Пом’якшення води.

Під пом'якшенням води розуміють процес видалення із неї катіонів жорсткості – кальцію і магнію. Згідно із державним стандартом ГОСТ 2874-82 „Вода питьевая” жорсткість господарсько-питної води не повинна перевищувати 7 ммоль/дм³. Ок­ремі види виробництв висувають більш жорсткі вимоги до технологіч­ної води (0,05 — 0,01 ммоль/дм³).

Для пом'якшення води використовують такі методи: термічний, реагентний, йонообмінний, діаліз, комбінований. Сутність термічного мето­ду полягає в нагріванні, дистиляції або виморожуванні води. Реагентні методи засновані на тому, що йони Са²⁺ і Mg^{2 +}, які містяться у воді, за допомогою певних реагентів трансформують у практично нерозчинні сполуки. Йонний обмін ґрунтується на фільтруванні води крізь смоли-йоніти, які обмінюють йони Na⁺ або Н⁺ іоніту на йони Са²⁺ або Mg²⁺ пом'якшуваної води. Пом'якшення води діалізом базується на різних швидкостях дифузії солей жорсткості крізь напівпроникну мембрану, яка розділяє концентрований і розбавлений розчини. Під дією градієнта концентрації розчинені солі з різною швидкістю дифундують крізь мембрану. Розчинник (вода) дифундує в протилежному напрямку, змен­шуючи швидкість перенесення розчинених речовин. Комбіновані мето­ди є різним поєднанням перелічених методів.

Вибір методу пом'якшення води визначається її якістю, потрібною глибиною пом'якшення і техніко-економічними міркуваннями. Згідно з СНиП для пом'якшення підземних вод застосовують йонообмінні мето­ди. Для пом'якшення поверхневих вод, коли одночасно необхідні очи­щення і освітлення води, — вапняний або вапняно-содовий метод, а в разі глибокого пом'якшення води — подальше катіонування.