Сучасні особливості співпраці України в рамках ГУАМ

Регіональна організація ГУАМ створена в жовтні 1997 року Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою (з 1999 до 2005 в організацію також входив Узбекистан, вийшов через незгоду з політикою організації). До виходу Узбекистану з організації називалася ГУУАМ.

Створити об'єднання примусила неспроможність СНД. До кінця 90-х Співдружність опинилася на межі вимирання. Ось у цей період з'явився ГУАМ, орієнтований на європейські і міжнародні структури. На ділі головною метою його творців було послаблення економічної, передусім енергетичної, залежності від Росії, зокрема розвиток транзиту енергоносіїв за маршрутом Азія - Кавказ - Європа в обхід території РФ.

Країни вирішили протистояти діям Росії щодо обмеження збройних сил в Європі, іншими словами не допустити російських військових на території Грузії, Молдови та України всупереч їхньому бажанню. У 2008 році вона заявила про готовність виділити 200 млн. доларів для реалізації проектів організації. Йшлося, у першу чергу, про транзитні, транспортні проекти, а також проекти, пов'язані з туристичною інфраструктурою.

У 2008 році афішували грандіозні плани. Україна того року ратифікувала Статут організації, що не могла зробити з 2006-го. ГУАМ впритул зайнявся проектом поромної переправи Батумі-Поті-Керч, яку бачили частиною нового транспортного проекту "Вікінг" (вантажне залізничне сполучення між Балтійським і Чорним морями) до Молдови з продовженням до Грузії і Азербайджану. Тоді Азербайджан висловив готовність за допомогою своєї інфраструктури направляти вантажі далі у Центральну Азію.

Взаємний товарообіг між країнами-учасницями виріс у 1,5 раза - до 2,5 млрд. дол.

Україна, проте, останнім часом декларує зменшення своєї участі в цій організації.