анамнезі;
· вагітні зі злоякісними захворюваннями молочних залоз;
· вагітні із тяжкою дисплазією шийки матки;
· вагітність після застосування допоміжних репродуктивних технологій;
13. Гінекологічне відділення:
· запальні пухлини додатків матки в разі неефективного лікування в умовах ЦРЛ;
· хворі, що підлягають оперативному лікуванню, при наявності в них екстрагенітальної патології;
· повторні оперативні втручання;
· хворі, оперативне лікування яких потребує участі профільних спеціалістів
· проблеми дитячої гінекології;
· переривання вагітності за медичними чи соціальними показаннями у разі наявності екстрагенітальної патології;
· переривання вагітності у зв”язку з фізіологічною незрілістю організму;
· звичне невиношування вагітності;
¨Гінекологічна ендокринологія:
· розлади менструальної функції в разі неефективного лікування на І та ІІ рівнях надання акушерсько-гінекологічної допомоги (у різні вікові періоди);
· передменструальний синдром;
· дисгормональні захворювання молочної залози поєднані із гінекологічною патологією;
· синдром полікістозних яєчників. Гірсутний синдром.
· ендокринне безпліддя та ендокринні форми невиношування вагітності;
· патологія ендокринної патології у вагітних (до 20 тижнів );
· питання консервативного та оперативного лікування гормонозалежних пухлинта передпухлинних станів (склеро-, полікістоз, кісти яєчників, лейоміома матки, ендометріоз та тощо);
· вегетативно-судинні порушення у жінок в пери- та пост-менопаузі;
· депресивні стани та інші психо-емоціональні розлади у жінок в пери- та пост менопаузі;
· трофічні постменопаузальні розлади;
· рання менопауза (хірургічна, хіміо- та радіотерапевтична, передчасне виснаження яєчників та інше);
· екстрагенітальні захворювання, що вперше виникли в період пери- та пост- менопаузи і потребують залучення гінеколога-ендокринолога поряд із профільними спеціалістами.
Додаток 6 до Методичних рекомендацій щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги |
ФАКТОРИ АКУШЕРСЬКОГО ТА ПЕРИНАТАЛЬНОГО РИЗИКУ
З метою попередження ускладнень вагітності та пологів, зменшення рівня материнської та перинатальної смертності всім гінекологічним хворим, вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим має бути забезпечене надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги шляхом: