Процес приєднання України до системи ГАТТ-СОТ розпочався 1993 р.,16 травня 2008 року Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі.
Членство в СОТ надає такі економічні переваги, як:
- зменшення тарифних і нетарифних обмежень у доступі українських товарів майже на всі світові ринки,
- захист національних виробників від недобросовісного імпорту,
- стабільність розвитку торговельних відносин та справедливе розв'язання торговельних спорів з партнерами;
- підвищення рівня іноземного інвестування в українську економіку для виробництва товарів і послуг, як наслідок модернізація структури українського виробництва та створення нових робочих місць;
- постійна трансформація українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів СОТ, що довели свою ефективність у найрозвиненіших країнах світу;
- приєднання України до СОТ дало змогу лібералізувати умови торгівлі та співпраці з країнами-членами Європейського Союзу, що є однією із необхідних передумов економічної інтеграції України в ЄС.
- Найголовнішим позитивом від вступу до СОТ є можливість України через роботу в організації впливати на торгівельну політику 153 її членів.
Негатив:Від вступу України до СОТ виграли експортоорієнтовані галузі, i дещо втратили ті підприємства, чия діяльність зосереджена на внутрішньому ринку. Найбільше програють ті підприємства, які працюють завдяки численним пільгам, що передбачені чинним законодавством України, але не відповідають загальноприйнятій міжнародній практиці, зокрема положенням угод СОТ.
Критика СОТ:Встановленою ціллю СОТ є підтримка вільної торгівлі та економічного зростання. Багато людей аргументують думку, що вільна торгівля не допомагає зробити життя звичайних людей процвітаючим, а лише робить багатих (країн та людей) багатшими. Узгодження СОТ звинувачуються в частковому та нечесному ухилі в бік міжнародних корпорацій та багатих націй.
Критики доводять, що малі країни у СОТ користуються незначним впливом, і всупереч цілі СОТ, замість допомоги країнам, що розвиваються, впливові нації у СОТ фокусуються на своїх власних комерційних інтересах. Вони також стверджують, що принципи здоров'я, безпеки та охорони довкілля стабільно ігноруються.