Багатоколонкова верстка

Основні особливості багатоколонкової верстки

При багатоколонковій верстці (часто використовується при верстці журналів, а також при виданні словників, енциклопедій і довідників) кожен стовпчик (колонку) верстають за правилами одноколонкової верстки.

Наприклад, не можна починати колонку кінцевим рядком і закінчувати абзацним; не можна на початку колонки розташовувати формулу; не можна в колонці розташовувати кілька зображень підряд без тексту між ними і т.п. Але, крім цього, існують і специфічні правила багатоколонкової верстки. Зокрема, усі рядки основного тексту в колонках повинні точно тримати єдину лінію, тобто звідність верстки, а кожен випадок незвідної верстки різко погіршує загальний вигляд полоси. Колонки відокремлюють одну від одної пробілами (середниками), що входять у формат набору. Відстань між колонками зазвичай складає 6-24 п. Іноді за вказівкою видавництва в середниках ставлять лінійки (у цьому випадку пробіл від лінійки з лівої сторони має бути на два пункти менше, ніж із правої) або орнаменти.

У деяких журнальних виданнях досить часто використовується прийом верстки полоси із колонок різного формату. Це дозволяє урізноманітнити оформлення журналу, додати полосам ошатності і, крім того, виділити головний матеріал. У випадках, коли текст різних колонок набраний різними кеглями, дотриматися звідності рядків, зазвичай , не можливо, однак загальна висота колонок має бути однаковою.

Багатоколонкова верстка ілюстрованих видань, а також видань з таблицями і формулами, належить до складних видів верстки і, як правило, виконується строго за макетом.

Колонтитули і колонцифри при багатоколонковій верстці

Колонтитули при багатоколонковій верстці набирають на повний формат полоси. Розміри відбиття колонтитула від тексту колонок задає видавництво, вони мають приблизно дорівнювати ширині середників між колонками. Якщо колонтитул і середник містять лінійки, то лінійка середника повинна упиратися в нижню лінійку колонтитула.

Якщо у виданні колонцифри ставлять на кожній полосі, то їх верстають також як і при одноколонковій верстці. Якщо при двоколонковій верстці нумерують кожну колонку, то зазвичай колонцифру лівої колонки виключають у правий край, а правої колонки — у лівий край. Якщо у трьох - і багатоколонковій верстці нумерують колонку, то колонцифри завжди набирають окремим рядком (не поєднують з колонтитулом) і вирівнюють по центру стосовно кожної колонки.

Рубрики при багатоколонковій верстці

У багатоколонкових виданнях усі рубрики поділяються на два види: рубрики, що належать до однієї колонки (наприклад, підзаголовки в тексті, заголовки окремих статей, розташованих в одній колонці, і т.п.), і рубрики, що належать до декількох колонок (чи до всіх колонок). Перший вид рубрик верстають за правилами зазвичай ї одноколонкової верстки з виконанням усіх вимог до їх відбиття. Не варто тільки розташовувати у двох сусідніх колонках рубрики по одній горизонталі, тому що вони будуть сприйматися як загальна рубрика і погіршать зовнішній вигляд полоси. Уникнути цього можливо за рахунок увігнання або вигнання декількох рядків. Рубрики, що належать до декількох колонок (другого виду), зверстують на весь формат колонок, до яких вони належать, з виключкою по центру, у край і т.п., тобто у залежності від характеру оформлення усього видання.

Потрібно врахувати, що рубрики другого виду розрізають полосу, тобто весь текст, що передує рубриці, має розташовуватися над нею, а текст, до якого рубрика належить, — під нею (див. Рис.9.1.). Тому в ході верстки весь текст, що передує рубриці, розташовують рівномірно по всіх колонках. При цьому дозволяється в останній колонці мати на один рядок менше. Початкові рядки тексту в колонках, до яких належить рубрика. повинні бути зверстані по одній горизонтальній лінії незалежно від наявності в колонках заголовків, рисунків, таблиць і т.і.

Розташування виносок при багатоколонковій верстці

Виноски при багатоколонковій верстці набирають на формат однієї колонки і підверстують у тій колонці, де знаходиться відповідний знак винесення. Якщо виноска належить до заголовка або іншого елементу видання, що набирається на повний формат полоси, то її розташовують у першій колонці. Дозволяється розбивати виноску на дві частини, розміщуючи другу частину в наступній колонці, але не слід переносити виноску з останньої колонки непарної полоси в першу колонку парної.

Рис. 9.1. Схеми зверстки (1 - рубрик на загальний формат полоси, 2 - таблиць (рисунків) при двоколонному наборі)

Таблиці і формули при багатоколонковій верстці

Таблиці завжди бажано, а формули завжди обов'язково зверстувати на формат однієї колонки. Допускаються перенесення формул, набір зниженим кеглем, але розташовувати формулу, що є частиною тексту однієї колонки, на двох колонках врозріз тексту полоси категорично заборонено. Таблиці можуть бути набрані на формат двох або декількох колонок (не можна тільки набирати їх на якісь проміжні формати, наприклад на 1,5 колонки з оборкою). При цьому бажано щоб таблиця не розрізала текст полоси (хоча в деяких випадках за вказівкою видавництва це відбувається), тобто текст у кожній колонці переходить через таблицю зверху вниз (див. рисунок). Відбиття таблиць і формул виконують за звичайними правилами.

Особливості верстки ілюстрацій

У багатоколонковій верстці кращим форматом для зображення є формат колонки, однак далеко не завжди можливо всі рисунки зробити саме такого формату. В окремих виданнях, наприклад, в енциклопедичних довідниках, багато рисунків роблять малого формату і розташовують в оборку в одну колонку, причому у всіх випадках, як на непарних, так і на парних полосах такі ілюстрації виключають у правий край колонки.

Можуть зустрітися також зображення, зверстані врозріз колонки, врозріз двох чи більше колонок, врозріз по всьому форматі полоси. Такі зображення не розрізають полосу — текст колонок переходить через рисунок зверху вниз (аналогічно верстці таблиць).

Два зображення поруч у колонках не можна розташовувати на одному рівні, також небажано розташовувати рисунки безпосередньо під заголовком або наприкінці розділа.