Структура франчайзингу у відкритій економіці України

Франчайзинг - механізм передання чи продажу ліцензій на товарний знак (марку) чи технологію відомої фірми на певних комерційних умовах іншій особі, яка отримує виключні права на певні форми виробничо-збутової діяльності.

Фірма, яка має право власності на відому товарну марку, надає дрібному підприємцю, котрий має можливість ефективно працювати на певному ринку, право користуватися своїм фірмовим знаком. Як правило, йдеться про взаємини великої, інколи всесвітньо відомої корпорації, яка вже «проникла» своїми товарами на певний ринок або з тих чи інших причин стала на ньому відомою, а також місцевої господарської структури, ініціативної групи, яка бажає вкласти капітал у гарантований проект. У деяких галузях (особливо у харчовій сфері — «Макдональдс», готельній справі — «Хілтон», індустрії мод — «Кевін Кляйн» та ін.) велике значення має наявність старої, відомої марки, до якої у споживачів є довіра.

Відтак нові фірми можуть скористатися потужністю потенційного принципала, його конкурентними перевагами та увійти в його ринкову орбіту. Головними завданнями таких фірм-реципієнтів є віднаходження капітальних ресурсів для «запуску» проекту, а також наступний менеджмент, загальне управління підприємством.

Залежно від цілей та сфери реалізації франчайзингової моделі відносин виділяють три типи франчайзингу:

виробничий франчайзинг (надаються засоби виробництва, комплекс обладнання, технології, витратні матеріали, як з метою підтримки якості продукту, так і з метою забезпечення власного збуту);

торговельний франчайзинг (товарні поставки від франчайзера);

ліцензійний франчайзинг (право користуватися її маркою, товарним знаком та дозвіл на відкриття комерційних структур; така форма є найбільш поширеною).

Модель франчайзингу є надзвичайно важливою для малого бізнесу, а також містить значний потенціал співробітництва невеликих господарських структур із великими фірмами, ТНК, провідними виробниками — власниками відомих торгових марок.

Розвитку франчайзингу сприяють процеси глобалізації. Починаючи з 90-х років ХХ ст. дедалі активнішою учасницею угод типу франчайзингу стає Україна. Причому в нашій країні можливості розвитку цієї форми міжнародного співробітництва відкрились саме у зв’язку з лібералізацією соціально-економічного життя взагалі та сфери взаємодії із закордонними партнерами зокрема.