Державна політика захисту галузей національного виробництва: цілі та методи

Економіка України забезпечується продукцією власного виробництва на 82%.Тепер, напевне, немає більш актуальної проблеми для нашої економіки, ніж відродження національного виробництва, збільшення випуску сучасної конкурентноздатної продукції. Важливе місце належить проведенню державою ефективної зовніш-ньоторговельної політики – одного з важливих елементів впливу на сприяння розвитку власного виробництва, підтримку вітчизняного товаровиробника. До найголовніших заходів державної політики захисту галузей нац вир-ва слід віднести заходи протекціонізму (П). П – це політика захисту внутр. ринку та нац товаровиробників від іноземної конкуренції шляхом застосування тариф та нетариф інструментів торговельної політики, а також патерналістських засобів впливу на розвиток ек-ки, окрем галузей або в-ва вцілому. Патерналізм – засоби підтримки нац в-ва – це цілеспрямований вплив на параметри ек діяльності з метою покращення показників ек розвитку, ↑ обсягів виробленої продукції, ↑ конкурентоспроможності нац в-ва. Щодо тариф методів, то основними ф-ціями мит тарифів є: - захист нац виробників від інозем конкуренції; - збір мит податей є важливим джерелом надходжень до держ б-ту; - мит тарифи широко використовуються для покращення умов доступу нац товарів на іноземні ринки; - ставки мит тарифів впливають на стан платіжного балансу країни. До найбільш розповсюджених інструментів нетариф адміністративного рег-ня ЗЕД відносять ліцензії та квоти. Ліцензування та квотування імпорту/експорту застосовується виходячи з загальнодержавних цілей, а саме: - у випадку погіршення розрахункового балансу, ↑ зовнішньої заборг-ті країни; - у випадку порушення рівноваги окремих товарів на внутрішньому ринку; - у випадку необхідності забезпечення певних пропорцій між імпортованою та вітчизняною продукцією; - у відповідь на дискримінаційні дії іноземних держав; - у відповідності з міжнар угодами.