Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового Банку.

Світовий банк (The World Bank), багатостороння кредитна установа, що об’єднує п’ять інституцій, діяльність яких спрямована на підвищення рівня життя у країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвинених країн.

Після прийняття Верховною Радою України 3 червня 1992 року Закону України „Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій” Україна у вересні 1992 року стала 167 членом МБРР, здійснивши підписку на 908 акцій (1315,9 млн. дол. США акціонерного капіталу), або 0,77% акцій. Україна також вступила до Міжнародної фінансової корпорації та Багатостороннього агентства з питань гарантування інвестицій.

6 грудня 2007 року Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила сьогодні нову Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 років. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги.

У рамках Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 мільярдів доларів США протягом чотирьох років. Обсяги щорічного кредитування визначатимуться низкою показників, зокрема таких, як поступ у проведенні структурних реформ, макроекономічна стабільність та покращення впровадження нинішніх позик Світового банку. До того ж Міжнародна фінансова корпорація й надалі інвестуватиме значні кошти на підтримку приватного сектора в Україні.

Нова Стратегія базується на результатах аналізу ключових проблем розвитку України. Як зазначається у Стратегії, аби підтримати сталий розвиток у майбутньому, Україні потрібно: 1) поліпшити свою конкурентоспроможність на міжнародному рівні; 2) реформувати свою систему державних фінансів та державний сектор для покращення якості державних послуг і забезпечення підвищення добробуту всіх громадян України; 3) усунути вади у галузі управління у державному і приватному секторах.