Митна і тарифна політика - частина зовнішньоторговельної діяльності держави, що регламентує обсяг, структуру й умови експорту й імпорту товарів. Митні тарифи бувають двох видів: прості і складні. Прості митні тарифи базуються на одній ставці мита для кожного товару незалежно від країни походження цього товару. Вони не передбачають пільгового або дискримінаційного мита і відносно мало поширені (Мексика, Болівія, Панама). Складні митні тарифи ґрунтуються на двох, трьох і більше ставок мита. Кожна митна ставка застосовується до товарів певних країн або групи країн.
Головні цілі залежать від того, чи тарифна політика протекціоністська, чи ліберальна: підтримка національного виробника, збереження контролю над економікою країни, лібералізація торгівлі, зменшення цін на внутрішньому ринку, посилення конкуренції, зменшення безробіття тощо.
Україна проводить ліберальну політику, але у деяких галузях (сільське господарство, металургія) Україна застосовує тарифні методи регулювання.
Наслідками української тарифної політики є збереження конкуренто здатності експортних галузей господарства (металургія, хімічна промисловість тощо), посилення конкуренції на внутрішньому ринку (наприклад у сфері роздрібної торгівлі) та інші.