Важливе місце серед шляхів аналізу літературного твору посідає проблемно – тематичний шлях аналізу. Розглянемо деякі способи створення проблемних ситуацій тематичного аналізу літературного твору на уроках зарубіжної літератури. Пропонуємо застосувати ідеї технологізованої пошукової діяльності в проблемно-тематичному аналізі. Вважаю, що пошукова схема проблемно-тематичного аналізу художнього твору має такий вигляд:
1. Демонстрація логічної суперечності, парадоксальних явищ, які становлять життєву основу зображених у творі подій і характерів.
2. Формування проблеми, порушеної письменником.
3. Постановка мети читацького пошуку і завдань, спрямованих на її досягнення учнями.
4. Власне аналіз проблематики твору, формулювання гіпотез щодо її пояснення. Роздуми читачів
5. Творче моделювання учнями можливого розвитку ситуацій, зображених у творі.
6. Критичний аналіз і обґрунтування результатів розв’язання проблеми уроку – висновків з прочитаного.
7. Експериментальна перевірка результатів творчої діяльності читачів – учнів та її практичне впровадження.
Система вивчення літературного твору – проблемне навчання – передбачає такий шлях: Вивчення проблем - Проблемні запитання- Проблемні ситуації - Проблемні завдання - Пошукова робота, спрямована на виявлення напрямів розв’язання визначених проблем.
Отже, значну роль у технології проблемно – тематичного аналізу відіграють проблемні ситуації, що виникають у процесі пошуку відповіді на проблемне запитання, а воно, в свою чергу, спонукає до розв’язання загальних проблем твору, у нього ж означених.
Проблемна ситуація – центральна ланка проблемного навчання, за допомогою якої пробуджується думка, пізнавальна потреба, активізується мислення, створюються умови для формування правильних узагальнень. Створення проблемних ситуацій, що визначають початковий момент мислення, є необхідною умовою організації процесу навчання, який сприяє розвитку справжнього продуктивного мислення дітей, їхніх творчих здібностей.
ü Систематичне застосування проблемних ситуацій на уроках спонукає вчителя передбачити суперечності, які можуть виникнути в свідомості учнів у процесі навчання.
ü Для того, щоб проблемна ситуація склалася, необхідно виявити і суперечність; це, як правило, пробуджує в учнів інтерес до неї, актуалізує попередні знання, спрямовує на пошук невідомого і тим самим активізує розумову діяльність, даючи учителю можливість управляти нею.
ü Саме в проблемній ситуації відбувається усвідомлення суперечностей, навмисне загострених учителем. Тільки усвідомивши їх у результаті аналізу проблемної ситуації, учні можуть прийняти сформульовану вчителем проблему чи самостійно сформулювати її.
У сучасній методиці існує кілька способів створення проблемних ситуацій:
1. Спонукання учнів до теоретичного пояснення явищ, фактів, зовнішньої невідповідності між ними.
2. Використання навчальних і життєвих ситуацій, що виникають під час виконання учнями практичних завдань у школі чи вдома.
3. Постановка навчальних проблемних ситуацій на пояснення явища чи пошук шляхів його практичного застосування.
4. Спонукання учнів до аналізу фактів і явищ дійсності породжують суперечності між емпіричними уявленнями і науковими поняттями про ці факти.
5. Висунення гіпотез, формулювання висновків і їх дослідницька перевірка.
6. Спонукання учнів до порівняння, зіставлення і протиставлення фактів, явищ, правил, дій, в результаті яких виникає проблемна ситуація.
7. Спонукання учнів до попереднього узагальнення нових фактів.
8. Ознайомлення учнів з непояснювальними фактами, які призвели в історії науки до порушення наукової проблеми.
9. Організація міжпредметних зв’язків.
10. Варіювання завдань, переформулювання питань.
Розглянемо окремі способи створення проблемних ситуацій на уроках. Розвиток читацького сприйняття у кожного з нас різний, тим більше у людей різних вікових особливостей. Для учнів ліцею цілком природним є «бажання оригінально самовизначитися». Звернемо увагу на те, що учні старших класів «не стільки вміють, скільки прагнуть узагальнювати, їхні узагальнення часто бувають поспішними і неаргументованими. Тому важливо, щоб у відповіді або в учнівському творі була чітко сформульована і доведена теза, а доведення на уроці літератури – це цитування авторського тексту, бо ж у літературі є один факт – це художній текст, все інше – читацькі судження».
Приклад:Аналізуючи роман «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда, пропоную обрати такий шлях створення проблемної ситуації, при якому перетинаються життєві уявлення учнів з фактами літературного твору. Учні мають висловитися з такого питання: про що мріють вони самі, яким бачать своє життя в майбутньому, що необхідно для щастя. Такий прийом можна назвати «примірюванням на себе». Учні, безумовно, з певною мірою відвертості називатимуть свої цілі: вступити до ВНЗ, здобути освіту, придбати будинок, квартиру, знайти престижну роботу, їздити в закордонні подорожі, купити шикарний автомобіль тощо. Тобто вони вважають, що за таких умов почуватимуться щасливими. Тож і запропонуємо дітям головне проблемне запитання: «Чи був щасливим Доріан Грей?»
Тож коли повертаємося до головного проблемного запитання: «Чи був щасливим Доріан Грей?», учні уже мають достатньо аргументів з тексту, щоб на нього дати відповідь. Герой Уайльда не має друзів, родини, нічого не вміє зробити своїми руками, не має жодних талантів, ніхто про нього не згадує теплим словом. Найкраще на це питання дає відповідь сам Доріан Грей: «Я забагато цікавлюся сам собою і став уже тягарем для себе… Яку користь має людина, здобувши цілий світ, а загубивши… свою власну душу?»
Проблемні ситуації сприяють розвитку розумових здібностей учнів, їхньому вмінню аналізувати, узагальнювати, робити певні висновки. Крім того, старшокласники в процесі їх вирішення набувають навичок не лише вдумливого, повільного читання літературного тексту, а й толерантного ведення дискусії, шляхетного ставлення одне до одного, виділення головного й вилучення несуттєвого. Проблемні ситуації є основною ланкою в ланцюгу послідовних операцій технології проблемно-тематичного аналізу художнього твору. Вирішувати ці ситуації можна за допомогою різних педагогічних прийомів: бесіди, роботи в парах, групової роботи, самостійної роботи учнів. Доцільність їхнього застосування визначає сам викладач .