Відомо, що Україна оголосила своїм стратегічним пріоритетом інтеграцію до ЄС. Для досягнення цієї мети необхідно всебічно розвивати торгові зв’язки з країнами ЄС, а також з державами Східної Європи, які мають невдовзі приєднатися до цього інтеграційного угруповання. Іншим пріоритетом України в її зовнішньоекономічній діяльності є Росія і інші країни колишнього СРСР, з якими Україна історично пов’язана тісними економічними зв’язками. У цих умовах їй належить вирішувати багато важливих проблем переходу до економіки відкритого типу. Насьогодні головними тоговими партнерами України залишаються Росія, Білорусь, Туреччина, Китай, Німеччина, Польща, США (на них приходиться більше 50% експорту). Фактори, що впливають на торгівлю між Україною і Росією: -обмеження Росією імпорту укр. тов. за рах. введення ПДВ (мито на цукор, горілчані вироби); -зниження обсягів вир-ва прод.товарів в Україні; -неплатоспроможність російських імпортерів; -низька конкурентоспромржність укр. прод. на рос. ринках (обумовлюється закупівлею енергоносіїв в Росії за світ. цінами). У країни Америки ми експортуємо товари з низьким рівнем обробки, т.я. сировину невигідно транспортувати на таку значну відстань (частка в експорті 4-6%). Частка країн Азії (23%) за останні 5 років зросла у 2р. за рахунок розширення експорту продукції машинобудування. Країни Африки – 4%. Негативні фактори розвитку зовнішньої торгівлі України: -низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів і послуг; -нерозвиненість базових інститутів ринкової економіки; -недосконалість механізмів державного регулювання; -нерозвиненість ринкової інфраструктури підтримки експорту.