Класифікація та характеристика форм міжнародної економічної діяльності України

виділимо такі форми МЕД: 1). міжнар торгівля товарами; 2). надання міжнар послуг; 3). транскордонний рух капіталів; 4). міжнар кредит; 5)міжн вал-фін відносини; 6). міжнар міграція робочої сили; 7). участь у діяльності міжн ек організацій; 8). міжн співробітництво у виробничих, наук-техн сферах; 9). спільне розв’язання ек засобами глобальних проблем розвитку. Історично першою й такою, що тривалий час доміну-вала за обсягами операцій, формою міжнар співробітницт-ва, - експорт товарів і послуг, а також їх імпорт. Ця ек діяльн може відбуватися за участі як приватних суб’єктів підприємницт, так і безпосередньо держави. 2.Останніми 10літт обсяги руху капітальних активів неухильно зростали, і цей фактор є важливим для розв відкритих економік. Міграція капіталів, з погляду певної країни, реалізується у фо-рмі вивозу капіталів (у цьому разі країна є донором, експортером капіталу) та ввозу капіталів до країни. 5. Останніми рок набула розвитку ще одна ва-жлива форма МЕД — міжн валютно-фінанс відносини. Раніше вони виконували перева-жно допоміжні функції, а зараз набули самостійних ознак.6. У сучасному, дедалі більш інтегрованому світі значно більшою динамікою відзначається й міжнародна міграція робо-чої сили — форма міжнародної економічної діяльності, яка в економіко-теоретичному плані є проявом руху іншого фактора виробництва — праці.

існує у формі еміграції та імміграції (виїзду з певної країни та в’їзду до неї людей через економічні, політичні та інші причини). Різноманітні питання глобального, регіонального зна-чення, у розв’язанні яких заінтересовані окремі або навіть усі країни світу, дедалі частіше потрапляють у поле діяльності між¬народних економічних організацій. Це зумовлюється як загостренням цілого ряду проблем, так і тим, що міжнародна спільнота відчуває себе все більш інтегрованою та виявляє прагнення до встановлення діалогу, зокрема і в структурних рамках відповідних організацій. Значного поширення набуло міжнародне співробітни-цтво в окремих галузях виробництва, соціально-економічного життя, науково-технічного прогресу. Така кооперація не обо-в’язково відбувається в рамках тих або інших організаційних структур. Вона може мати місце під час виконання державами погоджених ними програм, зокрема проектів спільного науково-технічного розвитку.