При виконанні верстки тексту в декілька колонок необхідно дотримуватись наступного універсального правила, задаючи верхню межу ширини колонки. Потрібно виписати в рядок всі рядкові літери того шрифту, яким передбачається набирати колонку. Якщо довжину отриманого рядка помножити на півтора, то вийде максимально допустима ширина колонки.
Відповідно до цього правила можна визначити граничне число колонок на аркуші залежно від ширини літер вживаного шрифту, тобто залежно від кегля і виду шрифту.
Вирівнювання (виключка)
Будь-який абзац при верстці можна оформити одним з наступних способів: вирівнюванням по лівому краю, вирівнюванням по правому краю, центруванням, блоковим вирівнюванням (спільно правим і лівим). Кожний з цих способів передбачає верстку в рядок стількох слів, скільки може в ній поміститися. Відмінність між ними зводиться до методу доповнення верстаного рядка пропусками до встановленої максимальної довжини.
Ліве вирівнювання. Все вільне місце в рядку, окрім необхідних пропусків між словами, зміщується до правого краю. Кожний рядок починається із слова (а не з пропуску). Тому лівий край такого абзацу виглядає рівним і щільним. В той же час правий край виглядає нерівним (рваним).
Праве вирівнювання. Цей метод виносить все вільне місце на лівий край, роблячи його рваним а правий —рівним. Метод дає результат, дзеркальний стосовно до лівого вирівнювання.
Центрування. Вільне місце в рядку ділиться порівну між правим і лівим краєм, а в центрі «щільно» розміщується рядок з необхідною кількістю пропусків. В результаті такого розташування обидва краї абзацу виглядають нерівними, але абзац виглядає симетричним стосовно середньої вертикальної лінії.
Повне виключення. Вільне місце між словами розподіляється порівну так, щоб і правий і лівий край абзацу були рівними. Абзац при цьому виглядає дещо більш розрідженим ніж при інших способах оформлення.