Поняття платіжного балансу та його роль в системі макроекономічних показників в Україні

ПБ- співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць). Платіжний баланс — це результуюча сума усіх міжнарод-них грошових угод та платежів, які здійснюються між рези-дентами певної країни, у тому числі між усіма верствами на-селення, комерційними структурами та державними устано-вами, з відповідними агентами за кордоном, тобто із резиден-тами інших країн. Оптимізація платіжного балансу країни має велике значення для поліпшення умов функціонування економіки в цілому, опти-мізації міжнародної економічної діяльності загалом та її окремих компонентів. Тому національні уряди, проводячи макроекономі-чну політику, повинні враховувати ті обмеження та вимоги, які висувають завдання формування платіжних балансів. Платіжний баланс є результуючим записом усіх міжнародних економічних операцій для певної країни. Інакше кажучи, йдеться про всі угоди та трансакції між резидентами та нерезидентами протягом певного періоду. Платіжний баланс можна поділити, так би мовити, вертика-льно, виділивши дві його половини — дебет і кредит. У першому випадку маємо приплив благ (товарів та послуг) до певної країни за зворотного руху платіжних засобів. У другому — відплив благ, за що резиденти країни отримують відповідні платежі. Своєрідний горизонтальний поділ платіжного балансу відо-бражає його склад за типами операцій, які він охоплює. Це — ек-спорт та імпорт товарів та послуг, трансферти, рух капіталів та фінансових інструментів. Отже, платіжний баланс складається з двох частин. Ними є: 1. Рахунок поточних операцій. 2. Рахунок руху капіталів.

1. Рахунок поточних операцій (current account). Це — розділ міжнародного рахунку країни (платіжного балансу), який відо-бражає рух за кордон та з-за кордону товарів, послуг та трансфе-ртних платежів. Він охоплює товарний експорт та імпорт, витра-ти на купівлю послуг (як факторних, так і нефакторних), зокрема таких, що супроводжують товарну торгівлю, а також незалежних від неї — туризм, страхування тощо. 2. Рахунок руху капіталів — це розділ міжнародного рахунку країни, який відображає рух кредитних ресурсів та фінансових активів за кордон та з-за кордону.

Рахунок руху капіталів складається з трьох частин: а) рахунка руху довгострокового капіталу; б) рахунка руху короткотермінового капіталу та в) рахунка руху резервів.