Як самостійний метод мало інформативний; результати мають принципове значення у зіставленні з даними вентиляційно-перфузійної сцинтіграфії легень. У разі масивних ТЕЛА на рентгенограмі ОГК виявляють високе стояння купола діафрагми, ознаки гострого легеневого серця (розширення верхньої порожнинної вени, розширення тіні серця вправо, вибухання конусу легеневого стовбура). Розширення конусу легеневого стовбура проявляється згладженням талії серця або вибуханням другої дуги за лівий контур, Можна спостерігати розширення кореня легені, його обтятість та деформацію на боці ураження.
У разі емболії однієї з головних гілок легеневої артерії, дольових або сегментарних гілок без фонової бронхо-легеневої патології може спостерігатися збіднення («висвітлення») легеневого малюнку (симптом Вестермарка).
Дископодібні ателектази розвиваються перед інфарктом легені й обумовлені обструкцією бронха за рахунок появи геморагічного секрету або збільшення кількості бронхіального слизу, а також зниженням продукції альвеолярного сурфактанту.
Рентгенологічна картина інфаркту легені може обмежитися ознаками плеврального випоту (об'єм від 200—400 мл до 1—2 л). Типова картина інфаркту легені з'являється не раніше 2-го дня захворювання у вигляді чіткого затемнення трикутникової форми з основою, яка розташована субплеврально, та верхівкою, спрямованою в бік воріт легені. Внаслідок інфільтрації навколишньої зони затемнення може набувати округлої або неправильної форми.
Перфузійна сцинтіграфія легень заснована на візуалізації периферичного судинного русла легень за допомогою макроагрегатів альбуміну людини, що мічений Тс або 125І. Для дефектів перфузії емболічної генези характерні чітке окреслення, трикутна форма та розташування, відповідне до зони кровопостачання ураженої судини (доля, сегмент); нерідко множинність.
Ангіопульмонографія (АПГ)
Є найбільш чутливим (98%), найбільш специфічним (95—98%) та найбільш безпечним методом діагностики ТЕЛА, тому вважається «золотим стандартом діагностики» цього захворювання.
Прямими характерними ангіографічними ознаками ТЕЛА є: дефект накопичення в просвіті судини, «ампутація» судини, тобто обрив контрастування з розширенням проксимальніше місця оклюзії, візуалізація тромбу, олігемія.
Опосередковані ангіографічні симптоми ТЕЛА: розширення головних легеневих судин, зменшення числа контрастованих периферичних гілок (симптом «мертвого» або «відтятого» дерева), деформація легеневого малюнка, відсутність чи затримка венозної фази контрастування (стаз контрасту), асиметрія заповнення судин контрастною речовиною.