План лекції.
8.1. Сутність екологічної експертизи. Мета та завдання, обєкти екологічної експертизи,
8.2. Порядок дослідження впливу об’єкту на стан довкілля.
8.3. Спеціальні вимоги до документації на об’єкти державної екологічної експертизи.
8.4. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
8.1. Сутність екологічної експертизи. Мета та завдання, обєкти екологічної експертизи. Експертиза (від лат. Expertus – досвідчений) – це дослідження певною особою (експертом) питань, які потребують спеціальних знань (словник української мови, 1962).
Екологічна експертиза являє собою дослідження впливу певного об’єкта на стан навколишнього природного середовища та відповідності цього об’єкта нормативам екологічної безпеки.
Закон України «Про екологічну експертизу» визначає екологічну експертизу як вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей. Екологічна експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Таким чином, екологічна експертиза є попереджувальним заходом, що дозволяє запобігти шкідливій діяльності з боку користувачів природних ресурсів.
Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються Законом “Про екологічну експертизу”, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” та іншими актами законодавства України.